Педагогіка вищої школи

Педагогіка: історія і сьогодення » Педагогіка вищої школи

Дія рушійної сили — обов´язковий чинник процесу пізнання. Але здебільшого механізм дії рушійної сили недостатньо виражений, має внутрішній характер і не завжди сприймається студентами. Тому викладач, глибоко усвідомлюючи сутність рушійної сили, може спеціально створювати ситуації, які сприяють включенню механізму її дії. До цього прийому вдаються як у процесі читання лекцій, так і під час проведення практичних занять. Наведемо кілька прикладів створення педагогом ситуації для актуалізації дії рушійної сили. Відомий російський учений-природознавець К.А. Тімірязєв свого часу в Московській сільськогосподарській академії читав цикл лекцій з проблеми "Життя рослин". Кожну лекцію він розпочинав створенням ситуації для дії рушійної сили. Так, на початку однієї з лекцій вчений говорив: "Найхарактерніша ознака життя рослини полягає в тому, що вона росте; на це вказує сама назва її. Аналізуючи явище росту, переконуємося, що воно полягає в розмноженні клітинок. Проникаючи ще глибше в сутність цього явища, переконуємося, що воно виявляється в появі, накопиченні речовини там, де її раніше не було. Ми кидаємо в землю жолудь, — виростає дуб; кидаємо невидиму пилинку-спору, — виростає деревний папоротник. Природно виникає запитання: звідки взялась ця речовина? Це запитання, очевидно, уже передбачає наше переконання, що речовина не може ні утворитися знову, ні зникнути. Закон збереження матерії дійсно лежить в основі всіх наших уявлень про природу... Довго були переконані, та й тепер люди, які не знайомі зі здобутками науки, ще переконані, що речовина рослини береться із землі". Після цього професор наводить результати досліджень природознавця Ван-Гельмонта, який довів, що в рості рослини беруть участь земля, вода, повітря. Далі ставиться запитання: як дізнатися, якими складовими це триєдине середовище — земля, вода, повітря — бере участь в утворенні рослини? Необхідно дізнатися про склад самої рослини та ін. Усе це, вибудуване в логічній послідовності, веде до появи рушійної сили, стимулює розумову діяльність. Цьому сприяє і наступне запитання: як рослина росте? Звідки вона бере різноманітні речовини, з якого середовища, із землі, води чи повітря? І яким чином, яким шляхом проникають вони в рослину? "Розв´язуючи це питання, ми тим самим розв´язуємо, — продовжує вчений, — який із двох органів — корінь чи листок, — маємо вважати органом живлення рослин, або ж вони обидва, кожен зі свого боку, служать цій меті. Почнемо з кореня...". І знову йдуть чіткі й логічні міркування щодо пошуку відповіді на поставлене запитання. Такий підхід викликає в студентів інтерес, активізує їх мислення.

Розпочинаючи лекцію на тему "Ріст", К.А. Тімірязєв нагадує: "У поетичних сказаннях деяких народів Півночі богам і пророкам приписували здатність не лише бачити, але навіть чути вухом проростання трави. У цій лекції ми якраз і займемося питанням: чи може око, вухо звичайної смертної людини досягнути такого рівня витончення, щоб бачити і чути, як рослина росте?" Цей прийом зацікавлює, інтригує слухачів. Подальші міркування К.А. Тімірязєва спрямовані на пошук відповіді на поставлене запитання. Спираючись на власні дослідження, результати наукових студій інших учених, професор наприкінці лекції робить висновок: "Ми спроможні не лише бачити, а й чути, як проростають рослини".

