Гендерний аналіз як основа ефективності гендерної освіти

Сторінка 1

У процесі формування гендерної ідентичності та гендерної ролі людини досить важлива роль, як нам відомо, належить прогресу научання, а отже, освіті та вихованню. Освітньо-виховний процес може відтворювати несправедливі гендерні стереотипи й тим самим сприяти збереженню та самовідтворенню сексизму, тобто пригніченню за статевою ознакою.

Мета гендерної освіти полягає у формуванні та вихованні повноцінної особистості, вільної від гендерних стереотипів та нав’язуваної їй суспільством гендерної ролі. Тому гендерний аналіз як методологія виступає основою ефективності такої освіти, що передбачає, в свою чергу, дослідження того, як наукові конструкти, відображені в наукових текстах та навчальних матеріалах, співвідносяться з соціальною реальністю гендерних відмінностей.

Дуже ґрунтовно розкриває проблему гендерного аналізу взагалі як такого, і в дисциплінах соціогуманітарного циклу, зокрема, Л.В. Малес. У своїй роботі "Основи гендерного аналізу в дисциплінах соціогуманітарного циклу. Методичні рекомендації" автор робить глибокий аналіз навчальних програм і матеріалів, досліджує проблему гендерної нерівності та відтворення гендерних стереотипів у навчальних джерелах, а також надає методичні рекомендації з вищезазначених проблем.

Автор звертає нашу увагу на те, що у Пекінській «Платформі дій» зазначається: навчальні програми і матеріали багато в чому мають, як і раніше, тенденційний у гендерному відношення характер і рідко враховують конкретні потреби дівчат та жінок. Це призводить до закріплення традиційних функцій жінок та чоловіків і обмеження можливостей жінок у саморозвитку як повноправних і рівних партнерів у суспільстві. Нерозуміння гендерних питань працівниками сфери освіти всіх рівнів поглиблює наявну нерівність між чоловіками та жінками, посилюючи дискримінаційні тенденції і принижуючи почуття власної гідності дівчат».

Дослідник приходить до висновку, що приписування гендерних ролей відбувається на етапі професійно і освітньої орієнтації, а потім наукової сегрегації у спеціалізації. Поодинокі юнаки вступають на філологічний чи психологічний факультет – вони вважаються традиційно жіночою сферою. Гендерний баланс в юриспруденції і медицині істотно змінився, але багато дівчат та жінок продовжують уникати таких сфер, як наука, інженерна і комп’ютерна справа. Це упередження чи побоювання може виникати на багатьох етапах і рівнях соціалізації: в сім’ї, через брак рольових зразків, підтримки вчителів та однолітків, напучування психологів-консультантів, внаслідок гендерних стереотипів в засобах масової інформації – все це впливає на уявлення молоді про свої схильності.

Дослідник зазначає, що на існуючий стан речей, наприклад, на стійкість гендерних стереотипів про здібності та освітні переваги чоловіків та жінок, впливає і популяризація висновків наукових досліджень. В свою чергу більшість вчених будують свої гіпотези та висновки на упередженнях до людей іншої статі, не помічаючи сексистських установок в своїй свідомості.

Автор приходить до висновку, стереотипне зображення чоловіків як норми, активних і успішних, а жінок як невидимок, або пасивних і залежних, продовжує відтворюватися у навчальних матеріалах і спеціалізованих джерелах, які використовуються у навчанні на рівні середньої, спеціальної та вищої освіти. Гендерними стереотипами пронизаний буквар, де відсутній чоловік у ролі батька, а жінка, навпаки, представлена переважно сімейними функціями.

Л.В. Малес також відмічає, що якщо чоловіки є переважними персонажами навчальних текстів, як це відбувається і на рівні вищої школи, студенти переконуються у тому, що домінування чоловіків – це і є норма, суспільний стандарт. Однак персонажі історій – не менш, а часом і більш важливі джерела ідентифікації. Чоловічі персонажі виявляються більш видимими, активними і включеними в ті сфери життя, які вважаються істотними для суспільства.

Страницы: 1 2 3 4 5



Педагогічні умови використання дидактичних ігор у процесі образотворчої діяльності учнів
У процесі виявлення особливостей застосування дидактичних ігор на уроках образотворчого мистецтва велике значення має аналіз динаміки становлення дитячого малюнка та виявлення значення ігор у розвитк ...

Творчий портрет вихователя
Сучасний вихователь! Яким він має бути? Яким його хочуть бачити діти, батьки, держава? Яким він сам себе бачить? Ці надзвичайно актуальні питання турбують сьогодні всіх нас. Ні для кого не секрет, що ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net