Граматичні поняття «префікс» і «суфікс» як лінгводидактичні явища

Сторінка 7

За характером словотвірного значення і функції суфікси поділяються на мутаційні, транспозиційні і модифікаційні.

Суфікси, які видозмінюють значення твірного слова, надаючи йому додаткових відтінків, належать до модифікаційних: яблуко > яблуч-к-о, великий > вечич-езн-ий.

Якщо суфікс приєднаний до твірної основи, надає слову нового поняття, він належить до мутаційних: тесати > тес-ак, так > так-а-ти.

Суфікси, що не змінюють лексичного значення твірного слова (іноді лиш звужуючи його) і переводять його з однієї частини мови до іншої, називають транспозиційними (транскатегоріальними): читати > чита-нн-я, короткозорий > короткозор-ість.

В українській мові один і той самий суфікс може виконувати не одну, а кілька функцій: -к-а – мутаційна: ватяний – ватянка, транспозиційна: підтримати – підтримка, модифікаційна: п’яниця – п’яничка; -ик- – мутаційна: взуття – взуттьовик, модифікаційна: кінь – коник.

У відмінюваних словах суфікси і флексії взаємопов'язані. Суфікси спільно із закінченням утворюють похідні слова. Суфікси, як і закінчення, частково виражають також граматичне значення слова, тому вони мають лексико-граматичну семантику (суфікси –ець-, -ин-, -ар- виражають граматичне значення чоловічого роду). Крім того, суфікси формують систему словозміни, її парадигми, зумовлюють характер і систему флексій: суфікс -б- у віддієслівних абстрактних іменниках зумовлює флексію -а (боротьба), суфікси –ич-, -ик-,

-ак-, -ар- у назвах осіб і конкретних предметів — нульову флексію у Н. в. і флексію -а — у Р. в. і т. ін.

Закінчення, в свою чергу, зумовлюють певні особливості у суфіксах. Суміжність з флексією регулює ступінь абстракції суфіксів. З одного боку, ступінь абстракції у суфіксів порівняно з префіксами підвищується через сусідство з більш абстрактними морфемами, якими є флексії. З другого боку, флексії конкретизують лексико-граматичне значення або високоабстрактних, або неоднозначних суфіксів. Визначити однозначно сематику суфіксів -к-,

-ист-, -ськ- без закінчення не можна. Лише закінчення виявляють і диференціюють їхнє значення: 1) суфікс -к- із закінченням -а (-к-а) може означати іменник жіночого роду Н. в. із значенням особи, предмета (учителька, лапка), а із закінченням -и- або Р. в. однини (учительки, лапки), або Н. в. множини (учительки, лапки); 2) суфікси -ист-, -ськ- з нульовим закінченням — іменник чоловічого роду у Н. в. (домбрист, Курськ), а із закінченням -ий-прикметник чоловічого роду (м'ясистий, курський).

Суфікси, які виступають у ролі словотворчого засобу в межах тієї самої частини мови, що й твірне слово, є внутрішньокатегоріальними: довг-ий > довж-енн-ий, довж-елезн-ий, білий > біл-ісіньк-ий; а ті, що є словотворчим засобом похідних слів, належних до іншої частини мови порівняно з твірним, – міжкатегоріальними: сірий > сір-к-о, синій > син-и-ти (останні здебільшого здатні виконувати роль і внутрішньокатегоріальних).

Суфіксам властивий широкий діапазон варіювання. У межах того самого суфікса відбуваються чергування або випадіння голосних (дар-м-а > дар-ем-н-ий), приголосних (див-ак > див-аць-к-ий, пт-ах > пт-ас-тв-о), накладання кінця кореня і початку суфікса (сік-ти > сік-ач і чит-а-ти > чит-(а)-ач). Варіанти суфіксів приєднуються переважно до певних основ, що відрізняються кінцевими фонемами або їхніми сполуками.

За відношенням до морфологічних явищ суфікси поділяються на усічувані та усікаючі. Усічувані –це такі суфікси у складі твірного слова, які в процесі творення похідного слова усікаються (випадають) і не входять до його складу: суфікси –ти (читати, читач – усічуваний суфікс –ти), -к-а (Варварівка – варварівський – усічуваний суфікс -к-), -ськ-ий (ялтинський – ялтинці – усічуваний суфікс -ськ-). Усікаючі – це твірні суфікси, які при творенні похідних витискають (усікають) в основі кінцевий звук чи морфему, що заважають поєднанню твірних елементів: суфікси –б-а (ворожити – ворожба), -ан-ий (цитувати – цитований), -ун (кричати – кричун).

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9



Відбір змісту навчання при ознайомленні з елементами тексту
Найважливішими завданнями загальноосвітньої школи є підвищення якості навчання, методичних прийомів, урізноманітнення предметних засобів для досягнення найефективнішого результату навчання. Навчання ...

Орієнтовне обладнання куточка для хлопчиків
Елементи чоловічого одягу (жилетки, метелики, підтяжки тощо), головні убори (фуражки, безкозирки, пілотки, бейсболки, шоломи, каски) та аксесуари (окуляри, барсетки, рукавички). Іграшкові бритви, пін ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net