Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Актуальність дослідження проблеми образотворчого розвитку молодших школярів зумовлена такими факторами: специфіка культурно-інформаційного простору сьогодення з глобальним поширенням мас-медіа активізує широкий спектр естетичних факторів впливу на особистість (звук, відео, анімація, комп'ютерна графіка тощо), тому сучасні школярі частіше сприймають не просто окремо музичні або візуальні образи, а різноманітні форми їх взаємодії.

Ці об'єктивні соціокультурні реалії стимулюють виникнення в учнів психологічного феномену синестезії - міжсенсорних асоціацій, зокрема звуковізуальних. Інтеграція естетичної інформації тією чи іншою мірою спонтанно відбувається на рівні свідомості, а частіше - підсвідомості дитини, незалежно від зусиль учителів, але застосування інтегративних навчально-виховних засобів і технології спрямовувало б цей процес, перетворюючи його із стихійного на керований.

Державний стандарт початкової загальної освіти в галузі "Образотворче мистецтво"включає систему художніх знань, опанування яких сприяє розширенню асоціативних уявлень учнів, формуванню цілісного художнього світогляду. В основі побудови програми покладено принцип поліцентричності знань: в єдиному тематичному блоці поєднуються зміст базових мистецьких дисциплін, а також елементи синтетичних видів мистецтв (хореографії, театру, кіно). Такий підхід має на меті забезпечення системності художніх знань учнів, розвитку художньо-образного мислення.

Спільним для всіх видів мистецтв, які виділені в державному освітньому стандарті як змістові лінії, є естетичне відображення в художніх образах явищ навколишнього світу - природи, людини, культури. Важливою теоретичною і практичною проблемою, що пронизує усі галузі мистецтва, є композиція. Відомий живописець Є. Кибрик писав, що "узагальнення та виділення композиційних законів, правил, прийомів і засобів виразно виявилось потрібним лише її останні десятиліття" . Потреба в теоретичній розробці проблем композиції та методичному обґрунтуванню її викладання в школі настільки назріла, що все частіше стали з'являтися висловлювання науковців на цю тему.

Як стверджує Ю.В. Величко, "найвищим ступенем оволодіння основами композиції є тематична картина художника". Майстри образотворчого мистецтва - І. Рєпін, В. Суриков, В. Маковський, П. Федотов, В. Перов, І. Шишкін, Т. Шевченко, С. Васильківський, М. Пимоненко, О. Мурашко та А. Пластов, Б. Йогансон, О. Герасимов, Т. Голембієвська, С. Григор'єв, К. Трохименко, В. Пузирков, О. Лопухов, А. Чебикін, В. Шаталін, Т. Яблонська - створили багато класичних полотен, на яких навчається і виховується молодь навчальних закладів. Аналіз картин художників, знання їхніх творчих біографій допомагає педагогам пояснити не лише творчий процес роботи над картиною, а й найважливіші закони, правила, прийоми та засоби композиції.

Ознайомлення школярів з основами проблеми композиційної діяльності передбачено програмою з образотворчого мистецтва, згідно з якою розглядаються теоретичні питання композиції, пояснюється процес роботи художника над картиною, розкривається послідовність роботи над сюжетним малюнком на основі спостережень навколишньої дійсності та з уяви, а також над ілюстраціями до літературних творів. Основи композиції розглядаються, щоб усвідомити створення художнього образу, виявити ідейний задум і передати змістові зв'язки у сюжетному малюнку.

В основі занять із сюжетної композиції лежить "виховання у школярів уміння передавати в малюнку з пам'яті та з уяви спостереження реальної дійсності, що сприяє більш глибокому вивченню методики викладання цього розділу образотворчого мистецтва в школі". Під час виконання ескізів сюжетної композиції на основі спостережень учні вчаться бачити і зображувати природу, життя людей, їхні творіння, закріплюють набуті уміння передавати форму, пропорції, будову та колір натури. У процесі малювання на теми з пам'яті (на основі попередніх спостережень) і з уяви слід змоделювати певну ситуацію, персонажів малюнка, знайти його композицію, використовуючи в творчому процесі замальовки з натури пейзажу, різних предметів, людей.

