Цілей і функції навчання

Виявлення суті процесу навчання припускає визначення його функцій.

Процес навчання покликаний здійснювати освітню, виховну і розвиваючі функції.

Виділення даних функцій процесу навчання проведене умовно, оскільки грані між процесами освіти, виховання і розвитку особи відносні, і деякі їх аспекти є загальними. Умовне виділення цих функцій необхідне в практичній діяльності педагога при целеполаганії процесу навчання і діагностиці його результатів.

Освітня функція процесу навчання припускає засвоєння особою наукових знань, формування системи спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок.

Виховна функція процесу навчання полягає у формуванні системи ціннісний-емоційних відносин особи до світу і сукупності її якостей.

Розвиваюча функція процесу навчання визначає розвиток загальних і спеціальних здібностей особи, а також психічних процесів.

Охарактеризовані функції процесу навчання неприпустимо розглядати як ізольовано здійснювані. Вони знаходяться в складно переплетених причинно-наслідкових зв'язках, коли одна з функцій є слідством інший і одночасно причиною третьої. Так, виховання дисциплінованості, суспільній активності створює умови для ефективності навчання. А навчання, у свою чергу, сприяє вихованню цих якостей.

Основними цілями навчання прийнято вважати:

• створення максимально сприятливих умов для розумового, етичного, емоційного і фізичного розвитку особи, всемірного розвитку її здібностей, добиваючись отримання такими, що вчаться міцних знань, основ наук і уміння самостійно поповнювати їх;

• дати універсальну освіту на рівні, що відповідає швидкому розвитку науки і що дозволяє адаптуватися в сучасному світі;

• реалізувати ідею загального, інтелектуального, етичного розвитку особи засобами гуманізації освіти;

• виховати високорозвинутого громадянина на основі загальнолюдських етичних цінностей, здібного до активного життя, праці, творчості;

• слідувати міжнародним вимогам до побудови програм для дітей з високими інтелектуальними здібностями: поглиблення змісту програм, розвиток високого рівня розумових процесів, розвиток розуміння власних здібностей що вчаться;

• формувати особу з розвиненим інтелектом і високим рівнем культури, готову до усвідомленого вибору і освоєння професійних освітніх програм.

Навчання є процесом. Даний процес протікає, здійснюється, розвивається, удосконалюється. Чому це відбувається? Що є рушійними силами процесу навчання? Аналіз рушійних сил процес навчання є важливою умовою ефективності теоретичної діяльності по виявленню його суті.

Джерелами розвитку з діалектичних позицій є єдність і боротьба протилежностей. Становлення педагогічних систем і процесів завжди здійснюється в ході роздвоєння цілого на взаємовиключні, протилежні сторони і тенденції, взаємини яких і складає внутрішній імпульс їх розвитку.

Виділяється 2 групи суперечностей: зовнішні і внутрішні.

Зовнішні суперечності - це суперечності, що виникають між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і актуальним, поточним станом цього процесу.

Внутрішні суперечності - це суперечності, що виникають усередині самого процесу навчання. Внутрішні суперечності процесу навчання:

- суперечності між тими, що висуваються ходом навчання теоретичними і практичними завданнями і наявним рівнем навченої, вихованості і розвиненості учнів;

- суперечності між вимогам педагога і можливостями навчання;

- суперечності між змістом навчання особистого досвіду, що сформувалося до початку, що вчаться і його недостатністю для вирішення теоретичних і практичних пізнавальних завдань;

- суперечності, що виникають між окремими аспектами змісту учбового предмету і відповідної наукової дисципліни і ін.

Не будь-яка суперечність стає рушійною силою, а лише те, яке відповідає певним вимогам. Основні умови становлення суперечності як рушійна сила процесу виявлені М.А.Даниловим. До їх числа дослідник відносить наступні:

1) важлива не окрема трудність, а їх система, яка поєднується з умовами, що сприяють їх подоланню школярами;

2) суперечність повинна бути змістовною, такою, що має сенс в очах учнів; вирішення протиріччя повинне усвідомлюватися ними як необхідність;

3) суперечність повинна бути відповідна з пізнавальним потенціалом тих, що навчаються (так, якщо при напрузі зусиль переважна більшість що вчаться не в змозі вирішити поставлену задачу і навіть в найближчій перспективі не зможе цього зробити, то така суперечність не є рушійною силою розвитку);

4) виникнення суперечності повинне бути підготовлене і обумовлене ходом учбового процесу, його логікою.



Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація – це система внутрішніх чинників (потреб, мотивів, інтересів, ідеалів, прагнень, установ, емоцій), які викликають та направляють поведінку суб’єкта, орієнтовані на досягнення мети. Мета мот ...

Вивчення прислівника
Методичні матеріали знайомляться з прислівником як з частиною мови тільки в 4 класі. Вони дістають перше уявлення про специфічні особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати прислівники в текс ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net