Характеристика розвитку основних пізнавальних психічних процесів, які повинен брати до уваги вчитель початкової школи

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування методичної компетенції майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики » Характеристика розвитку основних пізнавальних психічних процесів, які повинен брати до уваги вчитель початкової школи

Сторінка 2

Зазначимо, що у молодшому шкільному віці тільки починає формуватися довільна цілеспрямована увага та розуміння, а також довільне спрямоване запам'ятовування учбового матеріалу. Тому не доцільно засвоювати іноземні слова одним лише шляхом їх багаторазового повторення, бо це може призвести до появи стійкої звички заучувати механічно. Відомо, що ця звичка може стати вагомою перепоною і може бути перенесена і на інші учбові дисципліни, а позбавитися її дуже важко.

У цей період здійснюється перехід від наочно-образного, конкретного мислення, притаманного дошкільнятам, до понятійного, науково-теоретичного. Конкретність мислення першокласників виявляється передусім у тому, що при розв'язанні розумового завдання вони опираються на означені словами конкретні предмети, їх зображення або уявлення. У шість-сім років починається ще інтенсивніше формування словесно-логічного мислення, яке пов'язане з використанням і перетворенням понять. Усі види мислення тісно пов'язані між собою. На початок шкільного періоду розвитку дитина вже володіє певним словниковим запасом та граматикою мови. Новим у розвитку мовлення є передусім свідоме вживання різних форм слова, оволодіння письмом, збагачення внутрішнього мовлення.

Пам'ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті. Змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування на користь зростання ролі останнього. У молодшому шкільному віці зростає продуктивність, міцність і точність запам'ятовування навчального матеріалу. Зумовлено це оволодінням учнями досконалішими мнемонічними прийомами. Підвищується точність упізнання об'єктів, причому спостерігаються якісні зміни у цьому процесі. Наприклад, першокласники, впізнаючи об'єкти, більше спираються на їх родові, загальні ознаки, а третьокласники більшою мірою зорієнтовані на аналіз, виділення в об'єктах специфічних видових та індивідуальних ознак.

Пам'ять лежить в основі здібностей дитини і є умовою навчання, набування знань і умінь. Залежно від того, які відчуття переважають, розрізняють пам'ять зорову, слухову, емоційну та інші .

Зорова пам'ять пов'язана зі збереженням і відтворенням зорових образів. У деяких дітей молодшого шкільного віку зустрічається особливий вид зорової пам'яті, який має назву ейдетичної пам'яті. Згадуючи щось, дитина неначе бачить це очима і може описати з усіма подробицями .

Слухова пам'ять – це добре запам'ятовування і точне відтворення різноманітних звуків. Дитина засвоює на слух до 70 % інформації, навчаючись у школі.

Емоційна пам'ять – це пам'ять на емоційні переживання. Пережиті та збережені в пам'яті почуття стають ніби сигналами, які чи то спонукають до дії, чи то утримають від неї. Емоційна пам'ять лежить в основі міцності запам'ятовування матеріалу: те, що в дитини викликає емоції, запам'ятовуються нею без зусиль і на триваліший термін.

Уява в цьому віці надзвичайно бурхлива, яскрава, із характерними рисами некерованості. Зростає швидкість утворення образів фантазії, а також вимогливість дітей до витворів власної уяви.

Таким чином, невід´ємною складовою методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови в початкових класах є знання особливостей розвитку основних психічних процесів молодших школярів, таких як сприймання, увага, мислення, мовлення, пам'ять, уява. Даний віковий період характеризується бурхливим розвитком психіки дітей та несталістю психічних процесів. Сприймання вже досить розвинуте, однак ще слабо диференційовано. Недостатньо розвинута довільна увага. Домінує увага нестійка, мимовільна, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об´єкти. Саме цей факт зумовлює використання на уроках у початковій школі яскравої наочності та вимогу змінювати види діяльності. Саме у молодшому шкільному віці відбувається перехід від наочно-образного, конкретного мислення до понятійного, науково-теоретичного та формування словесно-логічного мислення, яке пов´язане з використанням і перетворенням понять. Протягом навчання у початковій школі у мовленні дітей з´являється свідоме вживання різних форм слова, відбувається оволодіння письмом та збагачення внутрішнього мовлення. Довільність пам´яті ще недостатньо розвинена. Однак зростає продуктивність, міцність, точність запам´ятовування, що зумовлюється оволодінням досконалішими мнемонічними прийомами. Уява дітей даної вікової групи дуже бурхлива та яскрава, з явно вираженими елементами некерованості. Рівень розвитку психічних процесів молодших школярів є сприятливим для вивчення іноземної мови.

Страницы: 1 2 



Мета екологічної освіти і виховання
Мета екологічної освіти і виховання – формування системи наукових знань, поглядів і переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища Певна ...

Формування сучасної української культури
Культурна трансформація, що триває в суспільстві, пов'язана з появою нових духовних потреб, які були пробуджені зростаючим інтересом до національної культури, а також потоком нових культурних цінност ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net