Гендерна педагогіка в контексті сучасних педагогічних напрямків

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвиток гендерних педагогічних досліджень в освіті України » Гендерна педагогіка в контексті сучасних педагогічних напрямків

Сторінка 3

У методах навчання, використовуваних в освітніх закладах, феміністки відзначають наявність так знаної "гендерної псевдонейтральності". Роулстон визначає, що деякі цінності, що пропагуються в межах основного напрямку в освіті – індивідуалізм, незалежність, конкуренція, переконання, ніби "суспільні" події мають більше значення, ніж "приватні" справи – ґрунтуються на життєвому досвіді й інтересах чоловіків, а не на прагненні зробити освіту відкритою для всіх. Феміністські критики наголошують, що традиційний спосіб викладання зводиться до того, що викладач пропонує студентам набір об'єктивної раціонально обґрунтованої й емпірично перевіреної інформації. При цьому не важливо, наскільки вона є повною, головне, що ця інформація відбиває одну, як правило, панівну версію.

На підйомі другої хвилі фемінізму розроблено нову форму навчання, спрямовану на підвищення самосвідомості. Головними ідеями "груп з підвищення самосвідомості" є наступні:

1) створення знання є колективним процесом;

2) діалог сприяє навчанню;

3) емоції й особиста зацікавленість не чинять опір розумінню та навчанню;

4) кожен може чогось навчитись, ґрунтуючись на особистому досвідові та ідеях інших.

Окрім того, наголошено на необхідності заручитися довірою в процесі спілкування, в якому зазвичай беруть участь тільки жінки, для того щоб вони змогли відчути впевненість у своїх силах та подолати наслідки сексизму в соціальному середовищі.

З таких груп з підвищення самосвідомості розпочиналися "жіночі студії"'. Для них було важливим поєднання декількох методів одночасно : підвищення свідомості, колаборативне писання, лекції, тренінги, візуальні техніки. Кожен новий освітній акт починається з репрезентації учасників того чи іншого заходу. Комбінування декількох методів, процедура репрезентації – все це сукупно створює відкриту, вільну, творчу й дружню атмосферу.

Дихотомія "вчитель/учень" тут недоречна: "ми всі викладаємо та вчимось", тобто кожен з учасників колаборативного процесу має владу, яка проявляється залежно від внеску та зацікавленості у навчальному процесі. Жіночі студії ґрунтуються на таких важливих принципах феміністської методології, як:

1) тріангуляція (одночасне поєднання декількох методичних стратегій;

2) партнерське (колаборативне) навчання як співпраця.

Вони протиставляють свою міждисциплінарну орієнтованість традиційній "дисциплінарній спеціалізації й аполітичному об'єктивному знанню. Це означає, що жіночі студії охоплюють різні підходи, різні дисципліни (антропологію, біологію, філософію, медицину, право), застосовуючи їх для дослідження "досвіду жінок" у широкому розумінні: жінок різних рас, різних соціальних прошарків, а також їх психологію, фізіологію, історію, антропологію, мистецтво тощо. Для вивчення певної проблеми об'єднуються зусилля низки наук: методи психології, соціології та біології, або підходи філософії, економіки та політичних наук. В такому інтердисциплінарному контексті створюється фундамент для розвитку нових знань, нових освітніх програм, що дозволяє розглядати окрему досліджувану проблему під різними кутами зору.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Типи мовлення
За формою позначення мовця або способом його вияву в мовленні розрізняють три типи мовлення від 1-ї, 2-ї, 3-ї особи. Перший тип – від 1-ої особи – є різновидом монологічного мовлення, при якому відбу ...

Нетрадиційні форми навчання школярів на уроках української мови та літератури
Сучасна школа повинна насамперед піклуватися про розвиток особистостей. Чи не тому ми часто бачимо світ у чорно-білих кольорах, що в ньому так мало людей, які мають свої думки, переконання? Як на мен ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net