Основні положення експериментальної методики навчання метанню малого м'яча молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика навчання молодших школярів метанню малого м'яча » Основні положення експериментальної методики навчання метанню малого м'яча молодших школярів

Сторінка 1

У розробці експериментальної методики навчання метанню молодших школярів ми спиралися на положення даної концепції. У зв'язку з цим, в процесі навчання техніки метання молодших школярів використовували з метою створення орієнтовної основи рухової дії сигнали різної модальності (зорові, слухові, пропріорецептивні) як сигнали зворотного зв'язку, що дозволило прискорити процес формування рухового навику в метанні у молодших школярів, зробити його ефективнішим і цікавішим.

Оволодіння раціональною технікою і її закріплення в рухових навиків мають велике значення у вирішенні освітніх завдань шкільного навчання.

Формування рухових навиків відбувається в певній залежності від рівня розвитку рухових якостей , але, у свою чергу, рухові навики впливають на розвиток і прояв функціональних можливостей організму людини. Тому, перед початком навчання потрібно звернути увагу на рівень розвитку фізичних якостей і м'язових груп, які забезпечують виконання метальних рухів. Для успішного оволодіння навиками в метанні легких снарядів необхідні достатня рухливість в плечовому і ліктьовому суглобі і високий рівень розвитку координації руху. Розвиток фізичних якостей – процес тривалий і високий рівень їх розвитку служитиме базою для успішного формування не тільки навику в метанні, але і для освоєння багатьох інших рухових дій. Тому приділяти увагу розвитку гнучкості і координації рухів бажано впродовж всього навчального року, незалежно від спрямованості уроків і завдань навчання, щоб необхідний рівень розвитку фізичних якостей був досягнутий до початку навчання такому складно – координаційній руховій дії, як метання.

На одному занятті використовується невелика кількість вправ для розвитку координаційних здібностей. Але вони, по можливості, повинні бути в кожному занятті, у різних його частинах.

Існують два шляхи розвитку координаційних здібностей.

По-перше, координування зростає при оволодінні новими різноманітними рухами. За відсутності нових рухових відчуттів знижується здібність до навчання. Тому важливо включати елемент новизни і в ті рухи, якими діти володіють.

По-друге, вона поліпшується, якщо дається ускладнення, нове поєднання знайомих рухів, змінюються звичні умови виконання руху.

Діти повинні уміти застосовувати освоєні вміння в ігровій ситуації або в складніших умовах місцевості.

В.М. Заціорський рекомендує різноманітні методичні прийоми, які, на наш погляд, можуть використовуватися вчителями фізичної культури з метою що підвищують руховій координації у учнів перед освоєнням складно, – координаційної рухової дії – метання:

Застосування незвичайних початкових положень.

Дзеркальне виконання вправ.

Зміна швидкості або темпу рухів.

Зміна просторових меж, в яких виконується вправа.

Зміна способів виконання вправ (метання зверху, знизу, збоку).

Ускладнення вправи додатковими рухами.

Зміна протидій що займаються при групових і парних вправах. Виконання узгоджених дій декількома учасниками (удвох, по 3–4 людини, групою).

Використання у вправах предметів різної форми, маси, об'єму, фактури сприяє розвитку вміння розподіляти рухи в просторі і в часі, поєднувати їх з рухами тіла, що вимагають різносторонньої координації і тонких м'язових відчуттів (метати м'яч, мішечки, шишки, сніжки, картонні диски).

Ускладнення умов гри. Ігровий метод з додатковими завданнями передбачає виконання вправ або в обмежений час, або в певних умовах, або певними руховими діями і тому подібне Ігровий метод без додаткових завдань характеризується тим, що виникаючі рухові завдання учень повинен вирішувати самостійно, спираючись на власний аналіз ситуації, що склалася.

Для розвитку координації важливо дотримуватися двох методичних принципів: вправа повинна виконуватися правильно, чисто; вправу потрібно широко різноманітити, використовуючи різні початкові положення.

На легку атлетику, як правило, відводять уроки в 1 і 4 чвертях. Навчання техніці метання малого м'яча здійснюється в 1 чверті на уроках №2–9 і в 4 чверті на уроках №62–68. Навчання новим елементам техніки метання краще планувати в 4 чверті, а в 1 чверті на уроках легкої атлетики слід повторювати і закріплювати вивчене в попередньому класі. На метання в уроці треба відводити до 15 хвилин, навчання новим елементам техніки краще планувати в початок уроку.

Для підтримки уваги учнів урізноманітнити завдання у метанні. При постановці завдань треба враховувати обмеженість об'єму уваги (2–3 об'єкти) у дітей молодшого шкільного віку. У зв'язку з цим в структурі рухів виділяють те, що, перш за все треба засвоїти дітям на даному занятті.

Основний спосіб організації учнів при навчанні техніки метання малого м'яча повинен бути фронтальний (або груповий). Для цього на початковому етапі навчання (молодші школярі) можна використовувати не тенісні м'ячі, а саморобні, виготовлені з тканини або з пінопласту. Вони легкі у виготовленні; не розкочуються і тим самим підвищують моторну щільність уроку; виключають удари; дозволяють відпрацювати необхідну швидкість рухів, оскільки щоб такий м'яч долетів до достатньо вказаної вертикальної цілі, треба зробити дуже швидкий і хльосткий рух рукою, дотримуючи раціональну структуру кидка. Так само рекомендуємо використовувати сітку – завісу упоперек спортивного залу. Сітка гасить швидкість м'яча, що потрапляє в нього, що полегшує і прискорює процес підбору снарядів; можливе зустрічне метання в сітку і проведення рухомих ігор двома групами одночасно, що підвищує щільність уроку в 3–4 рази; дозволяє виконувати в залі метання м'яча, вага якого складає 150 грам. Для становлення навику в процесі навчання необхідно виконувати правильні рухи з повторенням не менше 8–10 разів, а при закріпленні вже вивченого руху – в межах 25–30 разів.

Страницы: 1 2 3



Характеристика основних форм позаурочної навчальної діяльності
Семінарські заняття поділяють на підготовчі (просемінарські), класне семінарські заняття (9—12 клас), міжпредметні семінари-конференції. Просемінарське заняття — перехідна від уроку форма організації ...

Профілактика тютюнопаління та алкоголізму засобами інтерактивних технік
Інтерактивні форми є різновидом активних методів інформаційної роботи з молоддю, але разом з тим вони виділяються в окремий різновид практики, оскільки вимагають високого рівня як професійної підгото ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net