Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів

Основна мета освіти - розвиток інтелектуальної, емоційної, перцептивної, духовно-моральної, тілесної сфери дитини шляхом створення можливостей для розкриття її творчих потенцій в процесі та за допомогою навчання.

Проблемі формування музичних здібностей у педагогічній теорії та практиці, аналізу основних методичних систем і методик музичного виховання XX століття присвячено безліч робіт видатних педагогів, науковців (Л. Арісменді, Е. Башич, П. Вейс, В. Верховинець. К. Гофман, К. Дітріх, Е .Жак-Далькроз, З.Жофчак. Д. Кабалєвський. З. Колай. Ю. Ласоцький. М. Леонтович. Ф. Лисек. М. Монтессорі, К. Орф, Ю. Поврожняк. К. Стецснко. Ш. Судзукі. Б. Трічков). Їхній детальний аналіз привів до висновку, що кожен із авторів спирався на власне бачення як кінцевої мсти музичного виховання, так і шляхів її досягнення. Але єдиним для всіх педагогів є положення щодо вирішення проблеми музичного розвитку дітей та їх творчих здібностей через активну діяльність і пробудження природної емоційної чутливості.

Здібності входять до структури психіки як якість мозку відображати об'єктивний світ. Їхні операційні механізми засвоюються індивідом у процесі виховання і навчання, у загальній соціалізації, де виховання й навчання постають головними чинниками розвитку здібностей. Вони не можуть бути привнесені ззовні, а завжди несуть на собі відбиток індивідуальності: зовнішні впливи обов'язково переломлюються через її внутрішні якості; у співвідношенні спадковості й виховання спадковість детермінує можливості психіки, а виховання та навчання їх реалізацію. Взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх умов розвитку здібностей є відправним пунктом психолого-педагогічної теорії музичності: - в основі музичних здібностей лежать задатки, які є поєднанням вроджених утворень правої та лівої мозкових півкуль. Музичні задатки є якісною властивістю психічних функцій (перцептивної, психомоторної, емоційної тощо). Вони становлять частину природної організації індивіда і розвиваються в процесі його життя за конкретних соціальних умов; Музичність розвивається в онтогенезі як система загальних і спеціальних здібностей, що тісно взаємодіють між собою. Здібності виступають як цілісний комплекс, в якому немає головних і другорядних елементів. Складаючи взаємопов'язану структуру, музичність не піддається чіткому поділу на елементи, і це складає одну з головних її характеристик. Маючи можливість впливати на окремі компоненти музичності, педагог опосередковано впливає й на інші, тісно з ними пов'язані, але найбільш якісний розвиток можливий лише при одночасному різноплановому педагогічному впливові на весь комплекс здібностей. Нерівномірність розвитку окремих компонентів музичності і компенсація одних здібностей іншими створюють відповідні педагогічні проблеми, розв'язання яких потребує діагностики та постійної кореляції музично-виховного процесу. Виховання емоційної чутливості школярів створює сприятливі умови для розвитку музичності, оскільки саме на емоційному ґрунті будується весь комплекс здібностей.

Актуальність теми дослідження. Естетичне виховання школярів, їх всебічний, і гармонійний розвиток є одним з важливих завдань шкільної освіти на сучасному етапі. Тому основний напрямок завдань сучасної освіти – становлення і розвитку всебічно розвиненої особистості. Сучасне суспільство пред'являє високі вимоги до особи, як суб'єкту суспільних відносин і суспільної діяльності. Людина, вступаючи в самостійне життя, повинна бути не тільки створеною, але і всебічно розвиненою, тобто культурною людиною. У зв'язку з цим сфера виховання в школі неухильно розширюється, а питання виховання стають все більш актуальними як в плані дослідницької, так і в плані педагогічної роботи.

В сучасній психології і педагогіці музичної освіти в Україні особлива увага приділяється необхідності створення у загальноосвітній системі сприятливих умов для індивідуального розвитку і творчої реалізації учнів. При цьому головним має бути не механічне засвоєння знань, умінь і навичок, а розвиток у дітей здатності до самостійного мислення, естетичного сприймання і створення власного творчого продукту.

