Висвітлення проблем спільного та роздільного навчання

Сторінка 4

Таким чином, типовою помилкою підручників з гендерної проблематики, принаймні українських, є зведення всієї проблематики до статевих відмінностей і статевого виховання. У працях та дослідженнях українських педагогів гендерні проблеми розуміються лише як психологічні відмінності між представниками чоловічої і жіночої статі, що, в свою чергу не відповідає методології гендерних досліджень.

Такі дослідники як Кльоцина І., Гайденко В., Кон І., Бем С., Клименкова І., Ярська-Смірнова О., Луценко О., Мітрофанова А. глибше розуміють гендер, апелюють до методології гендерних досліджень, психології статево-гендерних відмінностей та особливостей гендерної соціалізації.

Більшість науковців одностайні в тому, що метою виховання та формування гендерної культури (а це є невід’ємною частиною гендерної соціалізації школярів і студентів), є створення умов для формування свідомості, вільної від гендерних стереотипів і уявлень.

На думку дослідників (Булатова Л., Кікінежді О., Луценко О., Цокур О., Іванова І.) гендерне виховання має виходити з того, що людина – не абстрактна нейтральна цілісність, а жінка і чоловік, у їхній рівноправності, самовираженні і самоствердженні, що є найважливішим із соціальних орієнтирів у всіх сферах життя демократичного суспільства.

Реалізація завдання формувати гендерну культуру потребує часу і зусиль, оскільки основний інститут соціалізації – школа (разом з тим і вчителі) залишаються носіями традиційних уявлень про роль і місце чоловіка і жінки в суспільстві.

Не розв’язаними на сьогодні є суперечності щодо роздільного і спільного навчання. Одні висловлюються в бік роздільного (Кльоцина І., Тойнбі А. Дж., Ікеда Д.), а інші вважають, що потрібні серйозні експерименти, і що говорити про явні переваги спільного чи роздільного навчання не можна (Бреслав Т., Хасан Б., Сімонов В.) але більшість дослідників дійшли того висновку, що істотною є не проблема спільного чи роздільного навчання, а проблема гендерної освіти.

Сучасне гендерне освітнє поле характеризується ще не достатньою структурованістю за напрямками, тому поширення знань, яке почалося в Україні, не розподіляється рівномірно, а його успішність великою мірою залежить від зусиль окремих фахівців.

Потрібна подальша інтеграція гендерних досліджень у систему вищої освіти України, розвиток гендерно збалансованих навчальних планів шляхом введення нових знань про жінок у традиційній соціальній та гуманітарній дисципліни, що потребує змін в ідеології вищої освіти в країні, і що є дуже важливим, з цим погоджуються і розуміють сьогодні більшість науковців.

Страницы: 1 2 3 4 



Засоби діагностування готовності дітей до школи
Реформування освіти, необхідність її інформатизації спонукає дошкільну освіту, як першу ланку безперервної освіти, здійснювати пошук шляхів застосування комп’ютера, як засобу розвитку особистості дит ...

Гурток як синтетична форма позакласної роботи
Гурткова робота з іноземної мови має велике загальноосвітнє, виховне і розвиваюче значення. Ця робота не тільки заглиблює знання по іноземній мові, але і сприяє розширенню кругозору школярів. Гурток ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net