Розвиток ритмічного слуху у дітей на музичних заняттях

Педагогіка: історія і сьогодення » Урок музики та його організація » Розвиток ритмічного слуху у дітей на музичних заняттях

Сторінка 2

У процесі музичного виховання необхідно утворити в дітей цілісні представлення основних структурних одиниць музики, тобто фраз: дитина може виразно виконати фразу тільки в тому випадку, якщо він заздалегідь уявляє собі весь хід руху фрази від початку до кінця. Вирішальне значення має представлення її ритмічної сторони. Надалі дитина здобуває цілісні музично-слухові представлення усе більшої складності і довжини. [3] Одномоментні представлення великих і складних музичних творів доступні лише видатним музикантам. Але здатність до вироблення і розвитку цілісних представлень в обсязі фраз, періодів, невеликих творів потенційно присутня у будь-якій нормальній дитині. Усе вирішує музичне виховання.

Отут необхідно торкнутися питання, що стосується виконання музичних творів у цілому. Темп музичного твору живий, гнучкий, багатий відхиленнями убік прискорення й уповільнення. Вільне, творче володіння темпом, як би диригування своїм власним виконанням – цю артистичну здатність цілком можливо і необхідно виховувати в дітей з раннього віку. Розвите музично-ритмічне почуття відрізняється не високою механічною точністю співвідношень довжин, а, навпроти, неточностями – художньо виправданими і необхідними відхиленнями від арифметичних схем. Міра відхилень – це міра художньої правди, а не математичного „вимірювання”.

Імпровізація. Зв'язок ритмічного почуття з музичними імпровізаціями – проблема складна і поки ще мало досліджена. Імпровізація припускає наявність деякого запасу музичних представлень, з яких дитина може черпати необхідне і, варіюючи і комбінуючи їх, створювати порожнє. Тому займатися імпровізацією планомірно можна лише тоді, коли діти вже придбали деякий музичний багаж: слухали і запам'ятовували музичні твори, розучили і вміють співати пісні.

Для будь-якої спроби творчості потрібний поштовх, імпульс: учень повинний захотіти сказати музичними засобами щось своє. Таким імпульсом може бути і просте прагнення до наслідування: маленька дитина, чуючи спів старших дітей і дорослих, наслідує їм, варіюючи почуте. При цьому він несвідомо виражає свій настрій, образні представлення, зв'язані з його іграми.

У заняттях з першокласниками варто спиратися також і на цей первісний інстинкт наслідування. Однак наша мета в тім, щоб дитина навчилася свідомо виражати у виконуємій ним музиці визначені настрої (веселощі, смуток, жарт і т.д.) і зображувати якісь рухи, події, що відбуваються в зовнішньому світі (крадеться кішка, йде дощ, скаче кінь і т. д.).

Коли до музичного багажу дитини приєднується внемузичний життєвий чи ігровий імпульс, це може приводити до змістовних і виразних творчих спроб.

Є ще одна умова занять імпровізацією, що обов'язково повинне бути створене на шкільному уроці. Це – придатна атмосфера для творчості: почуття волі, відсутність стиснення, тиша, зацікавлення, доброзичлива увага колективу.

Музична імпровізація повинна починатися з попереднього настроювання, емоційної й образної. Це загальне настроювання потрібно вміти перетворити в музичну насамперед у ритмічну і мелодійну. Уміння настроїтися у визначеному темпі, розмірі, характері руху, уявити собі заздалегідь типові деталі ритму – усе це вкрай необхідно для виразності, музикальності імпровізацій. З іншого боку, практикуючи в імпровізаціях, дитина розвиває свою здатність до музичного, у тому числі точного ритмічного „самонастроювання”.

Для розвитку почуття ритму дуже цікаві і плідні мовні імпровізації. Наприклад, дітям пропонується складати тексти до заданого розміру, ритму, або навпаки, прислухатися до ритму знайомого вірша, прочитати віршований рядок з різними можливими варіантами.

Вважають за доцільне застосовувати також чисто ритмічні, шумові імпровізації за допомогою рук і ніг, а також ударних музичних інструментів. Імпровізувати потрібно музично, виразно, образно. Достоїнство імпровізацій із шумовими тембрами в тім, що вони доступні і дітям її слабким розвитком слуху і голосу. Використання ударних у „природних” інструментів (рук і ніг) вимагає оволодіння елементарною технікою, що сприяє розвитку вільних і красивих рухів.

Особливий вид ритмічної імпровізації – створення акомпанементів шумовими тембрами до придатного для цього музичним творам. У подібних до творчих спроб розвивається чуйність сприйняття музики, почуття і навички ансамблевого виконання.

За допомогою імпровізацій можна з великим успіхом уточнювати і збагачувати ритмічні представлення дітей. Однак ж варто дивитися на заняття імпровізацією чисто утилітарна як на зручний засіб придбання і закріплення технічних навичок. Головна і самостійна цінність імпровізацій – у радості творчості, що і рухає вперед розвиток навичок і умінь.

Страницы: 1 2 3



Стан організації самостійної роботи на уроках курсу «Основи здоров'я » у практиці початкової школи
В останні роки опубліковано ряд посібників, які містять завдання для використання самостійних робіт на уроках з навчального курсу «Основи здоров'я». Ці посібники до певної міри надають учителям можли ...

Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів та професійних педагогів
Реалії сьогоднішнього дня ставлять перед випускниками вузів високі вимоги. Майбутній фахівець повинен володіти не тільки високою теоретичною компетентністю, а й володіти професійними вміннями та нави ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net