Семінар як форма навчання учнів умінню працювати з різними джерелами інформації

Педагогіка: історія і сьогодення » Семінар як форма навчання учнів умінню працювати з різними джерелами інформації

Ефективною формою навчання є семінар. Його практикували ще в старогрецьких гімназіях і давньоримських школах. У XVII ст він прижився на старших курсах університетів, в XX ст семінар почали упроваджувати і в загальноосвітніх школах.

Семінар (лат. seminarium - розсадник) - організаційна форма навчання, яка передбачає обговорення проблем, що стосуються прочитаної лекції або розділу курсу.

Полягає в самостійному вивченні учнями, студентами проблеми, підготовці реферату, у повідомленні суті проблеми на занятті й відповідному аналізі, рецензуванні, доповненні повідомленого.

Семінарські заняття поділяють на просемінарські (підготовчі), власне семінарські заняття у школі (9—12 клас) й у вузі та семінари — конференції.

Для семінару слідує чітко і конкретно сформулювати тему і залучити до роботи весь клас або групу. Перелік його питань повинно містити явні і приховані протиріччя. Це спонукає думати, сперечатися, доводити свою точку зору. Управляючи диспутом, вчитель повинен проявляти тактовність, коректність, уважність.

Семінар покликаний розкрити певну проблему у вигляді тез та аргументів. Перед його проведенням учитель визначає опонентів, рекомендує учням літературу за темою, допомагає скласти план і тези виступу. Доповідач послідовно викладає свої думки, аргументує їх фактами, ілюструє прикладами. Схожі за змістом на семінар семінарські заняття, на яких обговорюються реферати і творчі письмові роботи учнів.

Актуальність роботи полягає в тому,що семінари сприяють формуванню вміння самостійно засвоювати знання, аналізувати, синтезувати, абстрагувати, конкретизувати, узагальнювати, розвивають увагу, мислення, інтерес до навчального предмета.

Проводять їх здебільшого у старших класах. У них беруть участь всі учні класу. Семінари складаються з двох взаємопов'язаних ланок — самостійного вивчення учнями матеріалу та обговорення результатів їх самостійної пізнавальної діяльності.

Учитель заздалегідь визначає тему, мету і завдання семінару, формулює основні та додаткові питання, розподіляє завдання між учнями з урахуванням їх індивідуальних можливостей, добирає літературу, проводить групові й індивідуальні консультації, перевіряє конспекти. Результати самостійної роботи учні подають у вигляді плану чи тез виступу, конспекту основних джерел, доповіді чи реферату. Обговорення відбувається у формі розгорнутої бесіди (переважно евристичної), повідомлення, коментованого читання першоджерел чи доповідей.

Семінар – форма навчання, сприяюча повнішому і усвідомленому сприйняттю теми програмного матеріалу, вивченого заздалегідь лише в його теоретичній частині.

Певне значення семінарські заняття як би переводять знання учня з області абстрактної теорії в область практичної діяльності, прикладній спрямованості вивченого раніше, а підготовка до семінару має на увазі самостійне розширення і поглиблення своїх знань.

Об’єктом даної роботи є те що вчитель при проведенні семінару повинен побудувати його так, що б кожен присутній став учасником, мав можливість висловити як вивчений, науковий погляд по темі семінару, так і своє бачення, свої питання і сумніви. Цілковиті творчості, пошуку, дискусії і здобуття виводів, перехідних в переконання, самовладання – цього повинен добиватися вчитель при підготовці до семінару, постановки його цілей і завдань, при проведенні.

Значення семінару полягає в тому, щоб дати змогу учневі, студентові відчути смак самостійного пошуку знань, глибше пізнати і розвинути власні можливості.

Під час заняття окремі учні виступають з доповідями та повідомленнями, а інші доповнюють їх виступи, став­лять запитання, беруть участь у дискусії. Важлива вимо­га до учнівських доповідей і повідомлень — наявність не­відомого іншим учням матеріалу, елементів власного дос­лідження. Учитель спрямовує обговорення доповідей, ста­вить проблемні запитання, які викликають обмін думками, дискусію.

На думку А.А. Вербіцкого, головна мета семінару полягає в тому, щоб забезпечити студентам можливості практичного використання теоретичних знань, в умовах тих, що моделюють форми діяльності науковців, наочний і соціальний контексти цієї діяльності. А.М. Матюшкин підкреслює, що семінарські заняття покликані забезпечити розвиток творчого професійного мислення, пізнавальної мотивації і професійного використання знань в учбових умовах



Характеристика причин появи дітей «групи ризику»
Важкими підлітками вважають групу неблагополучних дітей від 10–11 до 14–15 років, які не мають розладів нервової системи, психіки та не потребують спеціального режиму і особливих умов виховання . Важ ...

Пріоритети здоров’язберігаючої діяльності
У професійно-педагогічній практиці вихователями мають бути враховані пріоритети здоров’язберігаючої діяльності: культивування у дітей усвідомленого ставлення до власного здоров’я (фізичного, психічно ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net