Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Сторінка 2

Велике значення Ж. Далькроз надавав пластичній та музичній імпровізації. Учні не заучують певні рухи, а виходять з власних м'язових відчуттів і уявлення музичної форми. Викладач зобов'язаний пробуджувати в учня його особистий ритм, а не нав'язувати свій власний. Ж. Далькроз рекомендував проводити заняття з дітьми переважно в ігровій формі, не перевантажувати їх теоретичними поясненнями. Його гаслом було: «Вчити і вчитися з радістю, із задоволенням».

Безпосереднє відношення до проблеми формування музичного сприймання дітей мають ідеї австрійського композитора і педагога К. Орфа. Поклавши в основу системи музичного виховання ідею поєднання слова, звуку і жесту, автор значно розширив її розуміння. На перше місце в конепції К. Орфа вийшла творчість, або елементарне музикування. При цьому музично-ритмічне почуття та музичний слух складали, на думку педагога, фундамент музичності. К. Орф дбав не тільки про музичну освіту, а й про виховання творчої особистості – робив акцент на розвиток уяви, мислення, уміння знаходити несподівані шляхи вирішення проблем. Особливим методом навчання і виховання К. Орф зробив імпровізаційність. «Імпровізації – це не тільки уроки музики, це уроки життя. За часів швидких змін, подібних до нашого, діти потребують гнучкості мислення, віри в свої сили та ідеї, мужність пробувати і помилятися, пристосовуватися і мінятися».

Система музичного виховання З. Кодая передбачає безліч різноманітних музично-методичних прийомів щодо організації творчої діяльності дітей, зокрема, імпровізації, відтворення і сприйняття музики. Її головна мета закласти основи музичної освіченості дітей, розвинути у них чутливість до рідної мови, викликати інтерес до домашнього музикування. Головними особливостями даної методики є поєднання співочої діяльності дитини з різноманітними рухами, ударами в долоні, ритмічним акомпанементом, іграми та ін. Педагог вважав, що формування основ музичної культури дітей можливо за рахунок активних занять музикою.

Значною віхою в розвитку музичної педагогіки ХХ століття стали ідеї Д. Кабалевського, що склали цілісну концепцію музичного виховання школярів. Саме активне сприймання музики, на думку педагога, є основою музичного виховання. "Справжнє, пережите і продумане сприймання — основа всіх форм залучення до музики, бо при цьому активізується внутрішній, духовний світ учнів, їх почуття і думки. Поза сприйманням музика як мистецтво взагалі не існує. Марно говорити про будь-який вплив музики на духовний світ дітей і підлітків, якщо вони не навчилися відчувати музику як змістовне мистецтво, яке несе в собі почуття і думки людини, життєві ідеї й образи". На думку педагога, система розвитку музичного сприймання учнів повинна будуватися на принципах образної та емоційної доступності музики дитині, взаємної поваги та довіри між юним слухачем і педагогом.

Д. Кабалевський розв'язує питання загальної логіки побудови уроку та конкретної розповіді про музику, педагогічного тлумачення змісту і „біографії художнього твору”, активізації уваги учнів (прийом „зіткнення контрастів”, питальні форми побудови мовлення), проблеми співвідношення програмної та непрограмної музики в шкільному репертуарі тощо. Педагог-музикант розширює ідею Б.Асаф'єва про розумне оточення музичного твору загально художніми, історико-соціальними і побутовими темами для бесід питаннями становлення творчого музичного проекту у свідомості композитора.

Відомий педагог впевнений, що виникненню уваги, бажанню слухати музику сприяє не лише те, що говорить учитель, а й як він говорить. Якщо це робить із захопленням, емоційно, музика знаходить гарячий відгук, ніж коли це робиться в'яло, сухо, формально; він радить ретельно стежити за тим, щоб у мові вчителя не було найменшої зовнішньої повчальності й риторики, жодної стандартної фрази, жодного загального слова, позбавленого конкретного змісту й емоційності.

Викладені основні вимоги до вступного слова вчителя дістали детальної розробки в інших дослідженнях. В них висвітлюються особливості розповідей і бесід про музику, обсяг, зміст і форма вступного слова, підкреслюються необхідність розкриття життєвого контексту художнього світу музичного твору, показується роль учителя в доборі й подачі інформаційного матеріалу тощо. Узгоджуючись з досягненнями загальної педагогіки, психології й музикознавства, вони виступають методологічною основою формування музичного сприймання молодших школярів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Можливість отримання іспанського гранту для громадян України
Обов`язковою умовою участі в конкурсі на отримання грантів Міністерства закордонних справ Іспанії є наявність вищої освіти. Громадяни України можуть брати участь в 5 конкурсах на отримання гранта. Їх ...

Системи професійно-технічного навчання
Під системою виробничого навчання розуміємо порядок розчленування змісту виробничого навчання, групування його частин і послідовність засвоєння їх учнями. Для того, щоб полегшити тлумачення сутності ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net