Методика навчання гри на ДМІ

Сторінка 1

Знайомство з навичками гри краще починати з групи ударних інструментів. При грі на бубоні можна отримувати різні за силою й характером звучання звуки залежно від того, де і як зроблений удар (пальцями чи долонею). Бубон тримати слід в лівій руці вертикально. Якщо він із дзвіночками, можна видобувати звук піднімаючи руку з бубном вгору, роблячи "cтрушуючі рухи".

Гра на металофоні, ксилофоні, дзвіночках залежить від уміння володіти молоточком, бо від точності удару по пластині залежить якість відтворюваного звуку. Кисті рук повинні знаходитися, як і сам інструмент, трохи нижче пояса. Молоточок має вільно лежати на вказівному пальці та підтримуватися великим пальцем. Кінець ручки молоточка має вільно ходити по долоні.

У середній та старшій групах для розвитку у дітей чуття ритму слід застосувати виключно ударні інструменти, а також плескання в долоні, відтворювання ритму ногою чи ударом руки по столу. Це сприяє появі не тільки поняття про ритм і його різновиди, а й освоєнню простих ритмічних структур у живому музичному виконанні.

Через гру слід залучати дітей до активної музичної діяльності, формуючи таким чином самостійні виконавські навички. Як простукування ритмічного малюнка у середній групі, так і гра на звуковисотних інструментах старшій групі та у початкових класах школи повинна здійснюватися в оптимальному поєднанні зі співом програмного матеріалу, а не включатися в заняття як окремий компонент. Це одна із головних умов навчання гри на інструментах.

В основу підготовки дітей до гри і до музичного розвитку в цілому ставиться виховання чуття ритму. Воно притаманне, в тій чи в іншій мірі, майже всім дітям, в тому числі й дітям зі слабо розвинутими музичними даними, але оскільки природні дані дітей дуже різні, необхідно здійснювати диференційований підхід до навчання. Групу умовно можна поділити на три підгрупи, заняття проводити з урахуванням можливостей дошкільників окремих підгруп. Кожна з них виконує завдання, які їй по силі. Поступово ускладнюючи навчальний матеріал, підгрупи дітей зі слабкими і посередніми здібностями можна підняти до бажаного рівня і поєднати з більш розвинутими дітьми. Але дуже важливо ні в якому разі не показувати дітям, що вони гірші за інших, чи розуміють все повільніше, ніж інші. Це може призвести до розвитку внутрішніх конфліктів у дитини і до заниження самооцінки, жорсткої самокритики. Також можливі конфлікти між слабкими та сильними дітьми. Щоб цього уникнути, треба намагатися давати середні завдання, які були б не дуже складними для слабкої групи, та не дуже простими для сильнішої групи.

Відбиваючи ритм, дитина мусить уважно прислухуватися до того, як музичний керівник грає музичний твір і підігрувати відповідно до звучання музики: збільшуючи або зменшуючи силу звуку, прискорюючи або уповільнюючи темп, виділяючи акценти, тощо. Для досягнення ідеального звучання слід окремо вивчити ритм з дітьми, проспівуючи його на "ля-ля-ля" чи "тра-та-та", також можна разом з ними відтворювати ритм, стукаючи долонею по столу чи плескаючи. Це викликає у дітей живий інтерес, сприяє зацікавленості музикою і позитивно впливає на їхній розвиток. Після того, як діти вивчили ритм, можна спробувати зіграти разом з викладачем під акомпанемент. Якщо гарного звучання не досягнуто, можливо виникне потреба попрацювати індивідуально з певними дітьми.

Вивчати гру на музичних інструментах краще починати з видобування одного-двох звуків під нескладну поспівку ("Кумо, кумо, що варила", "Диби-диби", тощо) , до якої б входили вже вивчені звуки. Музичний вихователь може запропонувати дітям підбирати на слух мелодію, яку вони вже чули чи знають дуже добре.

Можна спробувати працювати й по-іншому: одна група діток грає на одному виді інструментів (наприклад на ударно-шумових), а інша – на ксилофонах. Якщо інструментів не достатньо, то можна розділити дітей по парам і роздати один інструмент на двох. Це навчатиме дітей бути чемними, ділитися. Одні грають, а другі — співають, потім міняються. Такий метод навчання дітей грі на простих дитячих музичних інструментах ще більш привчатиме дітей до спільної праці діти будуть вчитися працювати колективно, у дітей поступово будуть розвиватися почуття ритму, ладу, музичної форми та види музичного слуху (тембровий, гармонічний, мелодичний). Буде поступово формуватися уявлення про виразну сутність музичної мови, (засоби музичної виразності), буде збагачуватися музично художній досвід та розвиватися інтерес до виконавської діяльності. Але головна задача музичного вихователя навчити дітей у такому виді діяльності, як гра в дитячому оркестрі — це бути одним цілим на занятті з музики, навчити дітей уважно слухати один одного під час виконання.

Страницы: 1 2



Сутність і структура зв’язного мовлення молодших школярів
Основним завданням вивчення рідної мови є розвиток мовлення. Розвиток мовлення – основний розділ програми з рідної мови, провідний принцип її опанування. Як зазначається у програмі, "розвиток мо ...

Проведення педагогічного експерименту
Педагогічний експеримент варто проводити в три етапи: перший етап дозволяє встановити нинішній стан справ із формуванням загально трудових вмінь і навичок (констатуючий експеримент), другий – впровад ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net