Розробка педагогічного курсу професійного виховання "Механізми та елементи трансмісії"

Педагогіка: історія і сьогодення » Розробка педагогічного курсу професійного виховання "Механізми та елементи трансмісії"

Здійснення перебудови нашого суспільства, кардинальна економічна реформа, перехід до ринкової економіки викликали необхiднiсть переосмислення i чіткого визначення ролі професійної освіти, конкретизації її мети i завдань з урахуванням нинiшнiх особливостей i перспектив соцiально-економiчного розвитку України.

Сучасна професійна освіта як невід’ємна складова частина всієї системи народної освіти сформувалася в період переважно екстенсивного розвитку економіки i техніки, коли переважали валові показники, мали місце незбалансованість підготовки робітничих кадрів з професiйно-квалiфiкацiйною структурою зайнятих у народному господарстві, невiдповiднiсть зростаючих вимог рівню професійної компетентності робiтникiв i якості загальноосвітньої та професійної підготовки, відставання змісту освіти від розвитку науково-технiчного прогресу.

Розвиток професійної освіти гальмувався внаслідок вiдсутностi справжньої державної турботи про народну освіту, духовну культуру молодого поповнення трудiвникiв. Відставання згаданої системи від науково-технiчного прогресу, залишковий принцип фінансування соціально-культурної сфери, невiдповiднiсть змісту професійної освіти вимогам сучасного виробництва та інтересам особистості, надмірна унiфiкацiя навчально-програмної документації та регламентація дiяльностi iнженерно-педагогiчних працiвникiв усе це знижувало ефективність навчально-виховного процесу в ПТУ, якість підготовки робітничих кадрів.

Поряд з низьким рівнем органiзацiї праці та недосконалістю економічного механізму, недооціненням значення впровадження нової техніки i прогресивних технологій мали місце i незбалансованість професiйно-квалiфiкацiйної структури зайнятих у народному господарстві, недостатній рівень підготовки інженерно-педагогічних кадрів тощо. Таким чином, виникла об’єктивна потреба подолання відриву навчальних закладів профтехосвiти від перебудови народногосподарського механізму, вимог науково-технічного прогресу.

У зв’язку з цим винятково важливе значення має Концепція професійної освіти України, затверджена 24 липня I99Iр. колегіями Мiнiстерства народної освіти України, Мiнiстерства праці України та Президією Академії наук України. Концепція базується на положеннях декларації про державний суверенітет України i Закону «Про освіту».

Провiднi положення концепції професійної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства визначають зміст та основні напрями дiяльностi майстра виробничого навчання та інших iнженерно-педагогiчних працiвникiв професійних навчально-виховних закладів. Керуючись цим документом у повсякденній роботі, здійснюючи поточне та перспективне планування дiяльностi професійних закладів різного типу, необхідно практично реалізовувати концепцію з Врахуванням конкретних галузевих i територіальних умов та особливостей історичного, соцiально-економiчного i національно-культурного розвитку кожного регіону. Протягом останніх років зміни в характері професійного навчання відбуваються в контексті глобальних освітніх тенденцій, які отримали назву "мегатенденцій". Серед них:

- масовий характер освіти та її безперервність, як нова якість;

- значимість як для індивіда, так і для суспільства його запитів і норм;

- орієнтація на активне засвоєння учнями способів пізнавальної діяльності;

- адаптація освітнього процесу до запитів і потреб особистості;

- інноваційність навчання, як соціально-філософський аспект.

Цілі професійного навчання

До основних цілей професійної освіти в сучасних умовах треба віднести:

- створення умов для набуття професії кожного людиною і включення її в суспільно корисну, продуктивну працю відповідно до її інтересів та здібностей;

- задоволення поточних та перспективних потреб народного господарства в кваліфікованих, конкурентноздатних працівниках, що мають широкий політехнічний світогляд, професійну мобільність, загальну культуру;

- забезпечення перепідготовки робітничих кадрів, підвищення їх кваліфікації відповідно до сучасних вимог науково-технічного прогресу та потреб виробництва, які швидко змінюються.

