Використання методів інтерактивного навчання біології в навчальному процесі

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання методів інтерактивного навчання біології в навчальному процесі

Створення умов для формування освіченої, культурної й інтелігентної людини, громадянина України, гуманізація освіти, підвищення цінності інтелектуальної праці, встановлення дружніх стосунків між учнями і вчителем на основі педагогічного спілкування – ось мета вчителя. Курси природознавчих наук передбачають глибоке вивчення особливостей країни, у якій ми живемо, виховання дбайливого ставлення до всього живого, настільки унікального у Всесвіті. Про це ми можемо прочитати у Законі України “Про загальнодержавну програму формуванні національної мережі України на 2007-2010 роки», де висвітлюється питання охорони, використання та відтворення ресурсів тваринного і рослинного світу. Цьому сприяє глибока інтеграція природничих наук і на уроках, і в позакласній роботі, спільне розв’язання дослідницьких завдань вчителями і школярами, поєднання зусиль у вивченні екологічних проблем. Діти, які завтра визначатимуть майбутнє нашої країни, повинні сьогодні усвідомити взаємозв’язок явищ і процесів природи, наслідків впливу антропогенного чинника, навчитися мислити глобально. Розвиток логічного творчого мислення – мета, яку я ставлю перед собою на кожному уроці. Заняття повинні стати засобом активізації розумової діяльності, розширювати пізнавальну діяльність і, зрештою, спонукати до самоосвіти, адже лише осмислення необхідності і потреби в самостійному одержанні знань формує освічену людину.

Розвитку людини сприяє організація роботи над розв’язанням завдань. Самостійне відкриття закону, формування висновку в процесі практичної роботи, аналіз ситуації з висуванням гіпотез і складання плану експериментальної перевірки дають учням можливість навчитися синтетичної й аналітичної діяльності, що веде до більш глибокого засвоєння загально-біологічних понять і процесів, розуміння цілісної картини світу.

Однією з актуальних проблем сучасної загальноосвітньої школи є активізація пізнавальної діяльності учнів. Причиною низької якості знань школярів з біології є порушення об’єктивного закону засвоєння знань. Під час уроку діяльність учнів зводиться лише до сприйняття готових знань, викладених учителем, часу на осмислення, запам’ятовування та узагальнення матеріалу не залишається.

На рівень активізації пізнавальної активності впливає позиція вчителя, стиль його спілкування з учнями на уроці, успішність та настрій самих учнів (успіхи в навчанні та позитивні емоції підвищують пізнавальну активність). Тільки справжня співдіяльність учителя та учнів забезпечує активну навчальну діяльність класу на уроці. Дії вчителя, які спонукають учнів до старанного навчання, сприяють формуванню позитивного ставлення до навчальної діяльності та знань, слугують засобами активізації.

Зрозуміло, що ступінь пізнавальної активності учнів залежить і від них самих, від їхньої вихованості, свідомості, зацікавленості, вольових зусиль, оскільки учень є не тільки об’єктом, а й суб’єктом навчального процесу. Але якщо у школяра цих якостей поки що немає, то їх формування також є професійною функцією вчителя. Усі труднощі, діалектичні суперечності навчання полягають у тому, що на уроці необхідна пізнавальна активність учнів, вона залежить від учителя, його вміння активізувати їх. Ступінь активності школярів є реакцією на методи та прийоми роботи педагога, показником його педагогічної майстерності.

Психолого-педагогічними дослідженнями доведено, що відповідним чином підібраний зміст навчального матеріалу і складені на його основі пізнавальні завдання не в змозі забезпечити ефективність навчання, якщо учнів не залучити до активної діяльності і спілкування. І тому одним із шляхів активізації пізнавальної діяльності школярів є використання елементів гри у процесі навчання та спостереження за навколишнім середовищем.

Сучасний рівень біологічного формування на фоні все більшого втручання людини в природні екосистеми потребує від вчителя біології знання методики проведення уроків не тільки в стінах школи але і на природі. Екскурсії закріплюють і поглиблюють знання учнів, знайомлять з живою природою і сільськогосподарською практикою. Вони дають можливість набути необхідні навички польової роботи, вивчити основні методи спостереження і дослідницької роботи в природі, взяти участь у заходах по оцінці стану і збереження природного середовища.

