Вікові особливості молодших школярів

Сторінка 3

Велике значення в пiзнавальнiй дiяльностi школяра має пам'ять. Природнi можливости школяра першого ступеню дуже великi. Порiвняємо: з 15 речень дошколяр запом’ ятовує 3-5, а молодший школяр - 6-8. Його пам'ять має наочно-образнiй характер. Безпомилково запам'ятовується цiкавий, конкретнiй, яркий матерiал. Однак учнi ще не вмiють розпоряджатися своєю пам'ятю i пiдлягати її задачам навчання.

Становлення особистости маленького школяра вiдбувається пiд впливом вiдношеннь та спiлкування з дорослiми та однолiтками. У нього розвиваються елементи соцiальних почуттiв, формуються навички суспiльної поведiнки (колективизм, вiдповiдальнiсть за поступки, взаємодопомога та iнш.).

У молодших школярів урок повинен складатися з кількох об'єднаних спільною метою частин, їх діяльність має бути різноманітною. Значне місце в ній відводиться діям із предметами. Важливо, щоб заняття містили в собі елементи гри. З допомогою дидактичної гри дитина засвоює програму значно легше та успішніше, особливо якщо вона недостатньо готова до навчання. Важливе завдання педагога полягає у забезпеченні розвитку творчої особистості в процесі навчання. Цього можна досягти, стимулюючи школярів до експериментування, якому властиві перетворення уявлень, образів, понять, реальних предметів; розкриття нових властивостей об'єктів; породження новими знаннями, отриманими під час експерименту, нових запитань, складніших перетворень. Дбаючи про ефективність навчання, учитель повинен ознайомити школярів з основними компонентами навчальної діяльності, стимулювати самостійне їх виконання; продемонструвати їм послідовність виконання навчальних дій, чітко розмежувавши ті, що мають здійснюватися у предметному плані, і ті, що в розумовому. Важливо при цьому подбати про опанування школярами загальних способів розв'язування конкретно-практичних завдань, перетворення їх на навчально-теоретичні.

Одним з найулюбленіших видів художньо-мовленнєвої діяльності учнів є розповідь (за картиною, іграшками, словесним зразком). Особливо охоче вони вигадують історії, казки. Із задоволенням діти початкових класів займаються музичною діяльністю. Не менше люблять вони малювати, виражаючи у малюнках своє емоційне ставлення до світу. Однак їх малюнки є схематичними, важко їм дається і зображення динаміки предметів. На якість малюнків впливає загальний фізичний та психічний стан дітей.

Молодший шкiльний вiк надає великi можливостi для формування моральних якостей i позитивних рис особистостi. Основи моральної поведiнки закладаються якраз у начальнiй школi. Початкова школа повинна включати своїх вихованцiв в посильний для них виробничий труд, значення якого в формуваннi соцiальних якостей нi з чим не зрiвнянно. Робота, яку виконують дiти, має характер самообслуговування, допомоги дорослим та старшим школярам. Гарнi результати приносить сполучення працi з грою, в якому проявляється iнiцiативнiсть, самодiяльнiсть, творчiсть.

Значну роль у психічному розвитку дитини молодший шкільний вік все ще відіграє наслідування. Найпривабливішим і найавторитетнішим зразком для молодшого школяра стає, як правило, вчитель.

Під впливом навчальної діяльності, гри, яка ще зберігає чимале значення, завдяки спілкуванню з учителем, ровесниками, під впливом взаємин з навколишніми у молодшого школяра поступово збагачується емоційно-вольова сфера психіки: дитина навчається з допомогою дорослих свідомо керувати своїми емоційними станами, долати імпульсивні бажання; у неї розвиваються такі вольові риси, як наполегливість, витримка, самовладання тощо.

Протягом молодшого шкільного віку дитина оволодіває значним обсягом знань, умінь та навичок, збагачується досвід її соціальної поведінки, з'являються перші, відносно стійкі ціннісні орієнтації, відбувається розвиток вищих почуттів — моральних, інтелектуальних, естетичних. Завдяки згаданим позитивним змінам і новоутворенням у психіці молодшого школяра створюються передумови для переходу його до наступного вікового етапу — підліткового вік.

Вікові особливості сприймання музики молодшими школярами визначаються передусім обмеженістю життєвого і музичного досвіду дітей, специфікою мислення: невмінням узагальнювати, переважанням цілісного і приймання. Зокрема, першокласникам властивий сенсо – моторний характер музичного сприймання. Вони віддають перевагу музиці веселій, моторній, особливо реагують на масивність і динаміку звучання, темп і регістр, темброву палітру музики, запитальний, стверджувальний і розповідний характер музичного висловлювання, ніжність і різкість, м'якість і жорсткість, дзвінкість і ліричну наповненість звучання. Виходячи з цих особливостей, діти розпізнають зміст музики. Специфічна музична виразність — мелодизм, ритмічна організація, емоційна узагальненість інтонаційного розпитку — на перших порах не виділяється більшістю учнів.

Страницы: 1 2 3 4 5



Педагогічне оцінювання у навчально-виховному процесі, його структура та функції
Проблемі оцінювання знань присвячений цілий ряд монографічних та дисертаційних досліджень. Ученими розглядаються такі питання, як суть і критерії контролю знань, вдосконалення цифрової системи оцінюв ...

Характеристика причин появи дітей «групи ризику»
Важкими підлітками вважають групу неблагополучних дітей від 10–11 до 14–15 років, які не мають розладів нервової системи, психіки та не потребують спеціального режиму і особливих умов виховання . Важ ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net