Таким чином:

Звернемося до основних принципiв професiйнї освiти. Це передусiм — гуманiзацiя, демократизацiя, науковiсть її змiсту, поєднання навчання з продуктивною працею, наступнiсть iз загальною середньою i вищою освiтою. Гуманiзацiя, як принцип сучасного розвитку професiйної освiти, є одним з важливих факторiв соцiального і духовного оздоровлення суспiльства. Вона зумовлює необхiднiсть перегляду всiх компонентiв навчально-виховного процесу, вимагає змiни характеру взаємовiдносин педагогiв та учнiв, передбачає взаєморозумiння і довiри в усiх видах їх спільної дiяльностi.

Такий пiдхiд змiцнює довiру до молодої людини, повагу до її гiдностi, сприяє розвитку iнiцiативи, соцiальної вiдповiдальностi перед суспiльством, колективами училища і пiдприємства. Зрозумiло, що названi принципи спрямовуються на те, щоб сформувати у майбутнiх трудiвникiв робiтничу честь, людянiсть, поряднiсть, доброту і милосердя, прагнення допомогти своїм ровесникам та старшим. Зауважимо, що важливим принципом концепцiї є також поєднання навчання з продуктивною працею майбутнiх робiтникiв.

Реалiзацiя цих принципів у сучасних умовах дозволяє здiйснити перехiд вiд досить жорсткої регламентацiї змiсту освiти та органiзацiї навчально-виховного процесу до розробки певних стандартiв змiсту базисної частини професiйної пiдготовки, зменшення кiлькостi обов’язкових нормативних показникiв навчально-програмної документацiї. Важливе значення для майстрiв, як і iнших iнженерно-педагогiчних працiвникiв, має вимога постiйного оновлення змiсту професiйної освiти. Безумовно, все це створює бiльш широкi можливостi для творчої дiяльностi майстрiв виробничого навчання, формування в учнiв професiйної майстерностi.

Провiднi принципи, на яких побудована концепцiя, знайшли своє вiдображення в рядi важливих положень:

1. Наступнiсть i взаємозв’язок загальної, професiйної і вищої освiти як ланок системи безперервної освiти.

2. Неперервнiсть розвитку професiйно-освiтнього комплексу вiдповiдно до потреб особи та сучасних вимог до неї; випереджуючий характер професiйної пiдготовки у порiвняннi з науково-технiчним рiвнем виробництва.

3. Рiзноманiтнiсть органiзацiйних структур, типiв навчальних закладiв, у тому числi професiйно-технiчнi, професiйно-художнi, професiйно-торговелънi, вищi професiйнi училища, центри пiдготовки та перепiдготовки робiтникiв, iнтегрованi навчальнi комплекси на базi навчальних закладiв, наукових установ, пiдприємств, радгоспiв, колгоспiв та iнших господарських органiзацiй. При професiйних навчально-виховних закладах створюються навчально-виробничi обєднання, навчальнi пiдприсмства, у тому числi й такi, що працюють за принципом самоокупностi.

4. Диференцiацiя освiтнього процесу, що передбачає багатоварiантнiсть i гнучкiсть в конструюваннi змiсту, форм, методiв i засобiв навчання та виховання з врахуванням нацiональних особливостей i традицiй, специфiки пiдприємств (органiзацiй), для яких здiйснюється пiдготовка робiтничих кадрiв.

5. Децентралiзацiя функцiй управлiння системою навчальних закладiв при одночасному здiйсненнi єдиної державної полiтики у галузi професiйної освiти. Розвиток форм державно-громадського управлiння профтехучилищами.

6. Змiна системи фiнансування i матерiально-технiчного забезпечення навчальних закладiв, розвиток госп-договiрних основ у їх дiяльностi, перехiд до часткової виплати пiдприємствами послуг по пiдготовцi, перепiдготовцi та пiдвищенню квалiфiкацiї робiтничих кадрiв.

В умовах децентралiзацiї функцій управлiння навчальними закладами необхiдною умовою реалiзацiї концепцiї є обов’язковiсть базової загальної освiти. Водночас слід підкреслити i важливiсть забезпечення державного стандарту професiйної пiдготовки, що вiдповiдає вимогам мiжнародних сертифiкатiв про професiйну квалiфiкацiю.

Робiтничої квалiфiкацiї молодь набуває, як правило, в професiйних навчально-виховних закладах рiзного типу. При цьому слiд враховувати й те, що навчанню в ПТУ може передувати профiльна професiйна пiдготовка випускникiв основної та середньої загальноосвiтньої школи. Це обумовлює необхiднiсть об’єднання та координацiї зусиль педагогiчних та учнiвських колективiв шкiл i профтехучилищ, майстрiв виробничого навчання училищ та вчителiв трудового навчання шкiл.

