Практичні аспекти гендерної педагогіки

Сторінка 3

Формування гендерної культури в майбутніх вчителів значною мірою пов’язане з отриманням гендерної освіти. Підготовка майбутніх учителів до основ гендерної освіти старшокласників на думку І.В. Іванової,– це цілеспрямований навчально-виховний процес у навчальному закладі, направлений на розвиток особистісних і професійних гендерних характеристик майбутнього вчителя, що поєднує настанову на розуміння та використання необхідної систематизованої сукупності знань, умінь і навичок гендерної теорії у забезпеченні успішної навчально-професійної діяльності.

Дослідницею було доведено, що підготовка майбутніх вчителів до основ гендерної освіти відбувається ефективно, якщо вона реалізується в спеціально організованих педагогічних умовах: забезпечення гендерно-орієнтованої спрямованості змісту психолого-педагогічних дисциплін; тренування вмінь і навичок конструювання й організації виховних заходів гендерної спрямованості; активізація форм і методів позааудиторної виховної роботи через залучення до діяльності громадських організацій.

Як свідчить досвід впровадження гендерної складової у вищій школі, пріоритетну роль у гендерному вихованні повинні займати сучасні технології навчання, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне і критичне мислення, будуються на основі багатобічної взаємодії.

Російська дослідниця В. Суковата, яка відвідала курси американської мови та літератури в Єльському університеті, ділиться своїми спостереженнями за «західною» та «східною» системою освіти в роботі "Учимся демократии: взгляд политолога". Існує три рівня навчання:

Перший – це «train» (найвищий, яким тренують собаку – «це – можна, це – не можна»), але і людей також так виховують;

Другий – це «learn» (його лозунг: «Роби, як я!»), тобто повністю повторюй кроки вчителя;

Третій – «educate», він полягає в підтримці («support») зусиль учня, йому нічого не заперечують, вчитель лише підстраховує його. І, нарешті, найвищий рівень виховання має назву «detect»: на цьому рівні ніколи нічому не вчать прямо, ти повинен сам знайти відповіді на всі питання, розібратися в ситуації, дослідити її, але саме цей рівень виховання стимулює творче мислення і допомога йти вперед .

В. Суковата схиляється до думки професора, що студентів потрібно навчати не технологіям, а методологіям. Вони мають засвоїти евристичний спосіб мислення по відношенню до світу, який можна назвати «detect» і «educate», тобто виявлення можливостей застосування свого потенціалу в оточуючій реальності, віднайдення способів затвердження і реалізації своєї індивідуальності.

Метою гендерної освіти і виховання, таким чином, є формування ідентичності, альтернативної тоталітарним цінностям патріархального суспільства.

Виходячи з цього, цінностями гендерної культури (знання, уміння, навички вихованців), виступає:

1). гендерна грамотність як система отримання необхідних знань у сфері гендерних досліджень;

2). сформована мотивація щодо рівноправної участі чоловіків і жінок у суспільному житті та реалізації своїх гендерних прав і свобод;

3). повага до особливостей та індивідуальних проявів особистості, незалежно від її статі.

Проблемою гендерної культури опікується О.А. Луценко. У своїй роботі "Гендерна освіта й педагогіка" дослідниця наголошує на тому важливому аспекті гендерної освіти у вищій школі, який полягає у зміні підходів до викладання різних дисциплін в цілому, і на необхідності використання нових методів навчання (рольових ігор, психологічних тренінгів). На її думку це не просто дасть учням певний обсяг знань, але й зруйнує стереотипи їх поведінки та мислення. У своїй роботі авторка пише про освіту дорослих і визначає її мету.

Л. Булатова у своїй праці "Шляхи впровадження гендерної парадигми в освіту" розглядає проблеми розвитку сучасної особистості та формування її прогресивної свідомості, що, на її думку, пов’язані з опануванням гендерного знання. Також спробувала окреслити можливі шляхи вирішення питань гендерного виховання суспільства.

Авторка наголошує на необхідності забезпечення освітнього процесу сучасними технологіями навчання, яке полягає в тому, щоб змінити традиційні програми і процеси так, щоб вони відображали інтереси та потреби жінки і чоловіка, сприяли формуванню гендерних цінностей і свідомості. Тобто, за її словами "створення гендерної технології навчання спрямоване не тільки на розширення і зміну свідомості жінки і чоловіка, розвиток їх особистостей, а й на зміну гендерних відносин, основу яких має становити взаємодовіра, партнерство, толерантність".

Страницы: 1 2 3 4



Типи екологічної культури
Розрізняються два типи екологичної культури: антропоцентричний та природоцентричний. Основу першого складає антропоцентрична парадигма (“antropos” - людина, “centron” - центр), яка має своїми витокам ...

Педагогічні умови використання дидактичних ігор у процесі образотворчої діяльності учнів
У процесі виявлення особливостей застосування дидактичних ігор на уроках образотворчого мистецтва велике значення має аналіз динаміки становлення дитячого малюнка та виявлення значення ігор у розвитк ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net