Дослідно–педагогічна робота з формування хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії » Дослідно–педагогічна робота з формування хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії

Сторінка 1

Метою дослідно – педагогічної роботи було визначення рівня сформованості хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії. Дослідницька робота проводилась у Дитячій музичній школі №5 (м. Одеса) на паралелі 5 класів, а також на базі професійного хореографічного училища, де навчаються учні після 9 класу загальноосвітньої школи, але за віком відповідають підліткам.

Мета діагностики: виявити рівень сформованості хореографічної культури у підлітків. Діти музичної школи не займаються хореографією, не мають певного виконавського досвіду, вони лише можуть сприймати хореографічне мистецтво. Тому робота з ними відповідала сутності роботи з глядачем. Тобто, сформована хореографічна культура була наслідком пасивного спілкування дітей з хореографічним мистецтвом (народний танець) і на основі власного розважально – танцювального досвіду (позакласна робота, клубні вечори).

А учні училища мають певний досвід виконання хореографічних постанов, вони є учасниками танцювального гурту училища, тому рівень їх хореографічної культури є слідством як пасивного так і активного спілкування з хореографічним мистецтвом.

Нас цікавили спільні та розбіжні якості в рівнях сформованості хореографічної культури двох категорій підлітків. Сама категорія «підлітки» - це найважливіший і складніший з усіх віків дитинства. Але це і найвідповідальніший період, тому що в ньому складаються основи моральності, формуються соціальні установки, відношення до себе, до людей та суспільства.

Стабілізуються риси характеру і основні форми міжособистісної поведінки. Головні мотиваційні риси цього вікового періоду пов’язані з активним спрямуванням на особисте самовдосконалення, - самопізнання, самовираження та самоствердження. У своєму дослідженні ми орієнтувалися саме на категорію підлітки, бо нас цікавили соціальні аспекти хореографічної культури, які проявляються поза межами шкільної освіти, в позашкільних формах досугової діяльності, в поза шкільних закладах освіти, в яких часто зустрічаються підлітки, на яких соціальні фактори впливають більш вразливо.

Виходячи з матеріалів першого розділу дослідження, ми визначили наступні критерії хореографічної культури засобами народної хореографії, які були спільними для двох категорій дослідження: підлітки та молоді. Такими критеріями для нас були:

Культурологічно – пізнавальний, який відповідав за ступень сформованості культурологічної складової хореографічної культури, наявність відповідальних знань з питань хореографічного мистецтва, розуміння особливостей української народної хореографії, та її порівняння з іншими народами.

Показники до першого критерію:

Знання з історії розвитку народної хореографії;

Активність пізнавальної сфери;

Усвідомлення значення особливостей народної хореографії в контексті розвитку суспільства;

Шкала кожної відповіді передбачала від 0 до 3 балів. «3» бали – це повна, аргументована, вірна відповідь; «2» бали – відповідь вірна, але не досить повна, і не досить аргументована; «1» бал – відповідь абстрактна, не чітка; «0» - відповідь невірна, неаргументована, але зовсім відсутня.

Аксіологічно – регуляційний, який відповідав за якість ціннісних орієнтацій досліджуваних, вміння аналізувати та визначати власну думку, надати оцінку.

Показники до другого критерію:

Сукупність ціннісних уяв про хореографічну культуру;

Вміння оцінити хореографічну композицію, аргументувати власну думку;

Рівень та якість ознак хореографічної самосвідомості;

Шкала оцінок була наступною:

«3» бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та смаку.

«2» бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується певний рівень смаків та потреб;

«1» бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки.

«0» - відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання.

Художньо – емоційний, який стимулює пошук самостійних шляхів реалізації художнього світовідношення учнів у соціокультурній діяльності, та відповідає за емоційність сприйняття хореографічного образу;

Показники до третього критерію:

Прагнення самовираження через художній компонент в хореографічній діяльності;

Емоційна розвиненість, накопичення емоційного досвіду;

Емоції та вплив на глядачів, артистичність;

Шкала оцінок була наступною:

«3» - прслідковується високе прагнення до самовираження, високий рівень емоційної розвиненості, емоційного досвіду;

«2» - присутнє прагнення до самовираження, але не досить стабільне і артистичне;

«1» - дуже слабке прагнення до самовираження, низький рівень емоційного досвіду;

«0» - відсутнє прагнення до самовираження, відсутня артистичність і емоційний досвід.

Творчо – інтерпретаційний, який відповідав за організацію хореографічного процесу на інтегрально – духовному рівні з опорою на творчу самореалізацію учнів.

Страницы: 1 2 3 4



Компоненти екологічної культури
Екологічна вихованість особистості складається з трьох компонентів: імперативно-інформаційного (перцептивного), мотиваційно-ціннісного (когнітивного) та операціонально-діяльнісного (практичного). Пер ...

Значення, види і зміст вечорів розваг
Розваги в дитячому садку є важливою формою організації дітей поза заняттями, допомагають створити радісну атмосферу, яка сприяє формуванню у дітей позитивних емоцій, розширюють сферу їхніх почуттів, ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net