Для хлопчиків 1–2-х класів найбільш ефективні уроки фізичної культури, змістом яких є вправи, що розвивають швидкість. У 2–4-х класах добре розвиваються такі фізичні якості, як загальна витривалість, гнучкість і рівновага.
У дівчаток вправи на швидкість повинні бути присутніми на всіх уроках фізичної культури. Витривалість у них добре розвивається з 2 класу. Дівчаткам молодшого шкільного віку характерні вправи, що розвивають статичну, динамічну і загальну витривалість і рівновагу. Вже з 4 класу дівчаткам можна пропонувати силові вправи для крупних м'язових груп.
Швидкість збільшується від 8 до 10 років і продовжує зростати до 12 років, а потім її розвиток гальмується і навіть декілька знижується. По-цьому, в даний період слід більше водити вправ на розвиток швидкості, включаючи їх в різноманітні рухливі ігри.
За даними А.А. Гужаловського, сила розвивається достатньо інтенсивно до 9 років, а потім її розвиток гальмується. З 11 років сила починає збільшуватися неухильно, особливо інтенсивно з 13 до 14–16 років. Силові вправи на різні групи м'язів, присутні в достатній кількості в 1 і 2 класах, повинні бути дещо збільшені в 3–4 класах.
У молодшому шкільному віці існують передумови для розвитку загальної витривалості. У дівчаток даного віку періодом найбільших приростів в розвитку загальної витривалості є 8–11 років.
Велика рухливість хребетного стовбура, висока розтяжність зв'язкового апарату в 6–10 років сприяють розвитку гнучкості. Основними засобами розвитку гнучкості є вправи на розтягання, які можуть бути динамічного (пружинисті, махові рухи) і статичного (збереження максимальної амплітуди при різних позах) характеру. Досягнутий рівень гнучкості необхідно постійно підтримувати.
Молодший шкільний вік також сприятливий для розвитку координаційних здібностей (КЗ). Природний приріст показників КЗ з 7 до 10 років складає в середньому у дівчаток 63,3%, у хлопчиків 56,2%. Цей вік є ключовим для координаційно-рухового вдосконалення. Упущені у віці 7–12 років можливості навряд чи вдається надолужити пізніше. Але окремі показники координації розвиваються нерівномірно (табл. 2).
Вдосконалення рухових здібностей, і зокрема координації рухів, повинне співпадати з періодом посиленого розвитку рухових функцій і тим підвищувати і прискорювати хід цього розвитку. Тому починати активне цілеспрямоване вдосконалення координації рухів слід з 7-річного віку, тобто з першого року навчання у школі .
Таблиця 2. Сенситивні періоди розвитку координаційних здібностей дітей
Координаційні здібності |
Вік | |||||||||
7–8 |
8–9 |
9–10 |
10–11 |
11–12 |
12–13 |
13–14 |
14–15 |
15–16 |
16–17 | |
прості координації |
д х |
д х |
д |
х | ||||||
складні координації |
д |
х |
д |
х | ||||||
рівновага |
д |
д х |
д |
д |
х | |||||
точність рухів |
д х |
д |
х | |||||||
гнучкість |
д |
д х |
д |
д |
д х |
д |
д |
Стан організації самостійної роботи на уроках курсу «Основи здоров'я » у
практиці початкової школи
В останні роки опубліковано ряд посібників, які містять завдання для використання самостійних робіт на уроках з навчального курсу «Основи здоров'я». Ці посібники до певної міри надають учителям можли ...
Соціально-педагогічні особливості виховання дітей у
багатодітній сім’ї
Позиція "за". Люди, які мають одну дитину, часто скаржаться, що втомлюються від спілкування з ним, від турбот і т.д. Їм здається, що батьки, наприклад, п'ятьох дітей повинні втомлюватися в ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>