Метою дослідно – педагогічної роботи було визначення рівня сформованості хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії. Дослідницька робота проводилась у Дитячій музичній школі №5 (м. Одеса) на паралелі 5 класів, а також на базі професійного хореографічного училища, де навчаються учні після 9 класу загальноосвітньої школи, але за віком відповідають підліткам.
Мета діагностики: виявити рівень сформованості хореографічної культури у підлітків. Діти музичної школи не займаються хореографією, не мають певного виконавського досвіду, вони лише можуть сприймати хореографічне мистецтво. Тому робота з ними відповідала сутності роботи з глядачем. Тобто, сформована хореографічна культура була наслідком пасивного спілкування дітей з хореографічним мистецтвом (народний танець) і на основі власного розважально – танцювального досвіду (позакласна робота, клубні вечори).
А учні училища мають певний досвід виконання хореографічних постанов, вони є учасниками танцювального гурту училища, тому рівень їх хореографічної культури є слідством як пасивного так і активного спілкування з хореографічним мистецтвом.
Нас цікавили спільні та розбіжні якості в рівнях сформованості хореографічної культури двох категорій підлітків. Сама категорія «підлітки» - це найважливіший і складніший з усіх віків дитинства. Але це і найвідповідальніший період, тому що в ньому складаються основи моральності, формуються соціальні установки, відношення до себе, до людей та суспільства.
Стабілізуються риси характеру і основні форми міжособистісної поведінки. Головні мотиваційні риси цього вікового періоду пов’язані з активним спрямуванням на особисте самовдосконалення, - самопізнання, самовираження та самоствердження. У своєму дослідженні ми орієнтувалися саме на категорію підлітки, бо нас цікавили соціальні аспекти хореографічної культури, які проявляються поза межами шкільної освіти, в позашкільних формах досугової діяльності, в поза шкільних закладах освіти, в яких часто зустрічаються підлітки, на яких соціальні фактори впливають більш вразливо.
Виходячи з матеріалів першого розділу дослідження, ми визначили наступні критерії хореографічної культури засобами народної хореографії, які були спільними для двох категорій дослідження: підлітки та молоді. Такими критеріями для нас були:
Культурологічно – пізнавальний, який відповідав за ступень сформованості культурологічної складової хореографічної культури, наявність відповідальних знань з питань хореографічного мистецтва, розуміння особливостей української народної хореографії, та її порівняння з іншими народами.
Показники до першого критерію:
Знання з історії розвитку народної хореографії;
Активність пізнавальної сфери;
Усвідомлення значення особливостей народної хореографії в контексті розвитку суспільства;
Шкала кожної відповіді передбачала від 0 до 3 балів. «3» бали – це повна, аргументована, вірна відповідь; «2» бали – відповідь вірна, але не досить повна, і не досить аргументована; «1» бал – відповідь абстрактна, не чітка; «0» - відповідь невірна, неаргументована, але зовсім відсутня.
Аксіологічно – регуляційний, який відповідав за якість ціннісних орієнтацій досліджуваних, вміння аналізувати та визначати власну думку, надати оцінку.
Показники до другого критерію:
Сукупність ціннісних уяв про хореографічну культуру;
Вміння оцінити хореографічну композицію, аргументувати власну думку;
Рівень та якість ознак хореографічної самосвідомості;
Шкала оцінок була наступною:
«3» бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та смаку.
«2» бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується певний рівень смаків та потреб;
«1» бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки.
«0» - відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання.
Художньо – емоційний, який стимулює пошук самостійних шляхів реалізації художнього світовідношення учнів у соціокультурній діяльності, та відповідає за емоційність сприйняття хореографічного образу;
Показники до третього критерію:
Прагнення самовираження через художній компонент в хореографічній діяльності;
Емоційна розвиненість, накопичення емоційного досвіду;
Емоції та вплив на глядачів, артистичність;
Шкала оцінок була наступною:
«3» - прслідковується високе прагнення до самовираження, високий рівень емоційної розвиненості, емоційного досвіду;
«2» - присутнє прагнення до самовираження, але не досить стабільне і артистичне;
«1» - дуже слабке прагнення до самовираження, низький рівень емоційного досвіду;
«0» - відсутнє прагнення до самовираження, відсутня артистичність і емоційний досвід.
Творчо – інтерпретаційний, який відповідав за організацію хореографічного процесу на інтегрально – духовному рівні з опорою на творчу самореалізацію учнів.
Корекційно-педагогічна робота при акустико-мнестичній афазії
В основі акустико-мнестичної афазії лежить зниження слухової пам’ті, яке викликане підвищеним гальмуванням слухових слів.При сприйнятті кожного нового слова і його усвідомленні хворий втрачає поперед ...
Форми прийняття дитини на виховання у сім’ю:
усиновлення, опіка та піклування, дитячий будинок сімейного типу, прийомна сім’я
Пріоритетність сімейних форм виховання перед інтернатними очевидна – жоден такий заклад ніколи не зможе стати для дитини сім’єю, навіть найкращого вихователя дитина ніколи не назве мамою. У випускник ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>