Методичні рекомендації щодо вивчення ліро-епічних творів

Педагогіка: історія і сьогодення » Ліро-епос як жанр літератури » Методичні рекомендації щодо вивчення ліро-епічних творів

Сторінка 1

Кожний учень по - своєму сприймає ліро-епічні твори. На відміну від чисто епічних та драматичних ,ліро-епічний твір викликає в учнів суб'єктивні почуття та асоціації. Щоб не зруйнувати перші почуття ,які виникли в учнів під час сприйняття твору, важливо визначити систему методичних прийомів яка:

- забезпечить зацікавленість твором;

- передасть настрій, тему, ідею,яким пройнятий твір;

- відкриє почуття і переживання, роздуми автора, особливості його світосприйняття( якщо автор відомий)

- допоможе визначити особливості композиції , збагнути ідею, головні мотиви, усвідомити, що таке ліричний герой, побачити поета та зрозуміти його неповторне художнє слово;

- навчитись раціонального читання ліро-епічних творів.

Урок літератури є співтворчістю вчителя та учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії і діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і відкритість один до одного.

Нестандартний урок примушує учнів активно переживати, включатись у роботу, співпрацювати з учителем, тобто проявляти якості, необхідні для творчої діяльності. Створення проблемних ситуацій на нестандартних уроках вимагає від учителя володіння спеціальними методичними засобами:

1. Випереджальне домашнє завдання. Воно дозволяє поставити на уроці навчальні проблеми, до яких учні вже підійшли самостійно, зіткнувшись із труднощами у процесі виконання домашнього завдання.

2. Постановка попередніх завдань на уроці. Такі завдання ставлять перед учнями до вивчення нового матеріалу. Вони активізують увагу й мисленнєву діяльність учнів під час сприйняття нового, роблять сприйняття більш цілеспрямованим і підвищують інтерес до пізнання.

3. Використання життєвого досвіду учнів. Розуміння неточностей своїх уявлень викликає потребу в нових знаннях.

4. Вирішення експериментальних і пізнавальних теоретичних задач. Така теоретична задача дозволяє учневі отримати нові знання й нові засоби пізнання.

5. Завдання з елементами дослідження. Вони необхідні учням для самостійного вирішення проблемних питань, викликають проблемні ситуації й залучають учнів у методи наукового дослідження.

6. Створення ситуації вибору. Така ситуація виникає в разі зіткнення кількох точок зору.

7. Виконання практичних завдань. Проблемні ситуації виникають, коли учням пропонують виконати дії, які на перший погляд, не викликають ускладнень.

8. Постановка проблемних питань та організація дискусій. Питання буде проблемним, якщо для учнів воно нове, цікаве й містить в собі суперечності.

Слід відзначити, що головне, щоб у процесі вирішення творчого завдання, виникла проблема – конфліктна ситуація.

Тобто проблемне навчання активізує мислення, спрямовує особистість на творчий пошук істини у процесі навчальної діяльності, залучає її в пошукову діяльність, яка, по-перше, стимулює творчу діяльність, по-друге, сприяє засвоєнню осмислених знань на практиці, по-третє, створює умови для розвитку пізнавальних інтересів.

Широко застосовуються й такі види нестандартного уроку, як мандрівка, знайомство, усний журнал, застереження.

Уроки-диспути як активізація мислення учнів, виховання культури спілкування. Головна мета уроку-диспуту – розв’язання складних морально-філософських питань. На початку уроку доцільно дати кожному учневі пам’ятку для учасника диспуту. З метою досягнення атмосфери співробітництва, відкритості, взаємоповаги, кожен учень має право висловити свою думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших. У таких уроках пізнання істини беруть участь всі учні. Початок розмови повинен бути обов’язково емоційним, налаштовувати на небайдуже обговорення питань, запалювати вогник полеміки

Такі хвилини живого, безпосереднього спілкування з дітьми особливо цінні, бо саме тоді відкривається їхній багатий внутрішній світ, пробуджується особисте «я», бажання творити.

Метод проектів – один із проблемно-пошукових методів, який доцільно застосовувати в 7-11 класах. Завдяки цьому методу учень активно включається у спільну діяльність, відчуваючи себе рівноправними учасниками діалогу. Під час роботи вчитель допомагає, пояснює, оцінює.

Особливо важливий безпосередній вплив на учнів художнього твору в усій його цілісності. В зв’язку з цим питання, які задає вчитель з метою кращої орієнтації по прочитаному не повинні бути детальними, не повинні перетворювати читання в примус чи запам’ятовування текстів. Питання мають допомагати учням правильно реагувати на текст, сприймати його у задуманому автором контексті. Доречним буде розгляд питання щодо ідейного та тематичного змісту твору.

Вивчення ліро-епічних творів становить значну складність для учнів і для вчителя. Такі твори неможливо повністю розглянути на тих кількох уроках, що відводяться програмою. Тому значна частина роботи виконується в позаурочний час. Навчити учнів самостійно працювати над книгою, виробити в них критичне ставлення до прочитаного, домогтися, щоб вони зрозуміли ідейно-тематичну спрямованість художнього твору,— одне з найважливіших завдань учителя.

Страницы: 1 2



Вміння учнів виявляти і використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку в заданих висловлюваннях навчального типу
Необхідними умовами створення ефективної експериментальної системи взаємозв’язаного навчання усного й писемного мовлення є діагностування рівня сформованості умінь і навичок молодших школярів складат ...

Стан розробленості проблеми у практиці роботи вищих навчальних закладів
Інформаційні технології набувають усе більшого поширення в різних сферах освітньої та професійної діяльності. Їхні невичерпні можливості, розвиток комп’ютерних систем зв’язку сприяють формуванню інфо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net