Шляхи формування композиційних навичок в учнів 1-4 класів

Сторінка 11

З метою перевірки ефективності запропонованої методики виконання тематичної композиції на уроках малювання нами здійснено педагогічну діагностику сформованості в учнів початкової школи відповідних навичок; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність удосконаленої методики виконання тематичної композиції.

Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

1. Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до сприймання і виконання тематичної композиції, потребою у самовираженні композиційними засобами, прагненням до виконання тематичних композицій.

2. Пізнавальний критерій показує активність пізнання молодшого школяра у теорії виконання тематичної композиції.

3. До діяльнісного критерію належать такі показники:

здатність розмістити малюнок на площині;

уміння відобразити особливості пропорцій та кольорів у власній композиції;

реалістичне відтворення характерних ознак натури;

здатність творчо реалізовувати художньо-образне рішення;

ступінь самостійної діяльності учня (шляхом копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості у молодших школярів навичок виконання тематичної композиції: низький середній і високий.

Низький рівень відображає байдужість учнів до виконання тематичної композиції, пасивність у малюванні. Бажання отримати гарні оцінки та похвалу визначає репродуктивний характер діяльності. Активні участь у творчій діяльності можлива лише за сприяння вчителя.

Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими тематичними композиціями, намаганням імітувати художні образи, стереотипним висловлюванням естетичних суджень з приводу побаченого. Домінантою мотивації до практичної діяльності цих дітей є бажання більше знати про композиційну діяльність. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя спостерігається уявно-фантазійні прояви у виконанні тематичної композиції. Учні у своїх роботах з помилками відтворюють кольорові і конструктивні відношення.

Високий рівень виконання тематичної композиції характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття захоплення, милування побаченим. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до композиційної діяльності. У своїх роботах добре відображають основні особливості форми об’єкта, адекватно відтворюють зовнішні контури натури та пропорційні відношення цілого і частин, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об’єкта, у роботі самостійні.

Порівняння даних констатуючого етапу в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв виконання тематичної композиції на уроках малювання. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до творчо-композиційної діяльності.

Результати констатуючого експериментального зрізу показують, що понад 35% учнів, які брали участь в експерименті, має низький рівень розвитку навичок виконання тематичної композиції. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів - майже 55%. Високого рівня досягає 10% досліджуваних молодших школярів.

Оскільки найбільша кількість учнів відноситься до низького і середнього рівня розвитку навичок виконання тематичної композиції, то можна стверджувати про малу ефективність традиційної методики образотворчого мистецтва.

На всіх етапах, забезпечуючи емоційно-позитивний настрій уроків образотворчого мистецтва, екскурсій, ігор, використано такі методи: словесні (бесіда, дискусія та ін.), наочні - ілюстрація (показ зразків малюнків, ілюстрацій, таблиць і т. ін.) та демонстрація (поетапного виконання композиції, роботи з матеріалами), практичні - відтворювальні (з метою закріплення відомого) та тренувальні (з метою формування образотворчих умінь та навичок).

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14



Система фізичного виховання
Головною рушійною силою розвитку суспільства є певні потреби. Розрізняють потреби особисті, групові та суспільні. Крім того, вони можуть бути матеріальними і духовними. Для забезпечення конкретних по ...

Методологічні вимоги до педагогічних інновацій
Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) Намагаються спедагогічних інноваційввіднести поняття нового у педагогіці з такими хар ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net