У сучасних умовах становлення незалежної держави в Україні набуває широкого значення вдосконалення духовної культури особистості. Музика, як продукт і оберіг чуттєвої культури, має величезний естетичний вплив на людину. Розвиток музичної педагогіки обумовлює необхідність ґрунтовного аналізу виконавської школи гри на духових інструментах та надбань музично-педагогічної практики цього виду мистецтва на теренах України.
Дана наукова розвідка зумовлена також необхідністю осмислення проблем генезису духового виконавства в національній музичній культурі України
Необхідність теоретичної і практичної розробки даного питання обумовлена всезростаючою потребою у гармонійному розвитку особистості та вирішення проблеми залучення підростаючого покоління до колективного музикування у складі духових оркестрів та ансамблів. Таким чином, педагогічна значимість проблеми, її актуальність
і недостатнє розкриття в науковій літературі, а також потреби музичних шкіл та шкіл мистецтв у даних дослідженнях обумовили вибір теми магістерської роботи.
Актуальність дослідження
полягає в необхідності якомога повнішого застосування творчого доробку видатних педагогів минулого і сучасності в музично-педагогічних практиках.
Об'єкт дослідження
– виконавські школи гри на оркестрових інструментах
Предмет дослідження
– ґенеза процесу музично-інструментального виконавства в Україні.
Мета дослідження
полягає у розгорнутому комплексному аналізі витоків, становлення та сучасного стану музично-інструментальної освіти в Україні та пошук науково обґрунтованих підходів до вдосконалення процесу підготовки виконавців-духовиків.
Гіпотеза дослідження
містить у собі припущення про те, що процес освоєння духових інструментів, тісно пов'язаний з соціально-культурними, психологічними, інформаційними та технічними чинниками, стане більш ефективним в разі збагачення його теоретико-методичним надбанням досвіду провідних педагогів у галузі духового виконавства
Методи дослідження:
-
опрацювання культурологічної, мистецтвознавчої, педагогічної та методичної літератури з теми дослідження.
- аналіз педагогічного доробку провідних вітчизняних педагогів, композиторів і виконавців творів для духових інструментів, виявлення регіональної стилістики та репертуару духових оркестрових колективів України.
Завдання дослідження:
− висвітлити історично-культурологічні передумови появи духових інструментів та їх роль в становленні інструментальної музики;
− проаналізувати вплив традицій військових оркестрів минулого на становлення сучасних вітчизняних шкіл інструментально-духового виконавства;
− розкрити основні етапи та засадничі музично-педагогічні принципи становлення шкіл вітчизняного професіонального духового виконавства;
− обґрунтувати основні естетично-педагогічні та музично-виконавські прийоми навчання гри на духових інструментах;
− дати розгорнутий аналіз змісту та сутності комплексної методики освоєння духових інструментів (КМОДІ);
− проаналізувати місце та роль сучасних технічних засобів удосконалення гри на духових інструментах;
− висвітлити педагогічні, організаційні, жанрово-репертуарні, виконавські особливості провідних виконавських шкіл України та їх впливи на сучасну музичну педагогіку.
Загальний зміст
Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків і списку використаних літературних джерел.
У вступі
розкриваються актуальність, новизна, теоретична і практична значимість теми дослідження.
У першому розділі
«Витоки й ґенеза мистецтва гри на духових інструментах» розглядаються історично-культурні передумови виникнення та формування цього виду музичного мистецтва, аналізується його роль в становленні інструментальної музики, висвітлюються основні етапи та засадничі музично-педагогічні принципи становлення шкіл вітчизняного професіонального духового виконавства;
У другому розділі
«Методичні підходи та виконавські аспекти гри на духових інструментах»
висвітлюються методологічні засади та сутність музично-педагогічних підходів до навчання гри на духових інструментах провідних вітчизняних та зарубіжних педагогів, обґрунтовуються основні естетично-педагогічні та музично-виконавські прийоми навчання гри на духових інструментах, подається розгорнутий аналіз змісту та сутності комплексної методики освоєння духових інструментів (КМОДІ) та ролі сучасних технічних засобів удосконалення гри на духових інструментах.
В третьому розділі
представлені музично-педагогічні концепти роботи регіональних шкіл інструментального виконавства в галузі гри на духових інструментах та основні методології сучасної музично-педагогічної практики,. висвітлюються педагогічні, організаційні, жанрово-репертуарні, виконавські особливості шкіл України та їх впливи на сучасну музичну педагогіку.
Наукова новизна дослідження
полягає:
1) у комплексному аналізі та співставлення науково-методичних підходів до проблеми розвитку духового виконавства, ефективного освоєння духових інструментів школярами молодшої вікової групи;
2) у виявленні ефективних технічних методів та засобів розвитку професійних навичок виконавця-духовика та якісного освоєння ним духових інструментів.
Теоретичне значення
дослідження
полягає в аналізі та систематизації науково-методичних підходів до процесу опанування виконавськими навичками засобами музично-інструментального навчання.
Практичне значення
полягає у визначенні новітніх тенденцій освоєння духових інструментів; в адаптації комплексної методики освоєння духових інструментів (КМОДІ) для використання в музично-педагогічній практиці навчання гри на духових інструментах та підготовці оркестрових колективів.
Тематика магістерської роботи пов‘язана з науковими темами кафедри оркестрових інструментів: "Інноваційні технології з музично-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики "
Апробація результатів дослідження
проводилась на науково практичних конференціях студентів та викладачів МДПУ ім. Б. Хмельницького та на кафедрі оркестрових інструментів: результати відображені в публікації « » // Студентський меридіан. – Мелітополь, 2009. Магістерська робота містить 91 сторінку тексту, з них – 86 – основна частина, список використаних літературних джерел 63 найменувань.
Еволюція педагогічної науки
Кожній історичній епосі притаманні відповідні особливості педагогічного новаторства, які залежать і від національних традицій, ментальності народу. Найбільш значущого масштабу вони досягли наприкінці ...
Етапи навчання писемного мовлення
У навчанні письма дослідники виділяють три етапи : оволодіння граматикою (орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно), засвоєння структурних моделей речень, властивих усній та письмовій ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>