Експериментальне дослідження проблеми та рекомендації щодо удосконалення роботи з «дітьми вулиці»

Результати відповідей школярів ми згрупували і подали в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Відповіді учнів школи

Подані відповіді подамо на діаграмі (Рис.2.1)

Рис.2.1 Розподіл відповідей учнів школи

Також ми проводили таке ж дослідження з «дітьми вулиці», які перебувають в притулку для неповнолітніх.

Дітей під час анкетування було 20.

Ми не казали цим дітям, що ми знаємо, що вони були на вулиці, зазначивши, що з усіма проводимо це анкетування.

Отже, 50% дітей сказали, що їм було добре на вулиці і повернулися б іще туди.

10% дітей сказали, що причиною їх виходу на вулицю, був батько –алкоголік, який постійно бив маму і дітей.

Ще 10% дітей відмовилися віповідати на питання, 30% опитаних сказали, що причиною виходу на вулицю були конфлікти з батьками.

Відповіді дітей ми подали в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Відповіді дітей з притулку

Дані опитування зобразили на рис.2.2. у вигляді діаграми

Рис.2.2 Розподіл відповідей дітей з центру

Отже ми зробили висновок що більший ризик вийти на вулицю є у дітей, які вже були, оскільки вони відчули свободу і не хочуть бути під контролем.

Наступним кроком у нашому дослідженні було проведення тренінгу в центрі для дітей з вадами зору. В тренінгу брали участь двадцять дітей - 10 хлопчиків і 10 дівчаток віком від 8 до 16 років.

Тренінг походить від англ. “to train” – навчати, виховувати. Тренінг – дуже захоплюючий процес, це, передусім, навчання, яке спирається на досвід людини, а також передбачає, що учасники тренінгу, крім отримання нової інформації, мають змогу одразу ж використати її на практиці, виробляючи нові навички. Тренінгова форма навчання розвиває здатність людини до пошуку нових знань, до творчості.

У широкому значенні тренінг – це пізнання себе і навколишнього світу;