Наукова дослідна робота студентів

Педагогіка: історія і сьогодення » Наукова дослідна робота студентів

Потреби суспільства, загальноосвітніх закладів у розвитку наукової культури майбутніх педагогів зумовлюють доцільність короткого огляду окресленого виду діяльності в історико - педагогічному аспекті.

Окремі аспекти студентської науково-дослідної роботи розглядали А. Алексюк, Н. Дем'яненко, І. Зязюн, В. Майборода. Нещодавно Н. Пузирьовою захищено дисертаційне дослідження, присвячене теорії і практиці організації науково-дослідної роботи студентів (на матеріалах університетів України ХІХ ст, з'явилось монографічне дослідження О. Микитюк, присвячене розвитку і становленню наукової роботи у вищих педагогічних закладах України.

Дослідники аналізують форми і методи роботи провідних науковців і викладачів ХІХ-ХХ століття, зокрема зазначають, що в навчально-виховний процес вищої школи впроваджувались форми науково-дослідної роботи, які стимулювали розвиток інтелектуального творчого мислення студентів: “елементи бесіди ”, “короткі диспути ”, “діалоги на лекціях ”, повторення з розмірковуванням ”, “порпання в наукових книгах ”, “репетиції ”, “співбесіди”, “наукові бесіди ” тощо.

У ”правилах ” університету Св. Володимира від 1844р. (тепер - Національного університету імені Т.Г.Шевченка) вказувалось на обов’язкове написання студентами наукових творів (курсових, дисертацій), починаючи з першого курсу. Завдання студентської науково-дослідної роботи полягали у “формуванні вмінь вільно висловлювати думки латинською мовою ”, в “оволодінні ґрунтовними знаннями з основ наук ”. Студенти історико-філологічних факультетів університету Св. Володимира, Харківського університету брали участь у колоквіумах (“критично розбирали першоджерела”), виконували письмові завдання з порівняльної граматики, слов’янської філології, здійснювали граматичний розбір стародавніх текстів.

Підготовка до занять передбачала не лише відтворення записаного в конспекті матеріалу, а й роздум над прочитаним, доповнення додатковою літературою. Практичні заняття мали на меті “розвинути, загострити розум слухачів”: студенти читали, аналізували, розмірковували над текстами творів російської, грецької, латинської літератури, таким чином, формувались як мовні особистості того часу.

На вибір тематики наукових досліджень суттєво впливали літературні вечори, де тривали наукові бесіди про історію, літературні традиції рідного краю, мистецтво. Уже в 1817 р. вийшов збірник “Сочинения студентов и вольнослушателей Харьковского университета”, пізніше з?явився “Український журнал”, де друкувались студентські літературні твори наукового характеру.

Вища школа турбувалась про наукову зміну. Серед тих, хто вважав науково-дослідну роботу головною умовою підготовки майбутнього фахівця, ефективним засобом формування вченого, допомагав становленню студентів як науковців, навчав методиці наукових пошуків були відомі літературознавці, мовознавці, етнографи, педагоги І.Галятовський, І.Гізель, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка, М. Максимович, О. Потебня, Ф. Прокопович, Г. Сковорода, І. Срезневський.

У колишньому Радянському Союзі, зокрема в Україні науково-дослідна робота студентів була започаткована у тридцятих роках ХХ ст., але до початку п?ятдесятих років відзначалась непослідовністю і стихійністю. В архівах бібліотек університетів України зберігаються документи, що характеризують наукову діяльність вищих навчальних закладів, звіти про науково-дослідну роботу студентів, аспірантів, докторантів.

Отже, цілісна система організації науково-дослідної роботи студентів формувалась поступово, на ґрунті інтенсивного розвитку наукової роботи у вищих навчальних закладах, зміцнення творчих зв'язків зі школами тощо і виконувала частково функцію удосконалення навчального процесу, виховувала риси дослідника, підвищувала якість професійної підготовки фахівців.

Якісне проведення НДРС забезпечується нормативно-законодавчими документами, серед яких - Державна національна програма “Освіта“ (Україна ХХІ століття)”, Закони України “Про наукову і науково-технічну діяльність“, “Про вищу освіту”, “Національна доктрина розвитку освіти” та ін. За останнє десятиріччя з'явилася низка ґрунтовних праць, автори яких з'ясовують особливості організації та методики науково-дослідницької діяльності у вищій школі та загальноосвітніх закладах нового типу, розвиток науково-дослідницької культури педагога в умовах вищої школи, вплив інтеграції навчальної і наукової діяльності викладача вищої школи на якість підготовки фахівців, аналізуються форми колективної наукової творчості. Організовуючи науково-дослідну роботу студентів на факультетах української філології, вважаємо за доцільне враховувати й історико-педагогічний досвід, відображений у працях А.Алексюка, В.Майбороди, О.Микитюка.

Важливу роль у її належній організації та проведенні відіграють скоординовані навчальні плани спеціальності, реалізація положення про систему НДРС в університеті, орієнтація на потребу науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів.



Взаємозв'язок структурних компонентів профорієнтації
Взаємний зв'язок між профінформацією, профконсультацією і профдобором у системі профорієнтаційної роботи має певні особливості, що випливають із завдань і логіки побудови навчально-виховного процесу. ...

Теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів
Соціально-економічні трансформації, процеси глобалізації, інтеграції, демократизації та інформатизації суспільства, підвищення ролі інформації і знань у його розвитку висувають принципово нові вимоги ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net