Дослідження впливу змісту прихованого навчального плану на процес соціалізації особистості в вітчизняній педагогічній думці

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвиток гендерних педагогічних досліджень в освіті України » Дослідження впливу змісту прихованого навчального плану на процес соціалізації особистості в вітчизняній педагогічній думці

Сторінка 2

Особливу увагу О. Ярська-Смірнова приділяє проблемі прояву сексизму та репродукування гендерних стереотипів, що помічені в стилі навчання. В багатьох своїх роботах вона звертається до тієї думки, що сам стиль шкільного навчання (особливо в старших класах) побудований за взірцем, звичнішим і зручнішим для хлопчиків: іспити в формі тестів, індивідуальні доповіді, змагання за оцінки заохочують так звану «мужність». На думку дослідниці, від цього страждають як хлопчики, так і дівчатка, хоча б тому, що в них не розвиваються навички критичного мислення, вміння ставити запитання, колективно обговорювати та розв’язувати проблеми .

Вдовюк В. та Риков С., намагаючись підсумувати досвід гендерних досліджень в педагогіці, теж звертає увагу на аналіз прихованого навчального плану. Вони не обходять своєю увагою той факт, що важливі етичні вчення і теорії когнітивного розвитку базувалися на дослідженнях, що стосувалися переважно чоловіків та особливостей чоловічої соціалізації, не дивлячись на те, що в цей же час жінки соціалізовувались у абсолютно інших умовах та за іншими принципами. Як наслідок, ці розбіжності в засобах соціалізації, в правилах виховання дівчаток і хлопчиків вели до різних моральних орієнтирів, тоді як теорії визначали «чоловічі» цінності як універсальні, єдині для всього людства. Найочевиднішими пріоритетами ремінної соціалізації, таким чином, являються піклування про інших та увага до їх потреб, в той час як для маскулінної, в свою чергу, характерна справедливість у відношення до інших та повага до їхніх прав.

До деяких аспектів прихованого навчального плану, переважно психологічних, звертається І.С. Кльоцина, яка підкреслює, що гендерна соціалізація дівчат у роки навчання сприяє формуванню в них певних внутрішніх станів – перепон, які ускладнюють їх подальшу особистісну та професійну самореалізацію. До них можна віднести: страх невдачі, страх втратити жіночність, брак наполегливості в досягнення мети, побоювання суспільного нехтування.

Фемінізація вітчизняної школи неминуче призвела й до фемінізації вимог учнів, встановлення жіночих еталонів поведінки. Ініціатива й автономія, притаманні хлопчикам, не заохочуються, ритуал взаємовідносин переважає над змістом, а зовнішня дисципліна – над самореалізацією . Про це пишуть у своїй статті “Половые различия и современное школьное образование” Г. Бреслав та Б. Хасан.

Цю тему продовжують й інші дослідники. Аналіз прихованого навчального плану зустрічаємо в А.В. Мітрофанової. Дослідниця відмічає, що шкільні уроки професійної орієнтації спрямовані на закріплення традиційних статевих ролей: дівчаток орієнтують на суто жіночі, а хлопчиків – на суто чоловічі області діяльності. Окрім того, як зазначає авторка, в школі існує чіткий розділ наукових дисциплін і навчальних предметів на “жіночі” та “чоловічі”. Чоловічі предмети вважаються більш складними, ті, що потребують вроджених здібностей, а жіночі, в свою чергу, називають “болтологією”.

Щодо поведінки на уроках, то дослідниця зауважує, що хлопчик, щоб бути «хорошим учнем», має вести себе «як дівчинка», що, в свою чергу, здійснює негативний вплив на його особистість. Крім того, хлопчики, які поводяться відповідно очікуванням вчителя (і взагалі, які приділяють надто велику увагу шкільним вимогам), оцінюються своїми однолітками дуже низько. В результаті виникло таке явище к недостатня шкільна успішність хлопчиків, оскільки зневажливе ставлення до шкільних успіхів вони розглядають як складову справжньої чоловічої поведінки.

До того ж, підсумовуючи дослідження Бреслава і Хасана, А. Мітрофанова зауважує, що не дивлячись на пануюче положення дівчаток у класі, вчителі вимагають від хлопчиків «лицарського» ставлення до них як до слабкої статі. Несправедливість цієї вимоги штовхає хлопчиків на «специфічні девіантні форми поведінки захисного само стверджувального типу.

Страницы: 1 2 3



Загальна характеристика ігрової діяльності молодших школярів
Проблема дитячої ігрової діяльності знайшла своє відображення в багатьох психолого-педагогічних теоріях і дидактично-виховних системах. Аналіз надбань педагогічної науки двох попередніх століть засві ...

Самооцінка учнів в виховній роботі
Самооцінка школярів головним чином зорієнтована на оцінки, що виставляються в журнал. Проте оцінки можуть відігравати домінуючу роль у формуванні самооцінки учня, якщо вчитель правильно ними користує ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net