Форм організації навчання

Сторінка 1

Форма педагогічна - стійка завершена організація педагогічного процесу в єдності всіх його компонентів. Форма розглядається як спосіб виразу змісту, а отже, як його носій. Завдяки формі зміст знаходить зовнішній вигляд, стає пристосованим до використання (додаткові заняття, інструктаж, вікторина, залік, лекція, диспут, урок, екскурсія, бесіда, збори, вечір, консультація, іспит, лінійка, огляд, рейд і ін.). Будь-яка форма складається з одних і тих же компонентів: цілей, принципів, змісту, методів і засобів навчання.

Всі форми знаходяться в складній взаємодії. У кожній з форм по-різному організовується діяльність учнів. На підставі цього виділяють форми діяльності учнів: індивідуальні, групові і фронтальні (колективні, масові). На наш погляд, професійніше розглядати форми організації навчання не по кількості учнів, беруть участь в освітньому процесі, а по характеру зв'язків між ними в процесі пізнавальної діяльності.

Індивідуальна форма - поглиблена індивідуалізація навчання, коли кожному дається самостійне завдання і передбачається високий рівень пізнавальної активності і самостійності кожного учня. Дана форма доцільна при виконанні вправ, рішенні завдань різних типів, програмованому навчанні, поглибленні знань і ліквідації в них пропусків.

Названі форми організації учбової діяльності вельми цінні і ефективні тільки у взаємозв'язку.

Групова форма - передбачає розділення групи що вчаться на підгрупи для виконання певних однакових або різних завдань: виконання лабораторних і практичних робіт, рішення завдань і вправ.

Фронтальна форма - припускає спільну діяльність всієї учбової групи: вчитель ставить для всіх однакові завдання, висловлює програмний матеріал, учні працюють над однією проблемою. Викладач питає всіх, розмовляє зі всіма, контролює всіх і т.д. Всім забезпечується одночасне просування в ученні.

Розглянемо деякі з форм детальніше.

Урок - колективна форма навчання, якою властиві постійний склад учнів, певні рамки занять, жорстка регламентація учбової роботи над одним і тим же для всіх учбовим матеріалом.

Аналіз уроків, що проводяться, показує, що їх структура і методика багато в чому залежить від тих дидактичних цілей і завдань, що вирішуються в процесі навчання, а також від тих засобів, що є у розпорядженні вчителя. Все це дозволяє говорити про методичну різноманітність уроків, які, проте, можуть бути класифіковані по типах:

1. уроки-лекції (практично - це монолог вчителя на задану тему, хоча при відомій майстерності вчителя такі уроки набувають характеру бесіди);

2. лабораторні (практичні) заняття (такого роду уроки зазвичай присвячені відробітку умінь і навиків);

3. уроки перевірки і оцінки знань (контрольні роботи і т.п.);

4. комбіновані уроки. Такі уроки проводяться по схемі:

- повторення пройденого - відтворення що вчаться раніше пройденого матеріалу, перевірка домашнього завдання, усний і письмовий опит і т.д.

- освоєння нового матеріалу. На цьому етапі новий матеріал висловлюється вчителем, або «здобувається» в процесі самостійної роботи учнів з літературою.

- відробіток навиків і умінь застосування знань з практики (найчастіше - рішення завдань за новим матеріалом);

- видача домашнього завдання.

Факультативні заняття як форма навчання були введені в кінці 60-х - початку 70-х рр. в процесі чергової безуспішної спроби реформувати шкільну освіту. Ці заняття покликані дати глибше вивчення предмету всім охочим, хоча на практиці, вони дуже часто використовуються для роботи з відстаючими учнями.

Екскурсії - форма організації навчання, при якій учбова робота здійснюється в рамках безпосереднього ознайомлення з об'єктами вивчення.

Домашня робота - форма організації навчання, при якій учбова робота характеризується відсутністю безпосереднього керівництва вчителя.

Позакласна робота: олімпіади, кухлі і т.п., повинні сприяти якнайкращому розвитку індивідуальних здібностей учнів.

Навчання разом з вихованням і розвитком особи належить до основних педагогічних процесів. Ефективність управління процесом навчання визначається якістю дидактичної підготовки педагога. Одним з основних завдань дидактичної підготовки вчителя виступає виявлення суті процесу навчання.

Виявляючи суть процесу навчання, ми проаналізували його специфіку, функції, структуру, рушійні сили і логіку.

Ми встановили, що специфіка навчання простежується при його зіставленні з іншими педагогічними процесами. Основні відмінності навчання полягають в його особливому внеску в реалізацію освітньої функції цілісного педагогічного процесу. Об'єктом повчальних дій є переважно інтелектуальна сфера особи. Знання, уміння і навики складають основу змісту процесу навчання. Досягнення цілей навчання можливе за менший проміжок часу в порівнянні з процесом виховання.

Страницы: 1 2



Принципи побудови системи фізичних задач як засобу диференційовного навчання учнів
Одне з найзагальніших завдань, що вирішує учитель під час навчання фізики, — це формування в учнів цілісних уявлень про фундаментальні фізичні теорії й закони. Але науковий світогляд школярів формуєт ...

Взаємозумовленість дидактичного принципу наступності
Процес наступності вищої і середньої школи має формувати, в першу чергу, послідовність оволодіння знаннями як важливу умову логічно-системного мислення, а у широкому розумінні – риси характеру мисляч ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net