Відтак, індивідуальний підхід і діалогічність педагогічного спілкування стають головними принципами у процесі навчання, а це вимагає від вчителя розуміння основних законів психічного життя дитини, зокрема законів сприймання, а також опанування ним методології естетичного виховання, засобів забезпечення творчого процесу.

У законі України “Про освіту” наголошується, що метою освіти є всебічний розвиток людини, її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, і збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу.

Гармонійний розвиток особистості в культурно-естетичному аспекті неможливий без розуміння та адекватного сприймання нею творів мистецтва відповідно до мовних та жанрово-стильових принципів культури. Одним з найбільш ефективних засобів вироблення навичок культурно й естетично адекватного світосприймання і розвитку особистості є музика.

На жаль, в сучасному музичному вихованні у дітей не формується повноцінна здатність до диференційованого та цілісного сприймання високохудожніх музичних зразків. Тому музичний розвиток учнів загальноосвітньої школи практично стоїть на місці. Важливість дослідження психологічних особливостей сприймання школярами музичних творів зумовлюється необхідністю з’ясування механізмів формування якісно нового рівня переживання музики – у її смисловій та почуттєвій єдності.

Музичний твір лише тоді благотворно впливає на людину, коли вона здатна адекватно (відповідно до композиторського задуму) його сприйняти, володіє навичками музичного сприймання, має певний рівень естетичної реакції та розвинені почуття. Тобто для сприймання музичного твору на художньому рівні потрібний вихід особистості на принципово вищий рівень естетичного переживання. Ці питання розробляли такі вчені: Б. Асафьєв, Л. Виготський, Е. Генекен, С. Лангер, А. Лосєв. Саме недостатня розробленість проблеми формування музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи і зумовила вибір теми нашого дослідження.

Об’єкт дослідження - процес формування музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи в процесі музичного сприймання.

Суб’єкт дослідження - особливості формування музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи в процесі сприймання музики.

Мета: визначити вплив сформованості у молодших школярів навичок просторової диференціації музичного матеріалу на оптимізацію розвитку адекватного сприймання ними музики і на їхні музичні здібності.

Завдання:

- проаналізувати психологічно-педагогічні проблеми формування музично- інтелектуальні умінь школярів молодшої школи;

- виявити педагогічні умови формування музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи в процесі сприймання музики;

- розробити критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи в процесі сприймання музики;

- розробити та експериментально перевірити модель формування музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи в процесі сприймання музики.

Гіпотеза: полягає у припущенні, що форми музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи підвищуються за наступнх педагогічнх умов: доцільний добір музичних творів, аналіз творів, забезпечення учнів знаннями про музику або форми музичної грамотності, здійснення художньо-педагогічного аналізу.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що визначено поняття “музично-інтелектуальні уміння школярів молодшої школи, обґрунтовані педагогічні умови формування музично-інтелектуальних умінь школярів в процесі сприймання музики на основі впровадження в учбово-виховний процес всього різноманіття жанрів музичного мистецтва.

Методологічну основу дослідження становлять положення психологічної, педагогічної наук про інтелектуальні, музично-інтелектуальні уміння школярів, положення дидактики про взаємозв’язок навчання та розвитку, активної ролі особистості в освітньому процесі; основи педагогіки мистецтва.

Методи дослідження. В процесі реалізації завдань дослідження ми використовували методи:

1. загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, класифікація), що дозволило узагальнити та систематизувати погляди зарубіжних та вітчизняних дослідників на проблему формування музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи;

2. емпіричні – вивчення педагогічного досвіду формування музично-інтелектуальних умінь школярів; педагогічне спостереження (фіксоване та нефіксоване); усне та письмове опитування, тестування, бесіди з учнями під час спілкування з музикою в урочний та позаурочний час;

3. статистичні – методи математичної статистичної обробки експериментальних даних, графічна інтерпретація цифрових характеристик;

4. експериментальні методи: констатуючий та формуючий експерименти.

педагогічний музичний інтелектуальний здібність



Традиційні техніки графіки
“Графіка” від грецьк. grapho - пишу, малюю . Специфіку мистецтва графіки складає малюнок. Малюнок (як художньо-виразний засіб) хоч і використовується у всіх видах образотворчого мистецтва, але в граф ...

Використання сучасних педагогічних технологій у гендерному вихованні дітей дошкільного віку
Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net