Вітчизняна педагогічна думка про стан розвитку гендерної освіти

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвиток гендерних педагогічних досліджень в освіті України » Вітчизняна педагогічна думка про стан розвитку гендерної освіти

Сторінка 2

Статево-рольовий підхід, який є основою такого розуміння, представляє собою традиційну систему поглядів на призначення чоловіка і жінки у суспільстві у відповідності з їх біологічними характеристиками, виховання хлопчика і дівчинки відповідно з тими нормами, вимогами, стандартами, які висуває суспільство до людини культурно-історично. Таким чином, статево-рольовий підхід спирається більше на фізіологічні розбіжності між чоловіком і жінкою.

Проблема виокремлення такого підходу від гендерного висвітлена в роботах Штильової Л.В. "Внедрение теории гендерных отношений в профессиональную подготовку и повышение квалификации педагогов :опыт и проблемы", "Педагогика и гендер: развитие гендерных подходов в образовании". На її думку, запровадження гендерного підходу в освіту та виховання полягає в тому, щоб перейти до багатополюсної моделі соціального конструювання статі. Дослідниця припускає, що освіта, яка здійснюється з урахуванням гендерного підходу, буде активно сприяти розвитку та формуванню нової саморозвиваючої особистості.

Інші напрямки – це вироблення шляхів практичного використання гендерного знання в педагогіці, знайомство з досвідом гендерної збалансованої освіти в демократичних країнах світу, визначення «місця» гендерного знання в системі професійної підготовки студентів, а також з’ясування специфіки впровадження цього знання засобами спеціальних дисциплін.

Щодо знайомства з досвідом гендерної збалансованої освіти в демократичних країнах світу, то про це пишуть Л. Штильова, О.Луценко, О.Ярська-Смірнова та інші.

Зокрема, дослідниця Л. Штильова у своїй роботі "Внедрение теории гендерных отношений в профессиональную подготовку и повышение квалификации педагогов: опыт и проблемы" пише про те, як методом проб та помилок намагалася виявити особливості, методичні вимоги та умови ефективного впровадження гендерної теорії в професійну підготовку та підвищення кваліфікації педагогів.

Моделюванням та організацією педагогічних експериментів і адаптацією проаналізованого зарубіжного досвіду гендерного нейтрального середовища розвитку дітей і створенням при цьому вітчизняного досвіду, відзначаються праці О. Ярської – Смірнової, зокрема її праця "Неравенство или мультикультурализм?".

Аналізом зарубіжного досвіду стилю викладання ділиться в своїх роботах "Гендерні дослідження як альтернативна освітня практика в сучасному світі" О.Луценко, відмічаючи при цьому наявність процесу поступового інтегрування гендерної проблематики в курси вітчизняних гуманітарних дисциплін. В той же час, дослідниця наголошує на існуючих проблемах в гендерній освіті. Це стосується передусім малої кількості збірок з докладним описом курсів, планів, програм й інших методичних розробок та хрестоматій, які б розповсюджувались та обговорювались регулярно.

Аналіз педагогічних публікацій з гендерної тематики свідчить про ще слабку теоретичну обґрунтованість цієї цікавої, складної і нагальної проблеми вищої освіти, досить заплутаний термінологічний апарат, невиразність очікуваних результатів досліджень і шляхів їхнього впровадження в практику викладання.

Якщо казати про шляхи впровадження гендерної освіти, то багато робиться в цьому напрямку науково-освітніми дослідницькими центрами з вивчення гендерної проблематики, де активно розробляються навчальні програми і курси, покликані коригувати гендерну ситуацію в суспільстві й освіті в бік гендерної збалансованості. Питання їх діяльності розробляються в працях Л.О.Смоляр та О.А.Луценко.

Л.О. Смоляр – провідна дослідниця в сфері гендерної проблематики в нашій країні, авторка визначних наукових праць з гендерної історії жіночого руху, неодноразово представляла Україну на Міжнародних жіночих форумах. Вона зазначає, що на базі очолюваного нею Центру проведений перший в Україні конкурс студентських та аспірантських робіт з гендерної проблематики. Дослідниця намагалася зробити типологію діяльності гендерних центрів України, докладно висвітлила роботу кожного, в тому числі й таких відомих, як Харківський Центр жіночих досліджень при Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого, Київський Центр Гендерних студій, що діє при Інституті української літератури НАНу, та інші.

Метою роботи гендерних центрів є порівняльний аналіз моделей гендерних взаємовідносин, ведуться дослідження того, як гендерні форми взаємодіють з соціальними та економічними змінами, і як гендерні стосунки відтворюються і змінюються з плином часу в різних регіонах світу. Існуючі гендерні наукові центри є інформаційними і науковими осередками, де на базі гендерної лабораторії йдуть пошуки і розробки теоретичного і практичного суттєво нового знання.

Смоляр Л.О у своїй монографії "Минуле заради майбутнього. Жіночий рух Наддніпрянської України II пол. XIX – поч. XX ст. сторінки історії" висвітлює процес боротьби жінок за право на вищу освіту. Саме поява жінок, як зазначає дослідниця, в університетських аудиторіях стала початком боротьби за вищу жіночу освіту та важливим етапом у визволенні жіночої особистості.

Страницы: 1 2 3 4



Аналіз напрямів та форм організації профільного навчання
Найважливішим питанням організації профільного навчання є визначення структури та напрямів профілізації, а також моделі організації профільного навчання. При цьому варто пам'ятати, з одного боку, про ...

Експерементальне дослідження особливостей міжособистісних відносин у дітей старшого дошкільного віку з вадами слуху
Організація і прведення методик дослідження. Організація дослідження. Базою для дослідження стала Камянська спеціалізована школа-інтернатдля слабочуючих та пізнооглухлих дітей, яке знаходиться за адр ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net