Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання інформаційних технологій в підготовці майбутнього вчителя технологій » Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності

Сторінка 1

Учені-педагоги визначають готовність майбутнього вчителя до застосування нових інформаційних технологій у професійній діяльності як інтегровану якість особистості майбутнього педагога, що виявляється, по-перше, в підвищенні продуктивності мислення, розвитку пам’яті,навичок, розширенні і поглибленні знань за допомогою використання засобів ІКТ; по-друге, в наданні можливості обирати способи дій, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій та прогнозувати шляхи підвищення продуктивності роботи у процесі інформатизації процесу навчання. До системи компонентів професійної готовності викладачів до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі Р. Гурін включає такі: адаптивно-мотиваційний, планово-змістовний, організаційно-координаційний, контролювально-оцінний компоненти. Отже, готовність – це внутрішній стан (здатність), що є ознакою професійної кваліфікації, а також результатом цілеспрямованої підготовки. Готовність випускника вищого педагогічного навчального закладу до використання ІКТ залежить від стану інформатизації суспільства, який, в свою чергу, впливає на рівень інформатизації закладу, а отже, й на рівень інформатизації життєдіяльності До складу психологічного блоку, що являє собою морально-психологічну готовність студентів до роботи у навчальних закладах, входять:

– мотиваційний компонент (професійні установки, інтереси,бажання займатись педагогічною роботою); – морально-орієнтований компонент (професійний обов’язок, відповідальність, любов до дітей, педагогічний такт, товариськість, віра в можливості і здібності студентів та ін.);

– пізнавально-операційний компонент (професійна направленість пам’яті, уваги, мислення, уяви, творчі здібності і засоби, які забезпечують інтелектуальний розвиток студентів);

– емоційно-вольовий компонент (емоційне сприйняття, професійний оптимізм, ініціативність, наполегливість у вирішенні навчально-виховних завдань, самовладання, здатність керувати своїм настроєм і настроєм інших);

психо-фізіологічний компонент (професійна діловитість,працездатність, наполегливість, доведення до кінця розпочатої справи; активність і саморегуляція, урівноваженість і витримка, рухливий темп роботи);

– оціночний компонент (самооцінка власної професійної підготовки).

Наступний блок структури готовності – загальнопедагогічний, який складається з педагогічних умінь та навичок, що характеризують теоретичну та практичну готовність майбутнього викладача технологій до професійної діяльності. Теоретична готовність вчителя технологій передбачає наявність:

– аналітичних умінь (вміння педагогічно мислити);

– прогностичних умінь (орієнтація на чітко визначений у свідомості суб’єкта кінцевий результат – мету. Вони спираються на знання суті та логіки педагогічного процесу, закономірностей вікового й індивідуального розвитку студентів);

– проективних умінь (виявляються в матеріалізації результатів педагогічного прогнозування в планах навчання і виховання);

– рефлексивних умінь (виявляються в контрольно-оцінній діяльності педагога, спрямованій на себе) . Зміст практичної готовності виражається у зовнішніх уміннях, тобто у діях, які можна спостерігати. До них відносять організаторські, комунікативні. Організаторська діяльність забезпечує включення студентів у різні види діяльності та організацію діяльності колективу, перетворює їх з об’єктів у суб’єкти виховання. До організаторських умінь відносять мобілізаційні, інформаційні, розвивальні й орієнтаційні вміння.

Комунікативні уміння – це взаємозв’язані групи перцептивних умінь, власне навичок спілкування (вербального), а також умінь і навичок педагогічної техніки.

Третім блоком структури готовності майбутніх вчителів технологій до застосування ІКТ є інформаційно-комунікаційний блок, що включає:

– потребу впровадження ІКТ у власну педагогічну практику;

– інформованість про новітні ІКТ

– інформаційну культуру педагога;

– комп’ютерну грамотність; – знання санітарно-гігієнічних правил використання ІКТ;

– вміння розробляти власне електронне забезпечення;

знання методики використання ІКТ у навчальному процесі.

Рис. 2.1. Структура готовності майбутніх вчителів технологій довикористання засобів прикладної інформатики у професійнійдіяльності

Останнім є спеціалізований блок, що передбачає:

– володіння змістом професійних дисциплін;

– знання методики викладання технічних дисциплін.

Вищеозначена структура готовності майбутніх викладачів технологій до використання ІКТ у навчальному процесі була створена на основі фундаментальних навчальних блоків: психологія, педагогіка, прикладна інформатика та технічні дисципліни.

Якщо ж розглядати зазначену структуру готовності майбутніх вчителів технлогій з точки зору інформатизації освіти та необхідності володіння ними кожним навчальним блоком, то її можна представити у такому вигляді (рис. 2.2.).

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Проблема учнівського самоврядування на сучасному етапі розвитку школи
Соціально-економічні зміни, які відбуваються сьогодні у всіх сферах життя, охоплюють широкий спектр відношень суспільства і особистості. З одного боку, ці відношення стають більш жорсткими і потребую ...

Практична розробка з формування світогляду особистості
1. Вступна бесіда Діти та вихователь сидять на своїх подушечках на килимку. Вихователь. Як завжди, почнемо заняття з того, що ділитимемося одне з одним враженнями про те, що нас,здивувало, зацікавило ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net