У процесі читання лекції з педагогіки "Методи виховання" викладач вдається до створення ситуації для дії рушійної сили при розгляді того чи того методу. Спочатку пропонує студентам подумати: чи тотожні поняття "переконання" і "переконування", актуалізувавши певні знання з філософії. Виникає суперечність між пізнавальними завданнями та рівнем знань студентів. Уже це стимулює у вихованців активну мисленнєву діяльність. У рамках вивчення цієї ж теми викладач після з´ясування сутності понять "переконання" і "переконування" пояснює, що є низка прийомів реалізації вимог методу переконування. Зокрема — звернення до почуттів совісті й честі. "З´ясуємо, — звертається викладач до студентів, — який смисл ми вкладаємо в поняття "совість" і "честь". Таким чином студенти отримують можливість зацікавитися, активізувати свою мисленнєву діяльність.

Аналіз навчального посібника «Оволодій самостійно мовою за 21 день» авторів Бредлі Л. Джонса, Пітера Ейткена.

Принципи навчання вищої школи — вихідні положення теорії навчання. Вони є загальним орієнтиром для визначення змісту, засобів, форм, методів організації навчання.

Загальнодидактичні принципи лежать в основі вивчення всіх дисциплін, а також мають регулювати організаційні основи навчального процесу на різних рівнях.

Принципи тісно пов´язані із закономірностями навчання й відображають дидактичні закони. На основі загальнодидактичних принципів розробляють принципи фахових методик. Вимоги принципів навчання мають враховуватися при укладанні підручників і навчальних посібників.

Принципи навчання спрямовані передусім на реалізацію закономірностей навчально-виховного процесу.

Засновник наукової дидактики Я. А. Коменський уперше запровадив цілісну систему принципів навчання, об´єднаних провідним принципом — природовідповідності. І хоча після Я. А. Коменського ряд педагогів — і практиків, і теоретиків — пропонували різноманітні підходи до визначення системи принципів і розуміння їх сутності, визначальним критерієм у цих пошуках залишалася мета навчання.

Проаналізуємо основні принципи навчання вищої школи на прикладі даного навчального посібника:

1. Принцип науковості.

Даний навчальний посібник відповідає досягненням науки у галузі комп’ютерних технологій.

Посібник в науково-популярній формі викладає поглиблену інформацію про мову програмування С, яка сьогодні досить широко використовується і є універсальним засобом розробки програм.

Вона є мултиплатформеною мовою, що використовується в сучасних системах: IBM PC, Mac та Unix.

Мова програмування С є основою для мов C++ та C#, коротка інформація про які наведена в даному посібнику.

2. Принцип систематичності і послідовності втілено у логічному розгортанні змісту знань у посібнику. Ця книга покликана допомогти студенту навчитися програмувати на мові С за 21 день, що випливає з її назви.

У посібнику мова С викладається в найбільш логічний та легкій для вивчення послідовності.

3. Принцип активності і самостійності у навчанні випливає з того, що знання – це результат самостійної розумової праці особистості. Враховуючи це автори посібника після кожної глави надають теоретичні контрольні питання для закріплення вивченого матеріалу та вправи для придбання практичних навичок. Адже практика є поштовтовхом для пізнання і критерієм перевірки істинності здобутих знань. Самостійність у навчанні сприяє оптимальному інтелектуальному розвитку студента.

4. Принцип зв’язку навчання з практичною діяльністю та реаліями життя втілюється, коли особистість відчуває корисність і потрібність засвоюваних знань. Практична діяльність – це критерій перевірки істинності знань. Отримані з допомогою даного посібника знання мають важливе значення для подальшої практичноїдіяльності, сприяють здатності студента на основі набутих знань успішно розв’язувати професійні проблеми.



Метод освічення та переконання як засіб екологічної освіти в ПТНЗ
Методи і прийоми виховання є своєрідними інструментами в діяльності педагога. Але для дієвості, ефективності їх застосування необхідно використовувати певні засоби — надбання матеріальної і духовної ...

Сучасна масова культура та комунікація в умовах глобалізації
Сучасна медіакультура суттєво впливає на формування культурних стереотипів, ідеалів, на вибір певної моделі соціокультурної реальності. Взаємодія масової культури і суспільства у формуванні національ ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net