Навчально-виховні завдання курсу природознавства в початковій школі

Педагогіка: історія і сьогодення » Навчально-виховні завдання курсу природознавства в початковій школі

У період шкільного дитинства при сприятливих умовах життя інтенсивно розвивається інтелектуальна й емоційно-вольова сфера дитини, закладаються основи правильного відношення до предметів й явищ навколишнього середовища. Важливий фактор впливу на дітей - систематична, цілеспрямована навчально-виховна робота, у якій особливе місце займає процес ознайомлення із природою.

Видатні діячі минулого бачили в природі могутнє джерело знань, засіб для розвитку розуму, почуттів і волі. Думка про величезне виховне значення матеріалістичних уявлень була сформульована О.І. Герценом: "Нам здається майже неможливим без природознавства виховати... потужний розумовий розвиток; ніяка галузь знань не привчає так розуму до твердого, позитивного кроку, до смиренності перед істиною, до сумлінної праці, і що ще важливіше, до сумлінного прийняття наслідків такими, якими вони вийдуть, як вивчення природи...".

Прилучення людини до природи через її пізнання завжди служило засобом формування її світогляду. Природознавча освіта стала особливо важливою на сучасному етапі історичного розвитку, коли господарська діяльність людини надзвичайно змінила природний вигляд землі. На перший план вийшло завдання формування науково обґрунтованого погляду на природу, який опирається на повноцінний інтелектуальний і моральний розвиток підростаючого покоління.

Навчання в школі розглядається більшістю вчених як комплексна проблема формування фізичних, етичних, морально-вольових й інтелектуальних якостей особистості дитини. Першочергове значення надається досягненню належного розумового рівня, що становить основу психічної готовності дітей до систематичного навчання. Ознайомлення із природою при спеціальній організації навчання приносить позитивні результати в розвитку сприйняття, мислення й мови кожної дитини.

Дуже важливе значення надавав природі як фактору виховання дітей з раннього віку російський педагог К.Д. Ушинський, звертаючи увагу на позитивний вплив природи на психіку дітей, на всебічний розвиток у процесі спілкування із природою. "Логіка природи є найдоступнішою для дітей логікою - наочна, незаперечна. Будь-який новий предмет дає можливість тренувати розум порівняннями, вводити нові поняття в область уже набутих, підводити вивчені види під один рід".

Такі психологи, як Л.С. Виготський, Б.Г. Ананьєв, Г.С. Костюк, О.Н. Кабанова-Меллер, О.О. Люблінська, Н.А. Менчинська, Л.В. Занков, В.В. Давидов й ін. у своїх дослідженнях показали, що між навчанням, розвитком і вихованням існує тісний зв'язок. Багато зроблено у рішенні проблеми співвідношення навчання й розвитку в дидактичному плані лабораторією, якою керував Л.В. Занков. У дослідженнях цієї лабораторії стверджується, що навчання, спрямоване тільки на засвоєння знань і вироблення навичок, не може результативно впливати на розвиток школярів.

Розвиваюче навчання - це засіб активізації пізнавальних процесів, спрямованих на усвідомлене, більш швидке засвоєння знань учнями.

Коли говорять про розвиваючі можливості навчання природознавству, то звертають увагу на зміст предмета, логіку його побудови; чи відповідають вони виявленню причинно-наслідкових зв'язків, у розкритті яких розвиваються багато рис особистості школярів, їхня психічна діяльність, і, насамперед, мислення.

Ще А.Я. Герд, розробляючи предмет природознавства для молодших класів школи, звертав увагу на встановлення зв'язків і взаємозв'язків природних явищ, на логіку побудови предмета.

Зміст курсу природознавства, розроблений А.Я. Гердом, послужив основою для наступних побудов предмета. Ця основа прийнята й у нових програмах сучасної школи.

Через комплексний зміст предмета природознавства, який базується на багатьох науках, на перший план висувається завдання приведення його в єдину систему, встановлення строгої послідовності у вивченні. Власне кажучи, всі види роботи при вивченні природознавства містять у собі можливості розвитку, навчання та виховання дітей: мислення, пам'яті, уяви, інтересу.

Сутність природознавчої освіти і виховання становлять цілеспрямований процес формування відповідального відношення школярів до навколишнього природного середовища у всіх видах навчальної, суспільно-трудової діяльності й спілкування із природою. У зв'язку із цим воно не може здійснюватися в рамках окремого й навіть особливого предмета, а вимагає участі всіх шкільних дисциплін у їхньому взаємозв'язку. Особлива увага повинна приділятися діяльності учнів по вивченню й охороні навколишнього середовища, формуванню їх морально-естетичного відношення до природи.

Таким чином, курс природознавства в початковій школі відіграє особливо важливу роль в становленні особистості, розвитку та виховання дитини. Саме тому, навчально-виховні завдання цього курсу мають бути ґрунтовно дослідженні і викладені. Цим і обумовлюється вибір теми курсового дослідження "Навчально-виховні завдання курсу природознавства в початковій школі"

Об'єктом дослідження є процес навчання природознавства у початковій школі.

Предмет дослідження - навчально-виховні завдання, які ставляться перед викладачами в процесі викладання та забезпечення якості знань з природознавства у учнів початкової ланки.

Метою курсової роботи є вивчення та висвітлення різних сторін навчальних та виховних завдань які несе курс природознавства у початковій школі, шляхів та прийомів їх удосконалення, які сприяють кращому формуванню природничої свідомості дітей, становленню відповідального відношення учнів до природного середовища.

Для досягнення мети розв’язувались такі завдання дослідження:

Вивчити виховні та навчальні можливості курсу природознавства в початковій школі.

Виявити психолого-педагогічні особливості дітей початкових класів, які впливають на методи та прийоми викладання курсу природознавство.

Проаналізувати практичні шляхи реалізації навчально-виховних задач курсу природознавства у початкових класах.

Визначити дидактичні умови забезпечення якісних знань з природознавства, в учнів початкової школи.

Методи дослідження. Для розв’язання усіх поставлених завдань використовувався теоретичний аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури.

Практичне значення дослідження. Матеріали дослідження можуть бути використані при написанні наукових та пошукових праць з даної проблематики, в процесі підготовки до занять з педагогіки, та методики викладання природознавства. Вони становлять підґрунтя для подальших педагогічних досліджень з цієї проблематики.

Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує найменувань.

Велику роль у розвитку пізнавального відношення до природи молодших школярів грає природознавство. Цей предмет вивчає природу як єдине матеріальне ціле, розглядає його в розвитку, у часі й просторі.

Природознавчі знання молодших школярів є основою для вивчення природних дисциплін у середній школі (географії, ботаніки, зоології, анатомії й фізіології людини). Чим більше обсяг знань учнів про природу й працю людей, тим легше вчителю працювати по всіх предметах початкового навчання.



Аналіз практики роботи вчителя-дефектолога по подоланню порушень фізичного розвитку у дітей старшого дошкільного віку з розумовою відсталістю
Дане дослідження проводилось на базах: Школа – дитячий садок «Центр реабілітації»; Дошкільний навчальний заклад «Барвінок»; Навчально-реабілітаційний центр «Мрія». Це навчально-виховні заклади для ді ...

Методичні рекомендації щодо проведення художньо-педагогічного аналізу творів на уроках музики у початковій школі
Як відомо, осягнення слухачами ідейно-естетичного змісту музичного твору відбувається в процесі його сприйняття. Чим повніший і глибший цей процес, тим сильніший естетичний вплив твору на людину. Ана ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net