Гендерна педагогіка в контексті сучасних педагогічних напрямків

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвиток гендерних педагогічних досліджень в освіті України » Гендерна педагогіка в контексті сучасних педагогічних напрямків

Сторінка 3

У методах навчання, використовуваних в освітніх закладах, феміністки відзначають наявність так знаної "гендерної псевдонейтральності". Роулстон визначає, що деякі цінності, що пропагуються в межах основного напрямку в освіті – індивідуалізм, незалежність, конкуренція, переконання, ніби "суспільні" події мають більше значення, ніж "приватні" справи – ґрунтуються на життєвому досвіді й інтересах чоловіків, а не на прагненні зробити освіту відкритою для всіх. Феміністські критики наголошують, що традиційний спосіб викладання зводиться до того, що викладач пропонує студентам набір об'єктивної раціонально обґрунтованої й емпірично перевіреної інформації. При цьому не важливо, наскільки вона є повною, головне, що ця інформація відбиває одну, як правило, панівну версію.

На підйомі другої хвилі фемінізму розроблено нову форму навчання, спрямовану на підвищення самосвідомості. Головними ідеями "груп з підвищення самосвідомості" є наступні:

1) створення знання є колективним процесом;

2) діалог сприяє навчанню;

3) емоції й особиста зацікавленість не чинять опір розумінню та навчанню;

4) кожен може чогось навчитись, ґрунтуючись на особистому досвідові та ідеях інших.

Окрім того, наголошено на необхідності заручитися довірою в процесі спілкування, в якому зазвичай беруть участь тільки жінки, для того щоб вони змогли відчути впевненість у своїх силах та подолати наслідки сексизму в соціальному середовищі.

З таких груп з підвищення самосвідомості розпочиналися "жіночі студії"'. Для них було важливим поєднання декількох методів одночасно : підвищення свідомості, колаборативне писання, лекції, тренінги, візуальні техніки. Кожен новий освітній акт починається з репрезентації учасників того чи іншого заходу. Комбінування декількох методів, процедура репрезентації – все це сукупно створює відкриту, вільну, творчу й дружню атмосферу.

Дихотомія "вчитель/учень" тут недоречна: "ми всі викладаємо та вчимось", тобто кожен з учасників колаборативного процесу має владу, яка проявляється залежно від внеску та зацікавленості у навчальному процесі. Жіночі студії ґрунтуються на таких важливих принципах феміністської методології, як:

1) тріангуляція (одночасне поєднання декількох методичних стратегій;

2) партнерське (колаборативне) навчання як співпраця.

Вони протиставляють свою міждисциплінарну орієнтованість традиційній "дисциплінарній спеціалізації й аполітичному об'єктивному знанню. Це означає, що жіночі студії охоплюють різні підходи, різні дисципліни (антропологію, біологію, філософію, медицину, право), застосовуючи їх для дослідження "досвіду жінок" у широкому розумінні: жінок різних рас, різних соціальних прошарків, а також їх психологію, фізіологію, історію, антропологію, мистецтво тощо. Для вивчення певної проблеми об'єднуються зусилля низки наук: методи психології, соціології та біології, або підходи філософії, економіки та політичних наук. В такому інтердисциплінарному контексті створюється фундамент для розвитку нових знань, нових освітніх програм, що дозволяє розглядати окрему досліджувану проблему під різними кутами зору.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Поняття методичної компетентності вчителя
Останнім часом питання методичної компетентності вчителя є досить актуальним. Формування професійної компетентності розпочинається у вищому навчальному закладі, продовжується і розвивається у школі. ...

Навчання читання на початковому етапі вивчення іноземної мови
Як відомо, один з варіантів організації початкового навчання іноземної мови передбачає усний вступний курс, який передує навчанню читання та письма. Тому ми зараз розглянемо методику навчання в умова ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net