Оскільки, як зазначають провідні вітчизняні вчені (Г. Костюк, Л. Леонтьєв, В. Моляко, Я. Пономарьов та ін.), "особистість найінтенсивніше формується у період молодшого шкільного віку" , то саме початкова школа покликана відіграти провідну роль у творчому розвитку молодших школярів. Проте, в сучасній педагогіці мистецтва початкової ланки загальної освіти існують певні прогалини. Вони зумовлені репродуктивно-виконавчими видами робіт, недосконалою практикою образотворчої діяльності учнів. Внаслідок цього у переважної більшості молодших школярів виявляються несформованими навички композиційно-творчої діяльності, спостерігається невміння розмістити предмети на площині, забезпечити гармонійність наповнення малюнка.

Отже, виникає необхідність у глибшому вивченні молодшими школярами основ композиційної діяльності на уроках образотворчого мистецтва. З цього випливає, що проблема розвитку образотворчої діяльності молодших школярів у плані формування навичок композиційної діяльності має комплексний характер і недостатньо ґрунтовно вивчена, а тому не знайшла повного відображення у педагогічній теорії і практиці.

Такий аспект останньої, як функціональний вплив засобів образотворчого мистецтва на розвиток умінь учнів використовувати прийоми композиції у процесі малювання, залишається поза увагою вчених. Це зумовило вибір теми дослідження: "Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва".

Об’єкт дослідження - процес образотворчої діяльності учнів молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування навичок композиційної діяльності учнів 1-4 класів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування навичок композиційної діяльності учнів на уроках образотворчого мистецтва.

Гіпотеза дослідження - рівень розвитку зображувальних навичок молодших школярів зростатиме, якщо максимально урізноманітнювати способи реалізації художнього образу на основі засвоєння засобів композиційної діяльності.

Завдання дослідження:

З’ясувати стан проблеми у педагогічній теорії та сучасній освітній практиці, визначити зміст поняття “композиція".

Виявити механізми, вікові особливості і функціональні компоненти композиційної діяльності молодших школярів

Охарактеризувати творчо-розвивальні можливості засобів композиції у початковій школі.

Визначити критерії та рівні розвитку у молодших школярів зображувальних навичок засобами тематичної композиції.

Експериментально перевірити ефективність виявлених педагогічних умов розвитку у молодших школярів навичок композиційної діяльності на уроках образотворчого мистецтва.

Теоретико-методологічну основу становлять дослідження з питань використання засобів образотворчого мистецтва з метою впливу на розвиток особистості школяра (В. Аронов, М. Волков, М. Кириченко, Є. Маймін та ін.), положення дидактики про взаємозв’язок умінь образотворчої діяльності та композиційних умінь (О. Алісійчук, О. Гайдамака, І. Демченко, О. Конопко, П. Парнах, В. Томашевський та ін.), а також “Національна доктрина розвитку освіти”, концепція національного виховання, Державний стандарт початкової загальної освіти (галузь “Образотворче мистецтво”).

Методи дослідження. Для досягнення мети та завдань застосовано комплекс різноманітних наукових методів дослідження: теоретичні - аналіз, порівняння й узагальнення педагогічної та методичної літератури, статей у періодичних виданнях, матеріалів наукових досліджень з цієї проблеми; емпіричні - педагогічне спостереження, педагогічний аналіз, анкетування, методики психологічної і педагогічної діагностики, констатуючий і формуючий експерименти, кількісна і якісна інтерпретація експериментальних даних.



Соціально-педагогічний супровід родини яка виховує дитину з особливими освітніми потребами
Кожна дитина по-своєму унікальна і потреби кожної дитини специфічні. Кожна дитина становить незмірну цінність для своїх батьків І родичів, а всі діти разом - неоціненний скарб суспільства, запоруку й ...

Метод проблемних ситуацій
Сформувати уявлення про то, якими мають бути чоловіки і жінки, дуже важливо, але обмежитися цим не можна. Потрібно допомогти дитині реалізувати такі уявлення. Для цього насамперед слід використовуват ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net