Виникнення та розвиток теорії "вільного виховання" в педагогіці

Педагогіка: історія і сьогодення » Виникнення та розвиток теорії "вільного виховання" в педагогіці

Сучасна епоха характеризується переходом від індустріального до інформаційного суспільства, що супроводжується відповідною трансформацією всіх сфер культурного життя. Освіта, будучи ''похідною" культури, являє собою певну її ''проекцію" і за своїми характеристиками адекватна ознакам культури, що її породила. Тому сучасний етап розвитку освіти закономірно відображає протиріччя між освітньою моделлю, яка слугувала індустріальній культурі, й ознаками культури нового типу - постіндустріального.

Значний інтерес у цьому контексті становить теорія вільного виховання, що плідно розвивалася вітчизняними та зарубіжними педагогами кінця ХIХ — першої половини XX ст. й увібрала в себе основні досягнення гуманістичної педагогіка та через ідеологічні мотиви довгий час залишалася незатребуваною виховною практикою.

На особливу увагу в цьому аспекті заслуговують ідеї західноєвропейської теорії вільного виховання, яка досягла найбільшого розквіту у період кінця XIX - першій третині XX століття.

В українській педагогічній науці західноєвропейська теорія вільного виховання була предметом уваги вчених у дореволюційні і перші післяреволюційні роки, починаючи з часів перебудови, знову викликає постійно зростаючий інтерес.

До ідей гуманізму і свободи розвитку дитячої особистості звертаються у своїх роботах З. Борисова, І. Зязюн, М. Євтух, В. Пікельна, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, Г. Сухотіна, Т. Сущенко, М. Ярмаченко та інші.

Проблеми соціальної адаптації та реабілітації осіб з порушеннями психофізичного розвитку досліджуються та розкриваються у працях науковців: В. Бондаря, Л. Вавіної, А. Висоцької, В. Засенка, В. Золотоверх, А. Колупаєвої, Г. Мерсіянової, Т. Сак, В. Синьова, Є. Соботович, М. Супруна, О. Хохліної, О. Шевченко, М. Шеремет та інших вчених і практиків.

Одним із засобів включення дітей з особливостями психофізичного розвитку в соціум є впровадження теорій раннього розвитку і вільного виховання у процес навчання, співзвучних з особистісно-зорієнтованим підходом, то є провідним у політиці розвитку освіти в Україні. Ідея вільного виховання полягає в тому, щоб зміст, організація і методи навчання визначалися інтересами та потребами дітей, їх індивідуальними нахилами і здібностями. Для сучасної педагогічної науки характерною є тенденція до розробки новітніх технологій навчання та виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку на основі вивчення і використання класичної спадщини видатних педагогів.

Зростаючий інтерес до наукових ідей і поширення досвіду М. Монтессорі з освітній галузі сприяв вивченню її методичної системи. Дослідженням педагогічної спадщини М. Монтессорі займалася значна кількість як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Різні аспекти виховної системи відомого італійського педагога М. Монтессорі, її педагогічна діяльність аналізується в широкому спектрі наукових публікацій вітчизняних вчених, педагогів (А. Андрушко, В. Горюнова, І. Дичківська, Б. Жебровський, В. Золотоверх, Н. Кравець, Т. Михальчук, Т. Мостова, Т. Поніманська, Н. Прибильська, О. Савченко, К. Стрюк). Система М. Монтессорі розкривається у працях провідних вчених Росії в галузі педагогіки, психології (Т. Афанасьєва, М. Богуславський, С. Володін, Д. Сороков, М. Сорокова, С. Сумнітельна, К. Сумнітельний, М. Якімова) та представників зарубіжної наукової школи (Г. Кольберг-Шредер, Р. Крамер, П. Лілард. Е. Стендінг, Д. Фішер, Е. Хейнсток, Т. Хелбруг).

Втім, не всі етапи і напрями розвитку педагогічної системи М. Монтессорі одержали об'єктивне висвітлення в теорії спеціальної педагогіки.

Уперше ідеї теорії вільного виховання були сформульовані П. Верджеріо (XIV ст.) та впроваджені в практику діяльності школи В.да Фельтре (Італія, ХУст.). Продовжували розвиток ідей вільного виховання особистості М. Монтень Ж.-Ж. Руссо (Франція, ХУІ-ХУШст.), І. Песталоїщі (Німеччина, ХУІІст.), Г. Сковорода, К. Ушинський (Україна, ХУШ-ХІХст.), Л. Толстой, К. Вентцель (Росія, ХІХ-ХХст.).

У XX сторіччі проблеми вільного виховання досліджувалися такими педагогами-гуманістами, як Я.Корчак (вимога любові і довіри до дітей); М. Монтессорі (обгрунтування надання дітям свободи для "самовиховання та самонавчання"); В. Сухомлинський (необхідність умов для розвитку моральних та творчих здібностей учнів); С. Френе ("культивування успіхів дитини для самоствердження особи").

Предметом дослідження є процес становлення і розвитку концептуальних основ теорії вільного виховання у вітчизняній і зарубіжній педагогіці; ідеї раннього розвитку «вільного виховання»дітей з порушенням інтелектуального розвитку у спадщині М. Монтессорі;

Мета дослідження полягає у дослідженні становлення і розвитку теорії «вільного виховання» як багатомірного соціально –педагогічного феномена; здійснення системного історико –педагогічного аналізу науково –педагогічної діяльності М. Монтессорі;

Відповідно до предмета та мети дослідження поставлені такі завдання:

1.З ясувати теоретико–методологічні засади теорії «вільного виховання» як якісно своєрідного напрямку гуманістичної педагогіки.

2. Обгрунтувати основоположні принципи, які становлять концептуальну основу педагогіки свободи.

3. Визначити перспективні ідеї «вільного виховання»для впровадження в практику сучасної школи.

4. Здійснити ретроспективний аналіз основних етапів формування світогляду та педагогічних поглядів М. Монтессорі, її життєвого і творчого шляху.

Для досягнення окресленої мети наукового пошуку використано комплекс загальнонаукових методів дослідження, а саме:

пошуково – бібліографічний метод вивчення філософської, психолого-педагогічної, медичної літератури;

персоналістично - біографічний метод – для аналізу життєвого і творчого шляху М. Монтессорі;

діагностичні методи, що дало можливість оцінити результати формуючого експерименту;

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

визначені теоретико – методологічні засади теорії «вільного виховання»;

визначена ґенеза поняття «вільне виховання»

розкриті та теоретично обґрунтовані базові положення, принципи та провідні ідеї «вільного виховання»;

визначено етапи науково – педагогічної діяльності М. Монтессорі;

висвітлено систему роботи педагога – гуманіста з дітьми, які мали порушення інтелектуального розвитку;

охарактеризовано нові педагогічні принципи;



Обладнання фізкультурного майданчика
Розміри фізкультурного майданчика залежать від того, яку площу можна використати на території дитячого садка для його обладнання. Орієнтовні розміри майданчика 20x30 м для дітей молодшого віку та 30x ...

Дослідження особливостей виконання учнями початкових класів анімалістичної тематики
Працюючи над роботою, я вивчала особливості виконання учнями початкових класів анімалістичної тематики. Метою був аналіз педагогічної, психологічної та мистецтвознавчої літератур з проблеми анімаліст ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net