Виходячи з основної мети професiйної освiти, принципiв i визначених положень, спрямованих на реалiзацiю концепцiї, органи народної освiти, iнженерно-педагогiчнi колективи училищ i базовi пiдприємства можуть визначати змiст, органiзацiйнi структури, форми, методи, засоби навчання i виховання. Це необхiдно здiйснювати на основi врахування вiкових, психофiзiологiчних особливостей учнiв, галузевих i територiальних потреб в робiтничих кадрах, нацiональних i регiональних особливостей, а також iсторiї розвитку i традицiй навчальних закладiв i галузей промислового i сiльськогосподарського виробництва, для яких здiйснюється пiдготовка квалiфiкованих робiтничих кадрiв.

Новi пiдходи до органiзацiї дiяльностi iнженерно-педагогiчного колективу, в тому числi й майстра виробничого навчання, вимагають постiйного оновлення змiсту освiти, гнучкостi у доборi форм i методiв навчання, врахування потреб особистостi i суспiльства.

Змiст освiти у професiйних навчально-виховних закладах визначається за трьома рiвнями:

Початкова професiйна освiта надає можливiсть здобування молоддю робiтничої квалiфiкацiї i однiєї або кiлькох нескладних професiй. Вона здiйснюється в основній i повнiй середнiй загальноосвiтнiй школi, на виробництвi.

Середня професiйна освiта передбачає пiдготовку квалiфiкованих робiтникiв з однiє або групи складних професiй. Вона здiйснюється на базi знань основної або повної середньої школи. Крiм того, забезпечується можливість здобути молоді разом з професiєю i повну середню освiту.

Вища професiйна освiта формує професiйну робiтничу квалiфiкацiю зі складних професiй i квалiфiкацiю молодших спецiалiстiв, якi потребують фундаментальних теоретичних знань i розвинутого технологiчного мислення. Вона здiйснюється на базi змiсту освiти повної загальноосвітньої школи та закладiв профтехосвiти.

Концепцією визначено три цикли навчальних предметiв:

1. Професiйно-технiчний цикл включає загальнотехнiчнi i спецiальнi предмети та виробниче навчання. Вiн спрямований на формування робiтника широкого профiлю в рамках iнтегрованої групи професiй i на спецiалiзацiю з конкретних видiв робiт. Кожна група навчальних предметiв професiйно - технiчного циклу формується в залежностi вiд складностi професiй, заданого рiння квалiфiкацiї та термiнiв навчання.

2. Природничо-науковий цикл є диференцiйованим за змiстом залежно вiд освiти i рiвня пiдготовки учнiв, профiлiв професiйної пiдготовки, можливостi здобування в училищi загальної середньої освiти. Механiчне перенесення в профтехучилища змiсту освiти середньої загальноосвiтньої школи виключається.

3. Гуманiтарний цикл базується на базi освiти, здобутої за програмами основної або повної середньої школи, i спрямований на оволодiння учнями загальнолюдськими цiнностями, подальший духовний саморозвиток. Поряд з iншими предметами вiн включає українську мову й літературу, iсторiю та географiю України, дає знання про її суспiльний i державний устрiй, мiжнародне становище, про населення, природнi умови i ресурси, економiку, науку, народну творчiсть, звичаї, традицiї народiв, що проживають у рiзних регiонах.

Визначенi цикли змiсту професiйної освiти тiсно пов’язані мiж собою. Ось чому наукова обгрунтованiсть, повноцiннiсть та ефективнiсть одного з них вiдповiдно позначається на iнших. Тому майстрам виробничого навчання доцiльно брати участь у розробцi всього комплексу навчально-виховних завдань з кожного циклу.

Винятково важливе значення має диференцiацiя кожного курсу з врахуванням складностi професiї, визначених вимог до рiвня квалiфiкацiї та певних строкiв навчання. У навчальних планах i програмах училищ рiзного типу виділяються загальнодержавний та училищний компоненти. Систематичне оновлення змiсту професiйної освiти вимагає нових пiдходiв в обгрунтуваннi та розробцi навчальних планiв i програм. Як вiдомо, органи управлiння освiтою передали зазначенi функцiї iнженерно-педагогiчним колективам навчальних закладiв рiзного типу та пiдприємствам, для яких здiйснюється пiдготовка квалiфiкованих робітничих кадрів.

