Основні положення експериментальної методики навчання метанню малого м'яча молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика навчання молодших школярів метанню малого м'яча » Основні положення експериментальної методики навчання метанню малого м'яча молодших школярів

Сторінка 2

У експериментальній методиці рекомендується використовувати горизонтальні цілі тільки з попереднім перекиданням снаряду, наприклад, через сітку, щоб виключити помилки, що виникають в техніці виконання метання і додати снаряду оптимальний кут вильоту.

У шкільній програмі спосіб відведення снаряду не обмовляється. Але як показав аналіз літературних джерел, найбільш ефективний спосіб відведення снаряду (замах) по дузі «вперед-вниз-назад», оскільки при його виконанні: збільшується амплітуда замаху, більша свобода рухів руки зі снарядом, відображає природний рух; збільшує можливість використання в роботі м'язів руки; і тулуба використовується, як в метанні на точність (влучність), так і в метанні на дальність використовується при метанні різних снарядів (списа, гранати), тобто, можливе позитивне перенесення.

Тому, саме цьому способу відведення снаряду (по дузі «вперед-вниз назад») доцільно навчати школярів, починаючи з молодших класів, і його ми використовуємо в експериментальній методиці.

В процесі навчання техніці метання малого м'яча слід чергувати імітаційні вправи без снаряду, імітаційні вправи з снарядом, вправи, що завершуються кидком м'яча. Імітаційні вправи дають можливість виконувати завдання одночасно проаналізувати зовнішню структуру руху і не витрачати час на підбір снаряду, що підвищує моторну щільність уроку.

У шкільній програмі при навчанні метанню метод навчання по частинах, є основним. На наш погляд це недоцільно, оскільки приводить до невиправданих тимчасових витрат і не сприяє формуванню структури цілісної дії. Відомо, що руховий навик, не є сумою складових його окремих рухів. Техніка виконання рухових дій розглядається як система рухів, остання ж характерна своєю цілісністю на основі тісної взаємодії елементів. Тому в експериментальній методиці ми переважно використовуємо метод навчання в цілому.

У шкільній програмі метання з одного кроку передбачено тільки в 4-му класі, тобто навчання йде в статиці. По експериментальній методиці метання з одного кроку дається вже в 1-му класі, а в 3-му з трьох кидкових кроків, навчання йде в динаміці, що відповідає структурі метального руху. Тим паче, що руховий апарат дітей б-10 років пристосований в основному до динамічних навантажень, а не до статичних.

Методична послідовність навчання учнів метанню способом «із-за голови через плече» в школі є «нарощування» рухів до основного руху – фінального зусилля. Але у зв'язку з дискретністю процесу навчання метанню в школі і «зацикленню» на елементах техніки дана ідея не працює, і на практиці ми маємо не сформовану структуру метального руху, яка характеризує ступінь оволодіння руховою дією.

Правильне формування координаційної структури основної вправи, що дозволяє оволодівати технікою і видозмінювати її залежно від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей учнів забезпечується за наступних умов:

До початку навчання створити базу формування навику в метанні, тобто необхідний рівень фізичних якостей.

Займатися технікою метання не епізодично – (не тільки на уроках в 1 і 4 чвертях, а систематично, тобто включаючи метання і його елементи впродовж всього навчального року, в уроки різної спрямованості.

Основний принцип навчання «від головного до другорядного». Головне в метанні – це саме метання, що виконується на основі зусиль крупних м'язових груп.

Основний акцент при навчанні робити на узгодження рухів різних частин тіла, що є необхідною умовою формування структури всієї метальної дії, а не окремих його частин. Тому в процесі занять (у підготовчій частині уроку) включати вправи, що вимагають узгоджених рухів різних частин тіла (тулуба і рук; тулуба і ніг; ніг, тулуба і рук). Прагнути переважно використовувати метод розучування в цілому у поєднанні з методом навчання по частинах (в міру необхідності).

При навчанні доцільно застосовувати різні орієнтири: звукові, зорові, тактильні, за допомогою яких створюється орієнтовна основа дії, що прискорює процес формування рухового навику (розмітка; підрахунок; виключення зорового аналізатора).

Давати вправи на диференціювання в просторі і на м’язові зусилля, тобто розвивати м'яз, як орган чуття.

Розширити арсенал засобів навчання з допомогою:

широкого застосування ігор і естафет з м'ячем

зміни темпу і швидкості виконання

використання снарядів різної ваги і форми

зміни просторових меж виконання вправи

рекомендується використовувати вправи, які по своїй структурі відповідають основним метальним рухам

вправи зв'язаної дії (вивченню техніки і підвищенню рівня розвитку фізичних якостей).

Для формування навику в техніці метання малого м'яча у учнів 1–3 класів, рекомендується наступна методична послідовність:

1 клас

Мета: Навчити техніки виконання метання з одного кроку (акцент на узгодження кроку лівої і замаху)

Страницы: 1 2 3



Особливості застосування ігрових технлогій навчання у загальноосвітньому навчальному закладі
У практиці використання дидактичних ігор комбінується із традиційними формами організації навчання. Зазвичай складний для розуміння матеріал викладається звичайними методами (розповідь, лекція, пробл ...

Особливості методик дослідження тривожності молодших школярів
Метою даного етапу експериментального дослідження є виявлення особистісної і шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Експериментальне дослідження спрямоване на вирішення наступних завд ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net