Вітчизняна педагогічна думка про стан розвитку гендерної освіти

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвиток гендерних педагогічних досліджень в освіті України » Вітчизняна педагогічна думка про стан розвитку гендерної освіти

Сторінка 1

Сьогодні гендерна освіта набуває особливого значення в умовах формування нового суспільства, бо усякий розвиток може бути прогресом лише тоді, коли він насамперед є прогресом культури та сприяє вдосконаленню суспільства.

Однак проблема гендерної освіти та виховання для нашої країни є насправді досить новою і стоїть дуже гостро. Це пояснюється, перш за все, тим, що дехто просто недостатньо усвідомлений щодо сутності даної проблеми (тому заперечують її існування або зводять до рівності чоловіків і жінок). А між тим, гендер – це соціальний конструкт статі, і річ іде не про рівність між чоловіком та жінкою, що фізіологічно неможливо, а про рівноправність.

Не дивлячись на більшість досягнень у вирішенні «жіночого» питання, гендерна нерівність, на думку дослідників Саралієвої З. та Балабанової С., ще довгий час буде залишатися одним з найсерйозніших видів нерівностей, притаманних будь-якому суспільству .

Гендерна освіта може зіграти вирішальну роль в елімінуванні нерівності гендерних ролей, бо її головне призначення – «формувати менталітет, який забезпечує поведінку, що базується на принципах рівних прав та можливостей».

Розглянемо висвітлення процесу розвитку гендерної освіти у вітчизняній педагогічній думці. Визначення феномену «гендерна освіта» саме в руслі українських і російських досліджень (С. Айвазова, Л. Булатова, Т. Голованова, Т.Дороніна, А. Кириліна, Л. Кобилянська, М. Пушкарьова, О.Ярська-Смірнова), дозволило зафіксувати відсутність єдиного узагальненого визначення та чіткості у формулюванні. Тому, враховуючи суто педагогічний контекст феномену в межах започаткованого дослідження, під гендерною освітою будемо розуміти процес і результат засвоєння знань, умінь і навичок щодо цілей, стандартів і способів соціокультурного конструювання ролей, поведінки, діяльності особистості, запропонованої суспільством, з урахуванням її біологічної статі, що спрямований на усвідомлення сутності «чоловічого» і «жіночого» як соціальних феноменів. Виходячи з цього, основним завданням гендерної освіти є пояснити природу стереотипів, та показати їх історичну зміну і соціальну обумовленість.

Російські педагоги-дослідниці А. Мітрофанова та Н. Пуліна розглядають гендерну освіту з точки зору вікової характеристики – освіта учнів, студентів та дорослих . Гендерна освіта учнів, в свою чергу, спрямована на те, щоб допомогти їм вирішити проблеми соціалізації, важливою складовою частиною якої являється самоідентифікація дитини як хлопчика або дівчинки, і прийняття конкретної соціальної ролі. Освіта студентів будується на роз’ясненні гендерних стереотипів, з якими стикається молодь, вступаючи в доросле життя і спільному пошуку засобів подолання цих стереотипів. І нарешті, освіта дорослих носить, головним чином, адаптаційний характер, допомагає пристосуватися до змін, що відбуваються в освіті та долати труднощі.

Можливим є й інший підхід до гендерних освітніх програм, пов'язаний не стільки з віком учнів, скільки з напрямком гендерних досліджень. Наприклад, це може бути гендерний аспект демографічних змін, гендерні стереотипи сприйняття інформації, гендерний аналіз мови та інше. Запровадження таких курсів у вищій школі має бути з одного боку, пов’язане з традиційною освітою, а з іншого, відповідати актуальній тенденції проблематизації предметної області (гендерний підхід дає змогу по-іншому осмислити такі традиційні предмети, як економіка, політика, історія та філософія). Сказане в повній мірі має відношення і до педагогіки.

Що стосується специфіки змісту гендерної освіти (Т. Говорун, А.Кириліна, О. Кізь, О. Кікінежді, І. Кльоцина, Л. Кобилянська, В.Кравець, Л. Міщик, О. Чеснокова), то вона полягає в сукупності знань, цінностей і стандартів соціокультурних відносин статей; адекватному розумінні гендерних проявів у професійній діяльності; розкритті особливостей гендерної соціалізації молоді; формуванні в особистості досвіду взаємодії між статями на засадах гендерної рівності.

Сьогодні зростає науковий інтерес до проблеми гендерної освіти з боку педагогів-теоретиків та методистів. Існують науково-методичні публікації, у яких домінує саме педагогічний аспект проблеми.

Зокрема, методист О.А. Прохорова у своїй статті "Гендерное образование в средней школе" пише про необхідність гендерної освіти, висвітлює проблему підготовки викладачів і необхідності їх знання методології гендерних досліджень та володіння категоріальним апаратом.

В роботі дослідниця також згадує про "Комплексну модель гендерної освіти", згідно якій для викладачів та вчителів суспільствознавства були розроблені (а потім і апробовані) в школах авторські програми спецкурсів з гендерної історії та соціології гендерних відносин.

Узагальнюючи розмаїтість авторських програм із зазначеної проблематики, Т.О. Вороніна виділяє два головних напрямки. Перший – це розробка базових курсів, у яких основна увага зосереджена на розробці теорії та методології гендеру. Однак за терміном «гендер», як і раніше, часто розуміється лише «жіноче», хоча гендерні дослідження не тільки термінологічно збагатили науку, але й відкрили нові аспекти відомих термінів. Не всі науковці, на жаль, правильно розуміють поняття гендер, часто ототожнюючи його з терміном стать, який розглядається як біологічна категорія. Тому типовою помилкою підручників з гендерної проблематики (принаймні українських), є зведення всієї проблеми до статевих відмінностей і статевого виховання.

Страницы: 1 2 3 4



Функції позакласної роботи
Виходячи з того, що позакласна робота є одним з етапів учбово-виховного процесу з іноземної мови в середній школі, можна стверджувати, що позакласні заняття у всій різноманітності своїх форм, що скла ...

Софія Русова про вчителя національної школи
У Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття») підкреслюється, що одним із головних шляхів поліпшення виховання підростаючого покоління є реформування змісту виховання, наповненн ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net