Дослідження досягнень зарубіжних науковців у галузі формування методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови з лексики

Висока ефективність сугестопедичних методів пояснюється тим, що вони підвищують мотивацію навчання завдяки невербальній комунікації, позитивним цільовим установкам, розкутій атмосфері тощо.

Американські дослідники майже одностайні у використанні методу обговорення педагогічних ситуацій. Для розвитку професійного мислення студентів – майбутніх вчителів. Наприклад, ряд авторів підкреслюють, що він сприяє розвитку критичної рефлексії, кращому розумінню педагогічної теорії під час вивчення педагогіки, що озброїть студентів уміннями розв'язування проблем і їх критичного аналізу. Успішне проведення дискусії передбачає обговорення дуже деталізованих, контекстуальних, описових повідомлень про викладання й учнів. Ці повідомлення повинні бути реальними і комплексними, надавати достатньо підстав для аналізу інформації на багатьох рівнях. Вони являють собою проблеми, дилеми і складність викладання чогось комусь у певному контексті. Досить популярне визначення таких педагогічних або навчальних ситуацій ("кейсів" – від англійського "cases") подає Дональд Крункшен: проведення дискусії передбачає наявність старанно складеної теорії того, що дійсно сталося. Проте часом у підготовці вчителя вживаються і вигадані історії з художньої літератури.

Переваги "кейс"-методу полягають у наступному.

Забезпечує багатий і реалістичний погляд на світ викладання.

Дає змогу учасникам побачити в комплексі викладання, учнівський клас і шкільні навчально-виховні ситуації.

Залучає учасників до аналізу і проблемного розв'язання педагогічних питань.

Надає можливість учасникам дискусії робити теоретичні узагальнення, виходячи з конкретних випадків і застосовуючи для цього аналізу теоретичні знання.

Недоліки "кейс"-методу:

недостатня кількість "кейсів", необхідних для навчання;

"кейси" часто бувають неконкретними, розпливчатими, позбавленими конкретної інформації;

використання "кейсів" вимагає великої кількості часу;

викладач повинен бути досвідченим в організації навчання, що веде до відкриттів, проведення дискусії .

У Німеччині виділяють такі методи професійної підготовки з іноземної мови:

Біхевіористський метод, в основі якого перебувають "стимул" і "реакції".

Індуктивно-свідомий підхід, що ґрунтується на інтенсивній роботі з прикладами, що сприяють оволодінню мовними правилами і мовними діями, а також засвоєнню елементів теорії досліджуваної мови.

Інтегрований підхід – органічне єднання свідомих і підсвідомих комплексів структури навчання.

Пізнавальний підхід – реалізується під час опанування теорії досліджуваної мови, зокрема фонетики, граматики і слововживання. При цьому тренуванню приділяється незначна роль.

Основні принципи навчання іноземної мови в Німеччині є наступні.

Комунікативно-мовна діяльність.

Урахування особливостей рідної мови.

Домінуюча роль вправ на всіх рівнях оволодіння мовою.

Крім сугестопедичних методів великою популярністю користується і так званий TANDEM-метод, суть якого полягає в тому, що учні з різними рідними мовами обирають засобом спілкування між собою іноземну мову та допомагають один одному вивчати її. Вчителеві при цьому відводиться важлива функція: він подає матеріал про граматичні явища, які учням важко пояснити своєю рідною мовою, спонукає учнів самим бути добрими "вчителями". З цією метою він навчає їх різних прийомів роботи, ознайомлює з навчальними технологіями, а також виступає в ролі порадника, наставника при вирішенні складних проблем, з якими учні не можуть справитися самі. TANDEM-метод застосовується особливо для навчання емігрантів (Steining 1990).