Методика навчання молодших школярів метанню малого м'яча

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика навчання молодших школярів метанню малого м'яча

Складні умови економічної кризи, реформування державних структур, недостатнє фінансування сфери освіти і охорони здоров'я стали причиною погіршення соціальних умов проживання населення, зниження прожиткового мінімуму населення, зростання наркоманії, алкоголізму і тютюнокуріння, що привело до погіршення здоров'я населення, зокрема школярів.

Практично здорові діти складають сьогодні лише 1–4% від всього дитячого населення. Кількість дітей з порушенням постави в Україні за останніх 30 років збільшилося в 3 рази і складає, за даними різних досліджень, від 60–80%. Поширення плоскостопості складає сьогодні 40%, що також в 3 рази більше, ніж на початку 60 років. У 2–3 рази збільшилася частота виявлення важких форм сколіозу, інтенсивно зростають прояви дистрофічних змін опорно-рухового апарату (остеохондроз, остеопороз). Більше половини підлітків страждають хронічною патологією, кожна четверта дитина має третю групу здоров'я.

Разом з цим у системі шкільної освіти має місце збільшення кількості годин на вивчення предметів гуманітарного циклу, і зниження ролі фізичної культури. Різко скоротилося навантаження на позакласну спортивну і фізкультурно-оздоровчу роботу. Система додаткової освіти в галузі фізичної культури майже повністю перейшла на комерційну основу і стала не всім доступною. Все це привело до збільшення кількості учнів з низьким рівнем фізичного розвитку, зниження рухової активності (гіпокінезією) і, як наслідок, зростанню кількості захворювань серед школярів.

За час навчання в початковій школі у дітей в 5 разів зростає частота порушення зору, в 4 рази – порушення постави, в 3 рази патології органів травлення. Прийшовши в перший клас школи, дитина вимушено, через організацію режиму шкільного життя в 2 рази знижує свою рухову активність.

Так якщо в дитячій дошкільній установі на заняття з фізичної культури відводиться мінімум 20% від всього часу, передбаченого на заняття, то в 1 класі всього 10%, що в 2 рази менше. І чим старші школярі, тим кількість годин, передбачена програмою на заняття фізичної культури зменшується, при збільшенні навчального навантаження в цілому (за рахунок предметів гуманітарного циклу).

У цих умовах виникає проблема пошуку оптимальних підходів, засобів, методів фізичного виховання школярів.

Базовий компонент програми по фізичному вихованню учнів 1–4 класів середньої школи включає наступні розділи: гімнастика, легка атлетика, лижна підготовка, рухливі ігри з елементами спортивних. У розділ легка атлетика, разом з ходьбою, бігом і стрибками входять метання і є обов'язковою руховою дією для вивчення школярами.

Метання, як вид спорту і засіб фізичного розвитку є прикладна, координаційно-складна рухова дія, в процесі виконання якої бере участь велика кількість рухових ланок тіла, необхідні узгодженість в їх русі і визначає зусилля у просторі, в часі і за м’язових зусиль.

Часто метанням, у зв'язку з їх координаційною складністю, браком інвентарю, відсутністю обладнаних місць занять, складністю організації великого числа що вчаться і по ряду інших причин приділяється недостатньо часу і уваги на уроках фізичної культури у школі. Хоча вправи з м'ячем і саме метання сприяють розвитку всіх видів координації (внутрішньо м’язової, міжм'язової, сенсорно-м’язової). М'яч, знаходиться в безпосередньому контакті з пальцями рук, розвиває кисть, як «пізнавальний орган» (форма, об'єм предмету, щільність, температура), так само сприяє розвитку дрібної моторики рук, яка у свою чергу знаходиться в тісному взаємозв'язку з рівнем розвитку розумових здібностей. Виконання метання в повній координації, за участю великих м'язів тулуба і кінцівок сприяє розвитку тілесної спритності, формуванню «схеми тіла», що є важливою умовою забезпечення життєдіяльності організму, що розвивається. Як вказують «схема тіла» або «модель тіла» це – функціональний орган, що забезпечує як узгоджену цілісну діяльність багаторівневої біомеханічної системи з величезною кількістю мір свободи, так і орієнтування в навколишньому середовищі. Таким чином, роль метання, як засобу фізичного розвитку дітей, особливо молодшого шкільного віку, очевидна.