Кiлькiсть навчальних годин регiонального (мiсцевого) компонента змiсту певної робiтничої професiї може бути використана, по-перше, для спеціальних предметiв чи виробничого навчання, по-друге, для введення нових навчальних предметiв з метою вивчення нових та перспективних технологiй i технiки.

Безумовно, виконання цього вiдповiдального завдання потребує врахування державних стандартiв, визначених вiдповiдними квалiфiкацiйними характеристиками з кожної професiї для рiзних рiвнiв квалiфiкацi. У зв’язку цим зростає значення спiльної роботи iнженерно-педагогiчного колективу, особливо майстрiв, та спецiалiстiв вiдповiдного пiдприємства чи органiзацi щодо творчого доповнення цих стандартiв, йдеться, зокрема, про розділи «Робiтник повинен знати» та «Робiтник повинен умiти». Саме тут доцiльно максимально враховувати специфiку конкретного виробництва певної галузi народного господарства, новi технологiї, технiку та перспективи їх розвитку.

У зв’язку з цим динамiчна (варiативна) частина змiсту професійної освiти, що визначає спецiалiзацiю майбутніх робiтникiв вiдповiдно до конкретних умов виробництва, розробляється iнженерно-педагогiчними працівниками навчальних закладiв спiльно з базовими пiдприємствами та їх конкретними пiдроздiлами, на яких покладено вирiшення питань, пов’язаних з пiдготовкою кадрiв. У визначеннi змiсту варiативної частини програм на кожний навчальний рiк важливу роль покликаний вiдiгравати майстер виробничого навчання. Тут багато залежить вiд його професійної компетентності, знання потреб та перспектив розвитку базового підприємства, передового виробничого досвiду як вітчизняного, так i зарубiжного, а також вiд його творчостi та активностi.

Широкого застосування набуває варiативно-модульний пiдхiд до побудови навчальних планiв i програм, використання альтернативних пiдручникiв i методики навчання. До навчальних планiв вводяться предмети за вибором учнiв та окремi факультативнi курси. На кожному з трьох рiвнiв професiйної освiти важливе значення має перехiд вiд жорсткої регламентацiї змiсту освiти до розробки стандартiв базисної частини професiйної пiдготовки, до зменшення кiлькостi нормативної навчально-програмної документацiї. В училищах створюються умови для планування резерву навчального часу. Це дозволяє гнучко пiдходити до його використання з урахуванням нових педагогiчних i виробничих завдань.

Концепцiя виходить з того, що необхiдний рівень професiйної освiти майбутнiх робiтникiв забезпечується широтою профiлю пiдготовки, вiдповiдним рiвнем квалiфiкацiї, а також їхньою спецiалiзацiєю пiд час виробничого навчання безпосередньо в цехах, бригадах, ланках, тобто на конкретних робочих мiсцях пiдприємства. При цьому зростає значення наступностi, ускладнення навчально-виробничого процесу, його ступiнчастостi та поетапної атестацi учнiв.

Однiєю з особливостей навчально-виховного процесу в сучасних умовах є те, що заклади освiти мають право самостiйно обирати форми i методи органiзацї навчально-виховного процесу, а педагогiчнi працiвники — самостiйно визначати засоби i методи навчання i виховання учнiв з урахуванням положень загальної педагогiки та методики навчання.

Поряд з цим учням надано можливiсть самостiйно обирати факультативи, частину навчальних предметiв, достроково чи екстерном складати екзамени з навчальних предметiв, а також випускнi квалiфiкацiйнi екзамени, навчатися в разi необхiдностi за iндивiдуальним графiком. Це зумовлює необхiднiсть розширення функцiй iнженерно-педагогiчних працiвникiв, особливо майстрiв виробничого навчання. Їхнi поради необхiднi вихованцям не лише на початку навчання в училищi, а й на всiх його етапах вiд першого i до останнього дня.

Вiдповiдно до Закону «Про освiту» навчально-виховний процес у державних закладах вiльний вiд втручання полiтичних партiй, громадських, релiгiйних органiзацiй. Залучення неповнолiтнiх до участi в полiтичних акцiях пiд час навчально-виховного процесу не допускається.