На сучасному етапі будівництва України однією із важливих задач є подальше удосконалення навчально-виховного процесу, підготовка підростаючого покоління до життя і праці. З кожним роком у нас удосконалюються організаційні форми навчання і виховання. В школі велика увага в зв’язку з цим проведенню з учнями екскурсій, спостережень, практичних занять, які є обов’язковими для педагогічного процесу, що забезпечують в певній мірі зв’язок навчання з життям, практикою, залученням дітей до корисної роботи.

Таким чином, ігрові методи мають велике пізнавально-виховне значення. Вони повинні бути головною частиною всієї шкільної роботи.

Мета магістерської роботи – науково обґрунтувати та практично довести перевагу інтерактивних методів навчання біології; допомогти майбутньому вчителю організувати і провести уроки з використанням наукових колекцій, зробити уроки більш цікавими і живими.

В характеристиці змісту і методиці екскурсій наголошується увага вчителів на проведення виховної роботи серед учнів, на активізацію їх пізнавальної діяльності.

Об’єктом даного дослідження є напрям процесу навчання біології з елементами активної пізнавальної і практичної діяльності та процес використання ігрових методів .

Предметом даного дослідження є педагогічні умови ефективного застосування нетрадиційних методів і прийомів під час навчання біології.

Завданнями дослідження є:

аналіз сучасного етапу проблеми використання активного навчання біології;

повний аналіз доступної методичної літератури;

формування в школі на рівні взаємовідносин „вчитель-учень”, „учень-учень”, „вчитель-батьки-учень” специфічне емоційне поле;

обґрунтувати можливості використання ігрових методів на уроках біології з використанням наукових колекцій

простежити динаміку досліджувальної проблеми.

Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань, ми використали комплекс взаємопов’язаних методів дослідження.

Методи дослідження: Теоретичні методи: опрацювання літературних джерел з тематики магістерської, їх аналіз, синтез, узагальнення; вивчення досвіду вчителів біології під час проведення уроків з використанням ігор, розваг та живого куточка; аналіз шкільних програм і підручників біології. Практичні методи: розробка та проведення уроків з використанням ігор, розваг та живого куточка; бесіди з учнями та вчителями щодо проведення нестандартних уроків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

здійснено доповнення наукових знань для організації активного навчання на уроках біології при використані ігрових методів;

розроблена методика використання наукових колекцій на уроках біології.

Експериментальна база дослідження.

Дослідження і організація здійснені на базі Рудської ЗОШ І-ІІ ступенів Кам’янець-Подільського району Хмельницької області та за його межами.

Практичне значення полягає у розробці та впровадженні у навчальний процес у Рудської ЗОШ І-ІІ ступенів технологій реалізації педагогічних умов формування пізнавальної активності учнів. Матеріали роботи можуть використовуватися на уроках у загальноосвітніх школах, на лекціях і практичних роботах з методики викладання біології у вишах, у еколого-натуралістичних центрах, природо заповідних установах.

Апробація результатів дослідження:

участь у студентській конференції (квітень 2011 р., КПНУ ім.. Івана Огієнка);

під час лекцій, лабораторних і практичних занять з ботаніки та екології у Кам’янець-Подільському державному університеті.

Структура магістерської роботи зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, списку використаної літератури, висновків та додатків. Основна частина роботи викладена на 87 сторінках.



Декоративно-ужиткове мистецтво та дизайн на уроках трудового навчання як засіб творчого розвитку учнів
Студенти педагогічних вузів, майбутні вчителі трудового навчання повинні усвідомлювати величезне значення вивчення декоративно-ужиткового мистецтва та основ дизайну на уроках праці, роль яких полягає ...

Форми та засоби екологічного виховання
Зрозуміло, що екологічне виховання сьогодні не повинно обмежуватися виключно розширенням поінформованості школярів. Реальним постає той факт, що шкільні заняття повинні базуватися на реалізації психо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net