Вивчення методичної і наукової літератури показало, що в даний час в практиці існують переважно два підходи до послідовності навчання метанню: один з них широко використовується в тренуванні метальників-спортсменів Відповідно до такого підходу навчання здійснюється у наступній послідовності: спочатку відбувається навчання рухів ніг, потім тулуба і метальної руки. Тут наголошується така послідовність роботи м'язів, що найповніше використовує їх силу і що забезпечує якнайкращий результат у метанні: на початку скорочуються сильніші м'язи, що забезпечують повільні рухи великих ланок тіла, потім менш сильні і до кінця зусилля – м'яза дистальних ланок тіла. Інший підхід – загальноприйнята методика навчання метання у школі. В ній представлена зворотна послідовність навчання: рухи метальної руки, тулуба, потім ніг. Велика увага надається саме рухам метальної руки – хлестоподібний рух кисті, з нього і починається навчання. А робота ніг часто відбита тільки в початковому положенні, що приймається перед виконанням метання. Переважно використовується метод навчання по частинах, що також не відповідає структурі цілісного руху. У результаті, на практиці ми маємо низькі результати у метанні в школярів, явно не відповідні їх фізичним можливостям. Отже, причиною таких показників є низький рівень технічної підготовленості учнів, яка у свою чергу обумовлена неефективністю вживаної методики навчання. У зв'язку з цим актуальність роботи полягає:

У зв'язку з цим актуальність роботи полягає:

у збільшенні кількості учнів з низьким рівнем фізичного розвитку і рухової активності;

у недостатній кількості навчального навантаження, що відводиться на заняття фізичною культурою школярів;

у значенні метання, як засобу фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку;

у відсутності єдиних підходів до методики навчання метанню молодших школярів;

низьких результатах учнів у метанні;

у необхідності розробки ефективних засобів і методів навчання метанню молодших школярів.

Мета дослідження – вдосконалення методики навчання метанню малого м'яча молодших школярів.

Об'єкт дослідження – процес фізичного виховання молодших школярів.

Предмет дослідження – методика навчання метанню малого м'яча молодших школярів.

Гіпотеза дослідження передбачає впровадження в навчальний процес фізичного виховання молодших школярів методики навчання метання малого м'яча, що враховує цілісність техніки метального руху і орієнтовної основи діяльності, що передбачає організацію навчання, що прискорить процес оволодіння дітьми технікою метального руху.

Завдання дослідження:

Вивчити місце і роль метання у фізичному вихованні молодших школярів і виявити найбільш раціональні підходи в навчанні.

Теоретично обґрунтувати та розробити методику навчання молодших школярів метанню малого м'яча на основі цілісності техніки метального руху.

Експериментально перевірити ефективність розробленої методики.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в обґрунтуванні і експериментальній перевірці методики навчання, яка дозволяє в найкоротші терміни навчити метанню молодших школярів з урахуванням їх вікових особливостей і структури самого метального руху.

Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що отримані результати доповнюють систему знань в галузі фізичного виховання молодших школярів:

Практичне значення роботи полягає у вдосконаленні методики навчання метанню молодших школярів і можливості її використання в навчальному процесі фізичного виховання в умовах загальноосвітньої школи.

На першому етапі жовтень-листопад 2007 року аналізувався стан питання в науково-педагогічній літературі, проводилось тестування студентів та розроблялися комплекси вправ.

На другому етапі грудень (2007) – квітень (2008) року проводилась корекція експериментальної методики, знімалися проміжні та кінцеві показники фізичної підготовленості, аналізувалися результати дослідження та літературно оформлялася робота.

Методи дослідження:

Аналіз наукової та методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз нормативної документації вищих закладів освіти.

емпіричні: цілеспрямоване педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, тестування, вивчення результатів діяльності учнів.

педагогічний експеримент.

статистична обробка результатів експериментальної роботи та інтерпретація здійснювалася за допомогою методів математичної статистики.

Структура та об'єм дипломної роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури та додатків. Основна частина роботи викладена на 85 сторінках машинописного тексту. Список літератури налічує 62 джерела українських і зарубіжних авторів.



Аналіз навчальних програм і підручників для початкової школи з точки зору реалізації завдань формування екологічної культури учнів
Одним із завдань нашого аналізу є вивчення сучасного стану проблеми формування екологічної культури молодших школярів в умовах чинної системи навчання. В зв’язку з цим ми проаналізували чинні навчаль ...

Сутність, види, рівні пізнавального інтересу
Вивчення педагогічних джерел показало, що пізнавальний інтерес розглядають у взаємозв’язку із пізнавальною активністю, пізнавальною самостійністю, пізнавальною діяльністю учнів. Діяльність – це свідо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net