Незалежно вiд рiвня професiйної пiдготовки чи типу закладу викладачi й майстри покликанi збагачувати змiст навчально-виховного процесу, посилювати увагу до задоволення національно-культурних потреб особистостi, врахування специфiки iсторiї, традицiй i досвiду базового пiдприємства чи галузi народного господарства, а також соцiально-економiчних, культурних, національних та iнших особливостей того регiону, краю, мiста чи селища, в якому знаходиться профтехучилище чи iнший навчальний заклад. Iнженерно-педагогiчнi колективи мають сприяти вiдродженню i збереженню декоративно-прикладного мистецтва, розвитку народних промислiв тощо. Зростає значення краєзнавчої роботи, народних традицiй, етнографiї, музичного та образотворчого мистецтва у формуванні особистості майбутнього робiтника.

Майстри мають великi можливостi для виховання в учнiв нацiональної самосвiдомостi, глибокої поваги до народу, його iсторiї i культури. В основу цiєї дiяльностi важливо покласти положення про діалектичне поєднання національного та iнтернацiонального, пріоритет загальнолюдських цiнностей. Залучення майбутнiх робiтникiв до скарбницi духовних та культурних багатств світової цивiлiзацiї, до розвитку духовного потенціалу українського та iнших народiв, творче опанування скарбами минулого i сучасностi, конкретна участь в охоронi пам’яток iсторiї i культури, в розвитку культурних зв’язків з усiма народами свiту — почесне завдання сучасної професiйної школи України.

Навчально-виховний процес в училищi будується на принципах демократизації i гуманізації вiдносин педагогiв та учнiв, а також учнiвського самоврядування i спiвуправлiння з урахуванням iнтересiв, нахилiв i здiбностей пiдлiткiв. При цьому слiд особливо наголосити на зростаннi ролi спiвробiтництва, спiльної творчої дiяльностi iнженерно-педагогiчних працiвникiв та учнiв, батькiв, громадських органiзацiй i трудових колективiв підприємств.

Формування громадянської зрiлостi майбутнiх робiтникiв вимагає цiлiсного пiдходу до органiзацiї навчально-виховного процесу, забезпечення гармонiйного поєднання рiзноманiтних напрямiв, засобiв, форм виховання на основi гуманiстичного осмислення внутрiшнього свiту особистостi, взаємозв’язків загальнолюдських характеристик i iндивiдуальної неповторностi, а також врахування вiкових, психологiчних та фiзiологiчних особливостей. Вiдповiдно до Концепції професійної освіти України кожен професійний навчально-виховний заклад, незалежно вiд вiдомчого пiдпорядкування, розробляє на основi дiючого законодавства свiй Статут, в якому визначаються мета i завдання його дiяльностi, органiзацiйна структура, права та обов’язки членiв iнженерно-педагогiчного та учнівського колективiв. Отже, всю навчально-виховну i виробничу дiяльнiсть слiд спрямовувати на формування в молодi високої професійної майстерності, відповідального ставлення до наслiдкiв своєї працi, потреби активної участi в охоронi навколишнього середовища. Рівень професiоналiзму, моральної i загальної культури майбутнього робітника залежить вiд спiльної дiяльностi, творчого пошуку iнженерно-педагогiчного та учнівського колективів.

Перебудова професiйної освiти на основi врахування сучасних i перспективних вимог суспiльства, науковотехнiчного прогресу вимагає змiни статусу керiвникiв, викладачiв i майстрiв. В цих умовах значно підвищується їхня особиста вiдповiдальнiсть у виборі форм i методiв навчання i виховання, органiзацiї суспiльно корисної i продуктивної працi учнiв, забезпеченнi їхньої участi у рiзних навчально-виробничих госпрозрахункових кооперативах, технiчних, рацiоналiзаторських, спортивних, художніх та iнших самодiяльних об’єднаннях. А це вимагає вiд майстрiв постiйного творчого пошуку, високої педагогічної i професійної майстерності.

Для цього в профтехнічному навчанні необхідно правильно використовувати методи і принципи.



Приклади винахідницьких задач
Задача «Молюски стежать за Місяцем». Конхіокультура (розведення молюсків) — одна з давніх і дуже прибуткових галузей культурного океанічного господарства. Приблизно через вісім днів після ікрометання ...

Творчий портрет вихователя
Сучасний вихователь! Яким він має бути? Яким його хочуть бачити діти, батьки, держава? Яким він сам себе бачить? Ці надзвичайно актуальні питання турбують сьогодні всіх нас. Ні для кого не секрет, що ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net