Дослідження впливу змісту прихованого навчального плану на процес соціалізації особистості в вітчизняній педагогічній думці

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвиток гендерних педагогічних досліджень в освіті України » Дослідження впливу змісту прихованого навчального плану на процес соціалізації особистості в вітчизняній педагогічній думці

Сторінка 1

Освіта являється одним з найважливіших інститутів, що виконує функції трансляції основної системи цінностей, норм, ролей від одного покоління до іншого. Освітні заклади, поряд з іншими агентами соціалізації, визначають нашу ідентичність, а також можливості особистого, громадянського та професійного вибору. Сама організація освіти, як і гендерні ролі, що панують в ній, диктують нам жіночі й чоловічі статусні позиції .

Аналіз сучасної освітньої системи з точки зору прихованого навчального плану міститься в працях О.Р. Ярської-Смірнової “Скрытый учебный план сквозь призму гендерного анализа” , ”Теоретические подходы к исследованию скрытого учебного плана”, А.В. Мітрофанової “Гендерный подход в педагогике”, О.А. Луценко “Гендерна освіта й педагогіка”.

Розглянемо яким чином здійснюється цей аналіз.

Процес соціалізації особистості в освітніх інституціях широко розглядається в цих гендерних дослідженнях, в яких визначається, що існуючі відносини в освітніх закладах відображають закладені в культурі уявлення про жінок як підлеглих, залежних, тих, які не прагнуть до досягнень, а про чоловіків як тих, які домінують, є незалежними і успішними. Цей процес не є провідною метою освіти, і мало хто з вчителів усвідомлює його. Але так чи інакше, освітні заклади дають дуже важливі уроки гендерних відносин.

Так, О. Ярська-Смірнова підкреслює, що крім чітко вираженого плану, існує й так званий прихований навчальний план, який визначається через організацію самого закладу, гендерні відносини на роботі, гендерну стратифікацію вчительської професії. По-друге, сюди відносять зміст предметів, а по-третє, стиль викладання.

Дослідниця підкреслює, що ці три виміри прихованого навчального плану не лише відображають гендерні стереотипи, але й підтримують гендерну нерівність, віддаючи перевагу чоловічому (домінантному) і недооцінюючи жіноче (нетипове).

Досліджуючи вплив прихованої навчальної програми на процес соціалізації в системі освіти, О. Ярська-Смірнова дійшла висновку, що організація навчального закладу (колектив, приміщення, система правил у взаємодії людей) відображають гендерну стратифікацію суспільства і культури в цілому, демонструючи своїм прикладом нерівний статус жінок і чоловіків.

Як правило, відзначає дослідниця, викладачі, секретарі та обслуговуючий персонал складають жінки, а директором школи або ректором університету – є чоловік. Крім того, освітні заклади не лише надають, але й обмежують можливості кар’єри. Так як учні бачать на прикладі тих, з ким зустрічаються щоденно, що чоловіки – це керівництво, а жінки – підлеглі. Окрім того, деякі предмети та дисципліни чітко ідентифікуються в учнів (студентів) зі статтю викладача. Цим самим програмується і вибір професії в залежності від статі.

О.Ярська-Смірнова дає найбільш ґрунтовний опис складових прихованого навчального плану в російській науковій літературі. Аналізуючи її зміст, вона наголошує на тому, прихований навчальний план присутній і в змісті предметів. Це стосується передусім, текстів навчальних посібників (в них приховані ознаки гендерної нерівності). Зокрема, в біографіях, приведених в навчальних матеріалах, число чоловіків перевищує кількість жінок в шість разів. Якщо чоловіки – це більшість персонажів навчальних текстів, учні впевнені в тому, що домінування чоловіків – це і є норма, загальний стандарт.

Висвітлюючи третій бік прихованого навчального плану, що стосується процесу навчання, дослідниця зазначає, що комунікаційні процеси в освітніх закладах недооцінюють жінок, їх спосіб навчатися та виражати знання. При цьому вона спирається на праці відомих західних теоретиків, як Р. Холл та Б.Сендлер, які вказують на те, що основні форми викладання спираються на маскулінні засоби спілкування. Це передусім виражається в тому, що починаючи з дошкільного віку, педагоги спонукають хлопчиків до самовираження й активності, а дівчаток – до слухняності та прилеглості, а також до зовнішнього відповідного виду.

Страницы: 1 2 3



Урок вивчення нового матеріалу
Метою даного типу уроку є оволодіння учнями новим матеріалом. Для цього школярі повинні підключатися до вирішення таких дидактичних завдань, як засвоєння нових понять і способів дій, самостійної пошу ...

Проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках предмета «Технології» в процесі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій
Головним чинником, який забезпечує освоєння та подальше ефективне впровадження сучасних освітніх технологій в цілому, й проектного методу навчання зокрема, є не лише наявність комп’ютерної техніки, а ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net