Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності

Педагогіка: історія і сьогодення » Використання інформаційних технологій в підготовці майбутнього вчителя технологій » Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності

Сторінка 2

Рис. 2.2. Готовність майбутніх вчителів технологій до використання засобів прикладної інформатики

1. Мотиваційний компонент (бажання займатись педагогічною роботою за умови інформатизації освіти; розуміння необхідності вдосконалення власної професійної діяльності та впровадження у навчальний процес ІКТ, зацікавленість новими досягненнями в галузі ІКТ; інтерес до професії викладача технологій; орієнтація на досягнення високих результатів; бажання та здатність проявити креативність у розв’язанні професійних задач; направленість на власний інтелектуальний розвиток, а також розвиток студентів).

2. Змістовний (когнітивний) компонент (інформованість про новітні ІКТ; володіння змістом технічних дисциплін; інформаційна культура; комп’ютерна грамотність; знання методики викладання технічних дисциплін із використанням ІКТ; професійно-педагогічні знання, вміння та якості – педагогічний такт, педагогічна вимогливість, товариськість, самовладання, знання впливу ІКТ на психологію учня та ін.).

3. Проектувально-технологічний компонент (аналітичні – аналіз інформаційно-комунікаційних технологій та знаходження оптимальних способів їх застосування у професійній діяльності, зокрема при викладанні технічних дисциплін; прогностичні – передбачення можливих результатів упровадження ІКТ та засобів у викладанні технічних дисциплін, модельні – розробка власного електронного освітнього проекту та планування технології його використання при вивчення технічних дисциплін з урахуванням як власних потреб, так і потреб студентів, можливостей , інтересів, засобів, досвіду і власних якостей особистості).

4. Організаційний компонент (мобілізаційні вміння – вміння привертати увагу студентів, розвивати в них стійкий інтерес до навчання, формувати потребу в здобуті знань; інформаційно-дидактичні вміння, що пов’язані з безпосереднім викладанням технологій та креслення із використанням ІКТ, вміння та навички пошуку та роботи з інформацією; розвивальні вміння – стимулювання пізнавальної самостійності та творчого мислення в студентів, розвиток їх пізнавальних здібностей за допомогою створення проблемних ситуацій та завдань, що потребують застосування раніше засвоєних знань з технічних дисциплін ; орієнтаційні вміння – стійкий інтерес майбутніх вчителів технологій до навчальної та професійної діяльності, формування наукового світогляду, а також орієнтація на постійне вдосконалення; комунікаційні вміння –користування комунікаційними технологіями (вербальні та перцептивні вміння, педагогічні техніки та ін.).

5. Контролювально-оцінний компонент (рефлексія – самооцінка власної професійної підготовки та діяльності, діагностувальні вміння – перевірка знань умінь та навичок студентів за допомогою інформаційно-комунікаційних та традиційних технологій, корекційні вміння – використання технологій, що направлені на коригування та підвищення освітнього рівня студентів). Отже, згідно з твердженням, що готовність – інтегрована якість особистості та результат цілеспрямованої підготовки, для формування готовності майбутніх викладачів технологій до використання ІКТ у професійній діяльності необхідна реалізація означених компонентів. Подальше дослідження передбачається провести у напрямі визначення критеріїв та рівнів готовності майбутніх педагогів до використання ІКТ у професійній діяльності.

Проблема професіоналізму педагога в сучасних умовах інформатизації суспільства набуває особливої значущості. Криза вітчизняної системи освіти, як суспільного інституту, є віддзеркаленням глобальної кризи цивілізації загалом. Вона виражається в розриві між освітою і культурою, освітою і наукою, освітою і суспільством. Оскільки темпи соціальних змін починають випереджати темпи змін поколінь, суспільство все більше потребує людей, що прагнуть саморозвитку і володіють аутодидактичними навичками. Все це вимагає безперервної освіти педагога, під якою мається на увазі такий спосіб його життєдіяльності, який характеризується гнучкістю мислення, здібністю до швидкої переорієнтації, до відмови від звичних уявлень, до сприйняття нового, нетрадиційного. Для того щоб майбутній педагог став професіоналом, необхідно формувати у нього свідомість, що спонукає до продуктивної, перетворюючої професійної діяльності. Насправді професійною свідомість педагога стає лише тоді, коли він сприймає і осмислює педагогічну дійсність не тільки на рівні побутових уявлень, але і в науково-педагогічних поняттях і категоріях. Будь-яка діяльність, здійснювана її суб'єктом, має такі основні характеристики – мотив, мету, предмет (об’єкт), структуру і засоби. Педагогічна діяльність – це особливий вид суспільно корисної діяльності дорослих людей, що свідомо спрямовується на підготовку підростаючого покоління до життя відповідно до економічних, політичних, етичних, естетичних та інших цілей. У дослідженнях В.В. Краєвського показано, що реалізація функції суспільства з підготовки молоді здійснюється за допомогою таких видів діяльності:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Методика формування культури поведінки учнів
Для формування звичок моральної поведінки майстер виробничого навчання повинен володіти системою методів, серед яких особливе місце посідають такі методи: педагогічна вимога, громадська думка, метод ...

Проблема зв’язного мовлення старших дошкільників на сучасному етапі
Зазначимо, що мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості, що формується на етапі дошкільного дитинства (А.М.Богуш, М.С.Вашуленко, Н.В.Гавриш, О.Л.Кононко, К.Л.Крут ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net