Планування засобів ігрової спрямованості фізичної підготовки та їх зміст

Сторінка 3

Перемагає команда, яка першою виконала вправу.

Методичні поради: команду, гравець якої випустив м'яч з рук, штрафують очком, а гравець, що зробив порушення, повинен підняти м'яч і продовжувати вправу.

2. “Стрибунці”

Для проведення цієї гри треба мати волейбольні м'ячі (залежно від кількості команд). Місце для гри готують так само, як у грі № 1. Гравець затискує коліньми волейбольний м'яч і за командою вчителя починає стрибати на двох ногах, тримаючи коліньми м'яч. Дострибнувши до повороту, він бере м'яч у руки і зворотний шлях пробігає, передавши м'яч у руки гравцеві, що стоїть попереду, сам стає в кінець колони. Наступний гравець приймає в. п., таке саме, як і перший.

Перемагає команда, яка першою виконала вправу.

Методичні поради: якщо гравець у процесі гри випустив м'яч на землю, він повинен підняти його, прийняти в. п. і продовжувати вправу. У вправі можна використовувати і тенісні м'ячі, які затискають під коліньми. Не можна брати м'яч у руки, поки не закінчили вправу.

3. На одній нозі по прямій

Перед лінією старту з матів роблять доріжку довжиною 10—12 м. За командою вчителя «Руш!» гравець на правій нозі (ліва зігнута в колінному суглобі) дострибує до стояків, робить поворот, змінює положення ніг і на лівій нозі дострибує до гравця, який стоїть попереду, торкається до нього рукою, даючи цим самим старт. Гравець, який закінчив стрибати, стає в кінець колони.

Перемагає команда, яка першою виконала стрибки.

Методичні поради: гравець, який дострибав до повороту, повинен змінити ногу, починаючи стрибки, він не має права виходити за лінію старту, якщо до нього не доторкнувся рукою гравець, який закінчив вправу.

4. Хто далі?

Після засвоєння техніки метання можна проводити змагання на особисто-командну першість.

На відстані 10 м від лінії старту розмічають майданчик лініями, відстань між якими 0,5м. Це полегшує визначення відстані, на яку кидають прилад. Кожна команда має свій порядковий номер.

Для проведення гри потрібні волейбольні, футбольні або набивні м'ячі (за кількістю команд). М'яч метають з-за голови обома руками або штовхають однією рукою. Перемагає команда, гравець якої далі за всіх кинув м'яч.

Методичні поради: за командою вчителя «Раз!» метає перша команда, «два» - друга команда і т. д. Командам повертають м'ячі гравці, які знаходяться в полі, - по одному з кожної команди. Вони передають м'ячі, котячи їх по підлозі.

5. Провести м'яч по прямій

На лінії старту команди шикуються в колони. Направляючі тримають у руках м'ячі (волейбольні, футбольні або баскетбольні). На відстані 13—15 м знаходяться стояки або прапорці. За командою вчителя направляючі починають просуватися з м'ячем і ведуть його до повороту правою рукою, а після повороту—лівою. Довівши м'яч до стартової лінії, передають його наступним гравцям способом, запропонованим учителем, а самі стають у кінець колони.

Перемагає команда, яка першою закінчила виконувати вправу і дістала найменше штрафних очок.

Методичні поради: при виконанні вправи гравцеві не можна виходити за лінію старту, не одержавши м'яча; до повороту змінювати руку, якою він веде м'яч.

Виховання спритності

1. Біг «крізь обруч»

Після навчання учнів правильно виходити з низького старту можна перейти до вправи біг «крізь обруч».

Перед направляючим команди встановлюють гімнастичні обручі (можна натягнути шнур на висоті 60—70 см. Відстань від лінії старту до обруча 20—25 см. Обручі підвішують (або їх тримають учні, визначені вчителем) на відстані 5—10 см від підлоги.

Методичні поради: направляючий за командою вчителя приймає низький старт на лінії старту. Після команди вчителя або його помічника “Увага! Руш!” гравець пробігає крізь обруч, а той, хто стояв за направляючим, приймає положення низького старту. Гравець, який повернувся назад, оббігає обруч справа і торкається рукою до гравця, що стоїть попереду, даючи йому старт, а сам стає в кінець колони.

2. Стрибки командою

Перед лінією старту на відстані 10—12 м кладуть у довжину мати, які утворюють доріжку. Кожен гравець кладе руки на плечі тому, хто стоїть попереду. За командою вчителя всі гравці починають стрибати на двох ногах (не згинаючи коліна), просуваючись вперед до кінця доріжки. Дострибавши до кінця, за командою вчителя повертаються кругом і виконують вправу в протилежний бік.

Перемагає команда, яка першою закінчила стрибки, не розірвавши стрій. Очки за виконання вправи присуджують усій команді.

3. Стрибки на орієнтир

На матах, розкладених доріжкою (10—12 м), треба покласти кільця діаметром 15—20 см.

Відстань між кільцями 60—70 см (залежно від фізичної підготовки дітей). Перше кільце лежить на лінії старту, інші - по прямій лінії до повороту. Гравець ставить праву ногу з носка в кільце і за командою вчителя починає стрибати на одній нозі, не наступаючи на кільця. Дострибавши до повороту, він змінює ногу і стрибає в зворотному напрямі, потім доторкається рукою до гравця, що стоїть попереду, даючи цим самим старт; гравець, що закінчив вправу, стає в кінець колони.

Страницы: 1 2 3 4



Загальна характеристика типу професій "людина — природа"
Це вчені й інженери, будівельники і шахтарі, енергетики і машинобудівники, працівники транспорту. А поруч з ними— ті, хто працює з природними ресурсами, обробляє і оберігає землю, ліси, водні простор ...

Вивчення рівня побутових знань другокласників
У житті та навчанні дітей важливу роль відіграє їх обізнаність у навколишньому світі. Проте не відомо чи існує зв'язок між рівнем побутових знань і самооцінкою дітей, саме тому темою даної роботи бул ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net