Поняття і види композиції в образотворчому мистецтві

Сторінка 1

Композиція в образотворчому мистецтві пов'язана з необхідністю передати основний задум, ідею твору найясніше і переконливо. Головне в композиції - створення художнього образу. Картини, написані в різні епохи, в абсолютно різних стилях, вражають нашу уяву і надовго запам'ятовуються багато в чому завдяки чіткій композиційній побудові.

Дійсно, якщо спробувати в класичних картинах що-небудь змінити, наприклад розмір полотна, співвідношення темних і світлих плям, кількість фігур, висоту лінії горизонту, цілісність композиції відразу руйнується, рівновага частин втрачається. Неможливість внести зміни до завершеної картини підтверджує силу впливу законів і правил композиції.

Композиція (від лат. compositio) означає "складання, з'єднання, поєднання різних частин в єдине ціле відповідно до якої-небудь ідеї". В образотворчому мистецтві композиція - це "побудова художнього твору, обумовлена його змістом, характером і призначенням".

Сприйняття твору багато в чому залежить від його композиції. У художній діяльності процес створення твору можна назвати твором композиції. "Композиційний початок, подібно до стовбура дерева, органічно зв'язує коріння і гілки образотворчої форми, підпорядковує її елементи один одному і цілому" . Зображати - означає встановлювати поєднання між частинами, пов'язувати їх в єдине ціле і узагальнювати.

Інколи словом "композиція" називають картину як таку - як органічне ціле з вираженою смисловою єдністю, маючи на увазі, що малюнок, колір і сюжет поєднуються. У такому разі неважливо, до якого жанру відноситься картина і в якій манері виконана, її називають терміном "композиція" як завершений витвір мистецтва. В іншому випадку термін "композиція" означає "один з основних елементів образотворчої грамоти, по якому будується і оцінюється твір мистецтва".

Свобода творчості і справжня майстерність приходять на основі точного знання. Століттями художники шукали найбільш виразні композиційні схеми, і в результаті ми можемо говорити про те, що найбільш важливі в сюжеті елементи зображення розміщуються не хаотично, а утворюють прості геометричні фігури (трикутник, піраміду, круг, овал, квадрат, прямокутник).

Для передачі образу чогось нерухомого, стійкого підійде замкнута, закрита, статична композиція. Основні напрями ліній стягуються до центру. Побудова її за формою круга, квадрата, прямокутника з урахуванням симетрії дає необхідне рішення. Якщо ж необхідно намалювати панорамний пейзаж, показати великий простір, то не слід його перегороджувати по боках, обмежувати якими-небудь деревами або будівлями, а краще зробити таким, що виходить за межі рами. Це тип відкритої композиції, коли основні направлення ліній - з центру.

Припущення і здогадки розширюють фантазію глядача. Якщо далекий горизонт частково загородити деревами або іншими предметами першого плану, то можна досягти великої образної виразності композиції.

Звичайно, не варто перебільшувати значення композиційних схем. Художник, утілюючи задум, спирається перш за все на своє образно-зорове уявлення про майбутню картину. Але в період навчання основам композиції дуже корисно використовувати такі схеми, оскільки вони допомагають знайти співвідношення різних частин картини або малюнка, з'ясувати загальну структуру композиції. Ці схеми мають допоміжне значення. Поступово, набуваючи досвіду, можна навчитися будувати композиційні схеми тільки в думках.

Твір мистецтва є "записом деякого ритму образів, і в самому записі даються ключі до його читання". Композиції підвладно багато. За допомогою композиційних засобів можна передати на картині події, що мають протяжність в часі, тобто, що відбуваються не одночасно, а одна за іншою. Цими прийомами добре володіли староруські іконописці.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Розв’язання проблеми адаптації дітей до навчання у масовій початковій школі
Практика свідчить, що значна частина педагогів та батьків, тобто людей, які здійснюють виховання дітей дошкільного віку, мають надто поверхові уявлення про адаптацію дитини до школи. Оптимізація зага ...

Методи самоаналізу та самоконтролю як ефективний метод у процесі формування здорового способу життя учнів ПТНЗ
Самоконтроль та самоаналіз – співставлення прийнятого плану самовиховання з реальністю, результатами діяльності, встановлення їх невідповідності та внесення необхідної корекції для досягнення намічен ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net