Практичні аспекти гендерної педагогіки

Сторінка 3

Формування гендерної культури в майбутніх вчителів значною мірою пов’язане з отриманням гендерної освіти. Підготовка майбутніх учителів до основ гендерної освіти старшокласників на думку І.В. Іванової,– це цілеспрямований навчально-виховний процес у навчальному закладі, направлений на розвиток особистісних і професійних гендерних характеристик майбутнього вчителя, що поєднує настанову на розуміння та використання необхідної систематизованої сукупності знань, умінь і навичок гендерної теорії у забезпеченні успішної навчально-професійної діяльності.

Дослідницею було доведено, що підготовка майбутніх вчителів до основ гендерної освіти відбувається ефективно, якщо вона реалізується в спеціально організованих педагогічних умовах: забезпечення гендерно-орієнтованої спрямованості змісту психолого-педагогічних дисциплін; тренування вмінь і навичок конструювання й організації виховних заходів гендерної спрямованості; активізація форм і методів позааудиторної виховної роботи через залучення до діяльності громадських організацій.

Як свідчить досвід впровадження гендерної складової у вищій школі, пріоритетну роль у гендерному вихованні повинні займати сучасні технології навчання, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне і критичне мислення, будуються на основі багатобічної взаємодії.

Російська дослідниця В. Суковата, яка відвідала курси американської мови та літератури в Єльському університеті, ділиться своїми спостереженнями за «західною» та «східною» системою освіти в роботі "Учимся демократии: взгляд политолога". Існує три рівня навчання:

Перший – це «train» (найвищий, яким тренують собаку – «це – можна, це – не можна»), але і людей також так виховують;

Другий – це «learn» (його лозунг: «Роби, як я!»), тобто повністю повторюй кроки вчителя;

Третій – «educate», він полягає в підтримці («support») зусиль учня, йому нічого не заперечують, вчитель лише підстраховує його. І, нарешті, найвищий рівень виховання має назву «detect»: на цьому рівні ніколи нічому не вчать прямо, ти повинен сам знайти відповіді на всі питання, розібратися в ситуації, дослідити її, але саме цей рівень виховання стимулює творче мислення і допомога йти вперед .

В. Суковата схиляється до думки професора, що студентів потрібно навчати не технологіям, а методологіям. Вони мають засвоїти евристичний спосіб мислення по відношенню до світу, який можна назвати «detect» і «educate», тобто виявлення можливостей застосування свого потенціалу в оточуючій реальності, віднайдення способів затвердження і реалізації своєї індивідуальності.

Метою гендерної освіти і виховання, таким чином, є формування ідентичності, альтернативної тоталітарним цінностям патріархального суспільства.

Виходячи з цього, цінностями гендерної культури (знання, уміння, навички вихованців), виступає:

1). гендерна грамотність як система отримання необхідних знань у сфері гендерних досліджень;

2). сформована мотивація щодо рівноправної участі чоловіків і жінок у суспільному житті та реалізації своїх гендерних прав і свобод;

3). повага до особливостей та індивідуальних проявів особистості, незалежно від її статі.

Проблемою гендерної культури опікується О.А. Луценко. У своїй роботі "Гендерна освіта й педагогіка" дослідниця наголошує на тому важливому аспекті гендерної освіти у вищій школі, який полягає у зміні підходів до викладання різних дисциплін в цілому, і на необхідності використання нових методів навчання (рольових ігор, психологічних тренінгів). На її думку це не просто дасть учням певний обсяг знань, але й зруйнує стереотипи їх поведінки та мислення. У своїй роботі авторка пише про освіту дорослих і визначає її мету.

Л. Булатова у своїй праці "Шляхи впровадження гендерної парадигми в освіту" розглядає проблеми розвитку сучасної особистості та формування її прогресивної свідомості, що, на її думку, пов’язані з опануванням гендерного знання. Також спробувала окреслити можливі шляхи вирішення питань гендерного виховання суспільства.

Авторка наголошує на необхідності забезпечення освітнього процесу сучасними технологіями навчання, яке полягає в тому, щоб змінити традиційні програми і процеси так, щоб вони відображали інтереси та потреби жінки і чоловіка, сприяли формуванню гендерних цінностей і свідомості. Тобто, за її словами "створення гендерної технології навчання спрямоване не тільки на розширення і зміну свідомості жінки і чоловіка, розвиток їх особистостей, а й на зміну гендерних відносин, основу яких має становити взаємодовіра, партнерство, толерантність".

Страницы: 1 2 3 4



Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української економіки
Досвід розвитку нових індустріальних країн Південно-Східної Азії показує, що переважна частина технологічних активів поступає до національної економіки країни, яка розвивається, саме на перших етапах ...

Використання ігор при навчанні фонетиці англійської мови
Як зробити свій урок цікавим, захоплюючим і домогтися того, щоб діти добре й міцно засвоювали мовний матеріал? Над цими проблемами постійно працює вчитель. Проаналізувавши велику розмаїтість прийомів ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net