Особливості сприйняття учнями ліро-епічних творів

Педагогіка: історія і сьогодення » Ліро-епос як жанр літератури » Особливості сприйняття учнями ліро-епічних творів

Сторінка 1

Ліро-епічний твір — це літературний твір, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, поема, роман у віршах).

Лірика - особливий рід літератури ,де людина зображується здебільшого у сфері внутрішнього життя. На відміну від епічного та драматичного ,ліричний образ спочатку впливає емоційно - на почуття, настрої ,а вже потім - на думки читача. Ліричні твори - найсуб'єктивніші витвори мистецтва.

Епос дає можливість розкривати явища життя в їх причинно наслідкових зв’язках. Його особливість – у розповідному характері твору. В епічному творі завжди розповідається про людські життя, про те, що вже сталося, було. В результаті цього кожна подія розкривається у повній мір.

Ліро-епічні твори достатньо складні в читанні та аналізі для учнів середньої школи. Часто учні, не заглиблюючись у зміст, розуміють і сприймають твір як казку. Для учнів важко читати твір і одночасно запам’ятовувати деталі. На уроці необхідно звертати увагу на складні місця у творі та, по можливості, їх перечитувати разом з учнями, звертаючи увагу на необхідні моменти. Деякі учні через «складність» не люблять ліро-епічні твори.

Учні, якщо навчати їх послідовно працювати з текстом, здатні самостійно аналізувати і оцінювати прочитане.

Особливості сприймання ліро-епічних творів залежать від жанру, віку школярів, рівня їх знань, фізіологічних особливостей, інтересів та загального розвитку.

Ліро-епічні твори сприяють активному розвитку учнів.

Чим старші учні, тим менше вони акцентують увагу на окремих деталях твору. Очевидно, це пов'язане з характером мислення: для молодших підлітків властива наочно-образна форма мислення, для старшокласників — словесно-понятійна. І хоч з віком увага до деталей поступово притупляється, але якщо вчитель постійно розвиває відтворюючу уяву в дітей, цей процес проходить менш інтенсивно.

Однак увага молодших підлітків до деталей зовсім не означає, що вони добре осмислюють їх у контексті цілого. Для них характерна фрагментарність, навіть позаконтекстність, інформативний рівень сприймання ліро-епічних творів. Вони не бачать нерозривного взаємозв'язку всіх компонентів художнього твору як цілісної художньої структури.

Звичайно,п'ятикласникам ще рано говорити про художню майстерність митця у широкому розумінні слова, проте вони здатні зрозуміти багато художніх прийомів, якщо на останніх акцентуватиме увагу вчитель. Молодші підлітки не завжди можуть уловити підтекст твору, непряму авторську характеристику, не осягають усієї широти художніх узагальнень письменника, не виявляють особливого інтересу до почуттів героїв, не вміють розкрити причини їх, не в змозі дати глибоку оцінку твору письменника. Повноцінне сприймання ними мистецтва вимагає належних умінь і навичок. Вони добре усвідомлюють індивідуальні риси персонажів, адже в житті зустрічаються з людьми, які відрізняються одні від одних своїми характерами, та не розуміють типовості. І не тільки учням 5-х, а й 7—8-х класів нелегко уловити типізуючу силу художнього образу .

У 5—6-х класах особливу увагу слід приділяти розвитку відтворюючої уяви, широко практикувати прийоми усного малювання. Мистецтво слова вимагає образного бачення, особливої емоційної вразливості. Виховний вплив ліро-епосу на учня значною мірою залежить від емпатії (здатності відчувати іншу людину). Читач лише тоді може перейнятися настроями твору, коли сам активно відгукується на явища зовнішнього світу, співпереживає з іншими людьми. Недостатній розвиток емпатії приводить до того, що навіть картини твору, наповнені глибокими переживаннями, не завжди викликають у дітей душевні хвилювання, оскільки не спрацьовують механізми емоційного резонансу. Виховувати у школярів поетичне бачення світу, шліфувати культуру почуттів і переживань — відповідальне завдання школи. Допоможе цьому і виразне читання текстів, і детальний переказ епізодів, у яких розкриваються душевні почуття і переживання героїв твору.

Старший підліток вступає в нову фазу свого розвитку, яку можна назвати фазою егоцентризму. Знаходячи здатність занурюватися в себе і насолоджуватися своїми переживаннями, підліток і юнак відкриває цілий світ нових почуттів, красу природи, звуки музики, відчуття власного тіла». Ця особливість впливає і на характер сприйняття учнями художніх творів. Відбувається своєрідна переакцентовка в їх сприйнятті від фабульного — до проблемно-психологічного. Якщо важливою перспективою для молодшого підлітка є пізнати навколишню дійсність, то для старшого — визначитися в ній. Він схильний приміряти все зі своїм «я», щоб глибше зрозуміти себе, свої можливості. У значної частини старших підлітків розвивається негативізм, недовір'я до вчителя, послаблюється дієвість мотивів і, як наслідок цього, з'являється недисциплінованість, легковажне ставлення до навчання, що й дало підставу назвати цей період важким, а то й кризовим.

Страницы: 1 2



Загальна характеристика досвіду використання самостійної учбової діяльності молодших школярів
Самостійність учнів у навчанні-найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Часто і правильно застосовувана самостійна робота розвиває довільну увагу дітей, виробля ...

Дослідження досягнень зарубіжних науковців у галузі формування методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови з лексики
Питання дослідження та запровадження досягнень закордонних методистів, психологів, педагогів, практиків було актуальним завжди. Проте зараз в умовах участі України у Болонському процесі це питання на ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net