Семінар як форма навчання учнів умінню працювати з різними джерелами інформації

Педагогіка: історія і сьогодення » Семінар як форма навчання учнів умінню працювати з різними джерелами інформації

Ефективною формою навчання є семінар. Його практикували ще в старогрецьких гімназіях і давньоримських школах. У XVII ст він прижився на старших курсах університетів, в XX ст семінар почали упроваджувати і в загальноосвітніх школах.

Семінар (лат. seminarium - розсадник) - організаційна форма навчання, яка передбачає обговорення проблем, що стосуються прочитаної лекції або розділу курсу.

Полягає в самостійному вивченні учнями, студентами проблеми, підготовці реферату, у повідомленні суті проблеми на занятті й відповідному аналізі, рецензуванні, доповненні повідомленого.

Семінарські заняття поділяють на просемінарські (підготовчі), власне семінарські заняття у школі (9—12 клас) й у вузі та семінари — конференції.

Для семінару слідує чітко і конкретно сформулювати тему і залучити до роботи весь клас або групу. Перелік його питань повинно містити явні і приховані протиріччя. Це спонукає думати, сперечатися, доводити свою точку зору. Управляючи диспутом, вчитель повинен проявляти тактовність, коректність, уважність.

Семінар покликаний розкрити певну проблему у вигляді тез та аргументів. Перед його проведенням учитель визначає опонентів, рекомендує учням літературу за темою, допомагає скласти план і тези виступу. Доповідач послідовно викладає свої думки, аргументує їх фактами, ілюструє прикладами. Схожі за змістом на семінар семінарські заняття, на яких обговорюються реферати і творчі письмові роботи учнів.

Актуальність роботи полягає в тому,що семінари сприяють формуванню вміння самостійно засвоювати знання, аналізувати, синтезувати, абстрагувати, конкретизувати, узагальнювати, розвивають увагу, мислення, інтерес до навчального предмета.

Проводять їх здебільшого у старших класах. У них беруть участь всі учні класу. Семінари складаються з двох взаємопов'язаних ланок — самостійного вивчення учнями матеріалу та обговорення результатів їх самостійної пізнавальної діяльності.

Учитель заздалегідь визначає тему, мету і завдання семінару, формулює основні та додаткові питання, розподіляє завдання між учнями з урахуванням їх індивідуальних можливостей, добирає літературу, проводить групові й індивідуальні консультації, перевіряє конспекти. Результати самостійної роботи учні подають у вигляді плану чи тез виступу, конспекту основних джерел, доповіді чи реферату. Обговорення відбувається у формі розгорнутої бесіди (переважно евристичної), повідомлення, коментованого читання першоджерел чи доповідей.

Семінар – форма навчання, сприяюча повнішому і усвідомленому сприйняттю теми програмного матеріалу, вивченого заздалегідь лише в його теоретичній частині.

Певне значення семінарські заняття як би переводять знання учня з області абстрактної теорії в область практичної діяльності, прикладній спрямованості вивченого раніше, а підготовка до семінару має на увазі самостійне розширення і поглиблення своїх знань.

Об’єктом даної роботи є те що вчитель при проведенні семінару повинен побудувати його так, що б кожен присутній став учасником, мав можливість висловити як вивчений, науковий погляд по темі семінару, так і своє бачення, свої питання і сумніви. Цілковиті творчості, пошуку, дискусії і здобуття виводів, перехідних в переконання, самовладання – цього повинен добиватися вчитель при підготовці до семінару, постановки його цілей і завдань, при проведенні.

Значення семінару полягає в тому, щоб дати змогу учневі, студентові відчути смак самостійного пошуку знань, глибше пізнати і розвинути власні можливості.

Під час заняття окремі учні виступають з доповідями та повідомленнями, а інші доповнюють їх виступи, став­лять запитання, беруть участь у дискусії. Важлива вимо­га до учнівських доповідей і повідомлень — наявність не­відомого іншим учням матеріалу, елементів власного дос­лідження. Учитель спрямовує обговорення доповідей, ста­вить проблемні запитання, які викликають обмін думками, дискусію.

На думку А.А. Вербіцкого, головна мета семінару полягає в тому, щоб забезпечити студентам можливості практичного використання теоретичних знань, в умовах тих, що моделюють форми діяльності науковців, наочний і соціальний контексти цієї діяльності. А.М. Матюшкин підкреслює, що семінарські заняття покликані забезпечити розвиток творчого професійного мислення, пізнавальної мотивації і професійного використання знань в учбових умовах



Аналітичне читання
Аналітичне читання як таке не завжди правильно тлумачиться в практиці навчання іноземної мови. Доводиться зустрічатися з хибними поглядами, згідно з якими для аналітичного читання характерне таке: 1. ...

Шляхи реалізації модульно-розвивального навчання у сучасній середній загальноосвітній школі
Програмово-методичне забезпечення шкільної освіти за модульно-розвивальною системою навчання уможливлює диференціацію освітнього змісту на психолого-педагогічний (А), навчально-предметний (Б) та мето ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net