Kобзарі та лірники як народні співці-музиканти на україні

Сторінка 2

Струни мої золотії,

Грайте ж мені стиха,

Нехай козак-нетяжище,

Позабуде лиха,

– співається в одній козацькій пісні.

– Де ж узялася на Січі кобза ? – запитує вчитель.

Четвертий учень: Чимало кобзарів потрапляли на Запорізьку Січ, тікаючи від експлуатації сільських дуків-багатіїв. Траплялося, що кобзарями-професіоналами ставали козаки, які в жорстоких боях з іноземними загарбниками і поневолювачами втрачали зір. Їх, як правило, зараховували до полкової музики.

П’ятий учень: Коли ж козацькі полки йшли у похід, зрячі кобзарі також сідали на коней і били проклятих зайд, що намагалися захопити їхній рідний край, полонити рідну землю.

(Звучить уривок із пісні “Їхав козак за Дунай’’).

Учитель: Перегорнемо другу сторінку нашого журналу. Називається вона “Типи кобзарів та лірників”. З неї ми дізнаємося про кобзарів як типів народних співців-музикантів, їх світогляд, характер, мораль.

Уважно послухайте повідомлення, визначте про себе:

1) У чому полягала особливість внутрішнього світу народних співців?

2) Як поєднувалося в кобзарів те, що пропагували вони в думах і піснях, із принципами особистої поведінки?

Перший учень: Глибоко, усім серцем сприйнявши народну християнську мораль, кожен кобзар (за висловом А.Шута) вважав, що “на те й існує, щоб нагадувати людям про Бога та благодать”. Таке розуміння суспільного призначення кобзарського мистецтва ставило його носіїв до розряду людей особливих. Тому в народі кобзаря сприймали як чоловіка Божого.

Кобзарі та лірники воістину були уособленням національного характеру, джерелом духовності сучасників та прийдешніх поколінь. Їх внутрішній світ характеризується широтою інтересів, багатством та глибиною емоцій і потреб, здатністю співпереживати долю інших людей і долю всього народу, багатством уяви, винятковою волею. І водночас їм притаманна непримиренність у ставленні до зла і неправди, почуття власної честі та гідності, масштабність осмислення історичних подій, тонкий ліризм.

Другий учень: Буття на грані аскетизму було характерною рисою народних бардів. Вони, насамперед, байдужі до всього корисливого, їм не властиві будь-які хтиві прагнення. Такими були Архип Никоненко, Андрій Шут, Микола Ригоренко, Остап Вересай. Але це зовсім не говорить про самозречення кобзарів усього того, що властиве людині. Остап Вересай, наприклад, дбав про господарство, на зароблені гроші збудував хату, повсякчас піклувався про сім’ю. Андрій Шут, ставши незрячий, також жив на власний кошт. Він навчився сукати мотузки та в’язати з конопель різне сільське начиння. На зароблені гроші він збудував собі хату, одружився. А ще на власний кошт А.Шут навчив грамоти свого сина.

Третій учень: Так що хибною є думка, наче б то кобзарі були жебраками-випрошувачами милостині. Покликані формувати високі національні ідеали, вони до найменших дрібниць були живим втіленням найвищих людських чеснот, не зраджували своїх принципів навіть перед загрозою смерті.

Учитель (бесіда з аудиторією): Скажіть, які риси характеру, принципи народної моралі, властиві кобзарям, засвідчують наведені приклади?

Відповідаючи на це запитання, учні роблять висновок, що кобзарі були людьми виняткової моральної чистоти і громадянської гідності. І тому не дивно, що саме вони могли поєднати в слові, музиці та співі особисте і з такою силою заявити почуття свого обов’язку перед усіма покривдженими та приниженими.

Учитель: “Навчання кобзарів та лірників, їх братства” – так називається третя сторінка нашого журналу.

Четвертий учень: У тяжких умовах проходило життя і кобзарська діяльність українських Боянів: тяжкі каліцтва, щоденний пошук шматка хліба, переслідування властей примушували їх утворювати братства (або гурти), які виникали за прикладом міських ремісничих цехів і мали захищати інтереси кобзарів.

Цех керувався певними правилами, встановленими самими ж членами товариства. За свідченням Ф.Лаврова, найголовнішими були такі:

1) основа братства (гурту) – певна територія (обмежена кількість сіл, містечок, міст);

2) братство має свій центр в одному з міст, де за власні кошти купувало ікону, свічки, оливу для церкви;

3) громадське урядування: збори вибирають начальника цеху (цехмістра), суд, скарбника та приймають нових членів;

Страницы: 1 2 3 4



Фізичне виховання як процес розвитку фізичної досконалості школяра
Його метою є зміцнення здоров'я учнів, загартування організму, розвиток фізичних можливостей, рухових умінь і навичок. Формування фізична досконалої особистості передбачає створення умов для забезпеч ...

Екологічне виховання у процесі шкільної діяльності
Екологічна освіта школярів - одне з найважливіших завдань суспільства у справі охорони природи. Особливу відповідальність за глибоке, ґрунтовне та повноцінне екологічне навчання і виховання державою ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net