Дослідження впливу гендерних стереотипів на процес соціалізації дитини

Педагогіка: історія і сьогодення » Розвиток гендерних педагогічних досліджень в освіті України » Дослідження впливу гендерних стереотипів на процес соціалізації дитини

Сторінка 1

Загальновідомо, що існуючі в суспільстві гендерні стереотипи здійснюють значний вплив на процес соціалізації дітей, багато в чому визначаючи його спрямованість. Під гендерними стереотипами розуміють стандартизовані уявлення про модель поведінки і риси характеру, що відповідають поняттям “чоловіче” і “жіноче”.

Починаючи розглядати пріоритетні дослідження, які стосуються впливу гендерних стереотипів на процес соціалізації дитини, звернемося до роботи російської дослідниці І.С. Кльоциної, яка виступає яскравим прикладом гендерного підходу в психології. Так, у навчальному посібнику «Гендерна социализация», під її авторством подається ґрунтовний аналіз вікових та соціокультурних аспектів гендерної соціалізації людини протягом трьох основних вікових періодів: у дитячому віці, в період дорослості і в літньому віці. В своїх роботі авторка спирається на поняття «гендер», розуміючи його не як однозначну біологічну даність, а як складний багатовимірний соціальний конструкт.

Дослідниця у передумові справедливо зазначає, що конструювання гендеру в процесі соціалізації здійснюється основними інститутами соціалізації через трансляцію сформованих у культурі уявлень про те, яким чином слід поводитися хлопчику чи дівчинці, юнаку чи дівчині, які особистісні якості повинні мати чоловіки і жінки. Деякі уявлення, на її думку, вважаються традиційними і не завжди відповідають реаліям соціальних трансформацій, і саме такі застарілі уявлення – стереотипи іноді гальмують і / або спотворюють розвиток особистості, створюючи перешкоди на шляху її самореалізації.

І.С. Кльоцина об’єднує гендерні стереотипи в три групи. До першої можна віднести стереотипи маскулінності – фемінності. Маскулінність звичайно ототожнюють з активно-творчим, культурним началом, а фемінність – з пасивно-репродуктивним, природнім.

Друга група гендерних стереотипів стосується закріплення сімейних та професійних ролей в залежності від статі. І нарешті третя група стереотипів – пов’язана з розбіжностями у змісті праці.

Дослідниця розглядає проблему психологічних відмінностей між чоловіками і жінками (хлопчиками і дівчатками) в когнітивній, мотиваційній, моральній і поведінковій сферах особистісного розвитку, критикуючи традиційний підхід до інтерпретації статевих відмінностей який зводиться лише до демонстрації і доказу характерних розбіжностей чоловічої і жіночої природи.

Натомість І.С. Кльоцина дає аналіз статевої диференціації як соціального процесу, вказуючи при цьому на близькості і схожості деяких психологічних і поведінкових реакцій у чоловіків і жінок.

Можна впевнено констатувати, що дана наукова робота, по-перше, започаткувала традицію гендерних досліджень в російській та українській науці, а по-друге, дозволяє нам простежити процес гендерної соціалізації та її результат – народження гендерної ідентичності особистості.

В рамках нашого дослідження для нас також становить інтерес монографія І.С. Кльоциної «Психология гендерних отношений».

Визначальною рисою даної наукової роботи, на нашу думку, є те, що гендерні відносини аналізуються автором на різних рівнях соціальної дійсності як «реальні практики і моделі міжособистісної взаємодії, які детерміновані гендерними уявленнями, стереотипами, установками і відображеннями в свідомості суб’єктів», а гендерний підхід «передбачає відмову від концепції природних статевих відмінностей і статевих ролей, роблячи акцент на інституційному контексті і контексті взаємодії» . Отже, зазначена наукова робота є цінним інформаційним джерелом не тільки для психологів, але й для більш широкого кола читачів.

Страницы: 1 2 3 4



Характеристика професійного навчання машинобудівного профілю
Враховуючи різноманітність робітничих машинобудівних професій, їх можливо умовно розподілити на такі групи: група верстатних; група слюсарних; група професій, які пов'язані з обслуговуванням технолог ...

Аналіз мовленнєвих навичок дітей старшого дошкільного віку створювати розповідь
Мета констатувального експерименту – визначення рівня розвитку мовленнєвих навичок дітей старшого дошкільного віку. Завдання: Розробити завдання для дітей; Підібрати показники та охарактеризувати рів ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net