Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання інформаційних технологій в підготовці майбутнього вчителя технологій » Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності

Сторінка 1

Учені-педагоги визначають готовність майбутнього вчителя до застосування нових інформаційних технологій у професійній діяльності як інтегровану якість особистості майбутнього педагога, що виявляється, по-перше, в підвищенні продуктивності мислення, розвитку пам’яті,навичок, розширенні і поглибленні знань за допомогою використання засобів ІКТ; по-друге, в наданні можливості обирати способи дій, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій та прогнозувати шляхи підвищення продуктивності роботи у процесі інформатизації процесу навчання. До системи компонентів професійної готовності викладачів до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі Р. Гурін включає такі: адаптивно-мотиваційний, планово-змістовний, організаційно-координаційний, контролювально-оцінний компоненти. Отже, готовність – це внутрішній стан (здатність), що є ознакою професійної кваліфікації, а також результатом цілеспрямованої підготовки. Готовність випускника вищого педагогічного навчального закладу до використання ІКТ залежить від стану інформатизації суспільства, який, в свою чергу, впливає на рівень інформатизації закладу, а отже, й на рівень інформатизації життєдіяльності До складу психологічного блоку, що являє собою морально-психологічну готовність студентів до роботи у навчальних закладах, входять:

– мотиваційний компонент (професійні установки, інтереси,бажання займатись педагогічною роботою); – морально-орієнтований компонент (професійний обов’язок, відповідальність, любов до дітей, педагогічний такт, товариськість, віра в можливості і здібності студентів та ін.);

– пізнавально-операційний компонент (професійна направленість пам’яті, уваги, мислення, уяви, творчі здібності і засоби, які забезпечують інтелектуальний розвиток студентів);

– емоційно-вольовий компонент (емоційне сприйняття, професійний оптимізм, ініціативність, наполегливість у вирішенні навчально-виховних завдань, самовладання, здатність керувати своїм настроєм і настроєм інших);

психо-фізіологічний компонент (професійна діловитість,працездатність, наполегливість, доведення до кінця розпочатої справи; активність і саморегуляція, урівноваженість і витримка, рухливий темп роботи);

– оціночний компонент (самооцінка власної професійної підготовки).

Наступний блок структури готовності – загальнопедагогічний, який складається з педагогічних умінь та навичок, що характеризують теоретичну та практичну готовність майбутнього викладача технологій до професійної діяльності. Теоретична готовність вчителя технологій передбачає наявність:

– аналітичних умінь (вміння педагогічно мислити);

– прогностичних умінь (орієнтація на чітко визначений у свідомості суб’єкта кінцевий результат – мету. Вони спираються на знання суті та логіки педагогічного процесу, закономірностей вікового й індивідуального розвитку студентів);

– проективних умінь (виявляються в матеріалізації результатів педагогічного прогнозування в планах навчання і виховання);

– рефлексивних умінь (виявляються в контрольно-оцінній діяльності педагога, спрямованій на себе) . Зміст практичної готовності виражається у зовнішніх уміннях, тобто у діях, які можна спостерігати. До них відносять організаторські, комунікативні. Організаторська діяльність забезпечує включення студентів у різні види діяльності та організацію діяльності колективу, перетворює їх з об’єктів у суб’єкти виховання. До організаторських умінь відносять мобілізаційні, інформаційні, розвивальні й орієнтаційні вміння.

Комунікативні уміння – це взаємозв’язані групи перцептивних умінь, власне навичок спілкування (вербального), а також умінь і навичок педагогічної техніки.

Третім блоком структури готовності майбутніх вчителів технологій до застосування ІКТ є інформаційно-комунікаційний блок, що включає:

– потребу впровадження ІКТ у власну педагогічну практику;

– інформованість про новітні ІКТ

– інформаційну культуру педагога;

– комп’ютерну грамотність; – знання санітарно-гігієнічних правил використання ІКТ;

– вміння розробляти власне електронне забезпечення;

знання методики використання ІКТ у навчальному процесі.

Рис. 2.1. Структура готовності майбутніх вчителів технологій довикористання засобів прикладної інформатики у професійнійдіяльності

Останнім є спеціалізований блок, що передбачає:

– володіння змістом професійних дисциплін;

– знання методики викладання технічних дисциплін.

Вищеозначена структура готовності майбутніх викладачів технологій до використання ІКТ у навчальному процесі була створена на основі фундаментальних навчальних блоків: психологія, педагогіка, прикладна інформатика та технічні дисципліни.

Якщо ж розглядати зазначену структуру готовності майбутніх вчителів технлогій з точки зору інформатизації освіти та необхідності володіння ними кожним навчальним блоком, то її можна представити у такому вигляді (рис. 2.2.).

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Вибір форм та методів виховної роботи відповідно до мети виховання
В практичній діяльності вчитель, обираючи метод виховання звичайно керується цілями виховання і його змістом. Виходячи з конкретного педагогічного завдання, вчитель сам вирішує, які методи взяти собі ...

Історія зарубіжної школи і педагогіки
Характеристика основних теорій походження виховання. Джерела вивчення педагогічного досвіду первісних людей. Особливості виховання на різних етапах розвитку первіснообщинного ладу. Виникнення організ ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net