Таким чином, незаперечним є те, що стимулювання пізнавального інтересу при груповій формі навчальної діяльності сприяє підвищенню власної внутрішньої активності учня. Новим, на мій погляд, у стимулюванні пізнавального інтересу при груповій роботі учнів є створення "групового поля за інтересами" не тільки у виховній роботі, але й під час навчальної діяльності.
Я переконалася в тому, що для успішної роботи групи учнів на уроці необхідна велика кількість різноманітних завдань. Вони повинні відрізнятися від диференційованих завдань для звичайного класу і своїм змістом, і операційною діяльністю. Глибоке дослідження класифікації навчальних завдань при навчанні у складі малих груп з врахуванням типології учнів у педагогічній літературі знайти дуже складно.
ВИДИ ЗАВДАНЬ:
Завдання, метою яких є розвиток здібностей і вміння працювати в групі.
завдання по формуванню здібностей працювати у групі;
завдання, які сприяють учню посісти в групі те місце, до котрого він прагне;
завдання, мета яких полягає в створені умов для виникнення потреби у новому способі пізнавальної діяльності в групі;
завдання на зміну характеру діяльності.
Завдання, метою яких є розвиток пізнавального інтересу до навчання у процесі групової навчальної діяльності.
завдання ігрового змісту;
завдання на вільний вибір завдання (завдання за бажанням);
завдання з врахуванням позанавчальних схильностей та інтересів до інших предметів;
завдання на розвиток вміння ставити перед іншим учнем конкретне завдання чи запитання;
завдання на кодування;
завдання, що сприяють обміну діяльністю і діяльними здібностями.
Завдання, метою яких є розвиток "Я - свідомості" учня, саморегуляції особистості:
завдання на розвиток когнітивних і креативних якостей особистості?
індивідуальні і групові творчі завдання ("творчі ситуації");
завдання, які сприяють підвищенню рівня научуваності (логічні проблемні завдання, алгоритмічні приписи);
завдання на створення групового або індивідуального освітнього продукту пізнання;
завдання образного й символічного бачення (конструювання понять, правил, тощо).
Засвоєння нового матеріалу в процесі групової навчальної діяльності пов'язане саме з вмінням запитувати, з можливістю розуміти вивчене через запитання, що ставляться іншому. Така діяльність використовується в основному при взаємоконтролі знань у групі. Учень запитує іншого учня, ставлячи вже відомі йому й собі запитання й очікуючи від нього відповіді близької до тієї, що є у підручнику. І дуже важко знайти спеціально розроблені завдання, коли суть нового матеріалу осягається в процесі відповіді на запитання, поставлені учневі. Вміти запитувати при поясненні іншого - значить знати самому те, про що ти питаєш. Відповідаючи на запитання, можна також оволодівати новими знаннями.
Мною були розроблені завдання, які так і називаються "Запитуючи - пояснюю". Механізм дії завдань стане зрозумілим, якщо розглянути їх безпосередньо
Наведу приклад такого завдання з курсу алгебри 7-го класу. Тема уроку: "Множення і ділення степенів". Учні груп НВ і В вивчають цю тему самостійно, а потім працюють з учнями груп Сі Н за знаково-символічним записом цієї теми, що у них є, ставлячи запитання. Ось так:
Учні груп НВ і В дуже швидко освоюють такий вид діяльності і, маючи картки запису доведень законів, самостійно працюють зі своїми однокласниками. Ось який вид має картка запису закону піднесення до степеня.
Історія розвитку гри
Ми дізналися, що питання місця гри в розвитку дитини вивчалося ще з часів Платона, який говорив про необхідність створення умов для спільних ігор дітей від 3-х до 6-ти років. Він наголошував, що прир ...
Використання дидактичних ігор на уроках образотворчого мистецтва
Головний зміст дидактичних ігор на уроках полягає у тому, що дітям пропонується виконати завдання, яке подається дорослими у певній цікавій ігровій формі. Головна мета – допомогти сформувати пізнавал ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>