Гендерний аналіз як основа ефективності гендерної освіти

Сторінка 2

Дослідник не обходить своєю увагою і наслідки такої неадекватної репрезентації жінок у художніх творах і навчальних матеріалах. По-перше, це те, що учні можуть непомітно для себе дійти висновку, що саме чоловіки є стандартом і саме вони грають найбільш значущу роль у суспільстві і культурі. По-друге, тим самим обмежуються знання учнів про внесок жінок в культуру, а також про сфери нашого життя, які традиційно вважаються жіночими. По-третє, на індивідуальному рівні стереотипи, що містіться в освітніх програмах, більшою мірою заохочують до досягнень чоловіків, тоді як жінки вивчають моделі поведінки, які суттєво менше співвідносяться з лідерством і управлінням.

При цьому Л.В Малес зауважує, що можливості гендерного аналізу системи освіти на цьому не вичерпуються: сама здатність до прочитування-декодування підручника, граматики, стилів мовлення і поведінки, які дозволяють сприймати гендерні інтенції кожного з елементів освітнього процесу, свідчать про засвоєння цієї мови зразків на рівні повсякденної комунікації, ранньої соціалізації, про їх глибинну культурну укоріненість.

Подолання такої освітньої практики, розробка недискримінаційних підходів до освіти та професійної підготовки програм, підручників та навчальних посібників, вільних від стереотипних уявлень про роль чоловіків і жінок у суспільному житті, та викладання за такими програмами.

У цьому контексті дослідник вважає за необхідне наголосити, що застосування принципів гендерного аналізу при розробці навчальних програм, підготовці та викладанні нормативних і спеціальних курсів із соціальних та гуманітарних дисциплін сприяє встановленню справедливості щодо більш ніж половини населення, приводячи у відповідність наукові конструкти, відображені в наукових текстах та навчальних матеріалах, із соціальною реальністю гендерних відмінностей.

Зазначивши, що проблема закріплення гендерних стереотипів та традиційних функцій жінок та чоловіків, на жаль, характеризує і сучасну нам ситуацію у вітчизняній освіті, спробуємо дослідити проблему гендерної нерівності та відтворення гендерних стереотипів в навчальних програмах і тестах крізь призму гендерного аналізу. Цю проблему досліджували Аніщенко О.В., Барчунова І., Козлова Н., Здравомислова Є., Герасимова Є., Фролов П., Гайденко В., Предборська І., Штильова Л.В. та інші.

Аналіз прихованого навчального плану зроблений за допомогою гендерного аналізу. Дуже значним і змістовним для нас є дослідження прихованої навчальної програми крізь призму гендерного аналізу, здійснюваного О. Ярською-Смірновою. В рамках цього дослідження вона акцентує увагу на таких основних моментах прихованого навчального плану. По-перше, освітні заклади відображають гендерну стратифікацію суспільства і культури в цілому, демонструючи при цьому нерівний статус жінок і чоловіків. По-друге, освітні заклади не лише надають, але й обмежують можливості кар’єри. Окрім того, деякі дисципліни чітко ідентифікуються у студентів та учнів зі статтю викладача. Цим самим в залежності від статі програмується вибір професії.

По-третє, в школах та училищах на уроках праці закріплюються стереотипи жіночої та чоловічої домашньої роботи. Відповідні ролі засвоюються майбутніми вчителями не лише в їх сім’ях, але і в педагогічних вузах .

Відповідно до складових прихованого навчального плану, то це, в свою чергу, передбачає гендерний аналіз освітніх програм, уроку, гендерну експертизу підручників тощо.

Зокрема, Л.В. Штильова зазначає, що: «Гендерний аналіз освітніх програм та навчальних посібників – це їх реконструкція з метою визначення, яким чином вони впливають на гендерну соціалізацію дітей, які гендерно насичені поняття і образи для цього використовують, як при цьому змінюються потенційні можливості самореалізації дітей обох статей».

Страницы: 1 2 3 4 5



Нейропсихологічна класифікації афазії А. Лурія
Існують різні класифікації афазій: класична, неврологічна класифікація Верніке-Ліхтгейма лінгвістичні класифікації X. Хеда й інших, кожна з яких відображає рівень розвитку неврологічною, психологічно ...

Педагогічний аспект наступності
Проблема наступності між ступенями освіти стала особливо актуальною на сучасному етапі у зв’язку з переходом на новий зміст, структуру та 12-річний термін навчання. Адже зміст кожної освітньої галузі ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net