Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Сторінка 3

Так, в працях Н. Гродзенської визначається, що для сприймання музики необхідна деяка підготовча робота. Вона рекомендує проводити бесіди про музику, стимулювати висловлювання учнів про неї, обмежувати кількість учнів у групі для слухання музики. Також актуальною є думка Н. Гродзенської про необхідність індивідуального підходу до учнів, розвитку критичного ставлення дітей до музики та ін.

Вагомим внеском у проблему розвитку здатності слухання музики є праці В. Бєлобородової. Привертають увагу запропоновані педагогом методи, а саме: метод контрастності, визначення засобів музичної виразності, повторні прослуховування тощо. Заслуговує на увагу запропонована дослідницею "тріада", яка забезпечує найбільш успішне слухання музики: зацікавленість; поглиблення вражень; закріплення їх у наступній роботі.

Вона наголошувала, якщо ти хочеш залучити дитину до слухацької діяльності, зацікав її нею, потурбуйся, щоб виявити її готовність до цієї діяльності; переконайся,що в неї напружені усі сили, необхідні для цього, і що дитина діятиме сама, вчителю ж лишається тільки керувати й спрямовувати цю діяльність.

Проблему музичного сприймання в такому виді діяльності, як слухання, неодноразово було розглянуто в численних публікаціях О. Апраксіної. Педагог наголошувала на необхідності вчити сприймати музику. Одним з найважливіших засобів педагогічного впливу, на думку вченої, є музичний аналіз. Однак, в умовах загальноосвітньої школи це особливий аналіз, аналіз-розбір, аналіз-бесіда з учнями з приводу почутого, тобто художньо-педагогічний аналіз. Цей аналіз допомагає вчителеві зробити музику засобом естетичного впливу на учнів; він забезпечує засвоєння учнями змісту твору; він робить музичний твір доступним і зрозумілим учням. При цьому, музично-педагогічний аналіз проводиться з урахуванням вікових особливостей і можливостей дітей, з урахуванням рівня їх музичного розвитку.

Науменко С. розглядала проблему музичного сприймання у вигляді слухання музики і вважала, що саме на високохудожніх творах треба виховувати та розвивати музичне сприймання, інтерес до музичного мистецтва. Цілісне емоційне сприймання музики різного змісту і жанрів, а також її виражальних засобів пробуджує інтерес до музики. В процесі слухання музики у дітей накопичується художній досвід, на основі якого виховуються музичні слухові уявлення, звукообразність музичного сприйняття, мислення, розвиваються усі музичні здібності. Крім того, в процесі слухання розвиваються такі необхідні для них властивості, як увага та її обсяг, розподіл та концентрація, переключення, довільність психічних функцій, пам’ять, аналітичні можливості.

О. Ростовський також розглядає формування музичного сприймання як керований процес. На його думку, означений процес має подвійну природу: з одного боку, це процес цілеспрямований і керований, а з другого – залежний від численних випадковостей, які неможливо передбачити наперед. Дослідник стверджує, що для керування музичним сприйманням необхідна не лінійна програма, а така "в основу якої має бути покладена особиста діяльність учня, і все мистецтво вихователя повинно зводитися тільки до того, щоб спрямовувати і регулювати цю діяльність". Головний шлях формування музичного сприймання полягає, за твердженням науковця, у збагаченні школярів художнім і емоційним досвідом, знаннями, вміннями і навичками, значущими для естетичного осягнення змісту музичних творів. О. Ростовський виділяє умови, які є найсуттєвішими для формування досліджуваного явища: а) інформаційне забезпечення сприймання; б) формування установки на сприймання музичного твору; в) виховання вміння аналізувати музику; г) забезпечення взаємодії мистецтв у виховному процесі; д) організація творчої діяльності учнів у процесі сприймання.

О. Лобова, ґрунтуючись в основному на традиційних основах організації слухання музики, вважає доцільним впровадження в практику організації музичного сприймання новаційних підходів, що відповідають сучасним вимогам до загальної музичної освіти. Дослідниця вважає слухання музики найбільш складним завданням стосовно молодшого школяра – часто досить неуважного та непосидючого слухача.

Для формування музичного сприймання молодших школярів дослідниця пропонує: забезпечувати мотивацію навчальної діяльності, „слухацьку” діяльність першокласників оздоблювати правилами слухання музики; сприймання музичних творів супроводжувати елементами аналізу їхнього змісту, характеру, засобів музичної виразності; з відповідальністю відноситися до змісту музичного слухацькою репертуару, що повинен складатися з кращих зразків національної та світової музичної культури; слухання музики супроводжувати розповіддю про її автора чи історію написання тору, про жанрові особливості музики, бесідою про музичні враження, засоби музичної виразності тощо; використовувати органічні зв’язки між суміжними видами мистецтв; використовувати широку палітру різноманітних методів. Авторка пропонує типову методику ознайомлення дітей з музичними творами, яка передбачає:

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Самостійна діяльність в процесі розвитку дитини як наукова проблема
Розвиток суспільства і зміни у відносинах між людьми завжди знаходили своє відображення в практиці освіти, навчання і виховання підростаючих поколінь, у меті і завданнях школи, в педагогічних теоріях ...

Комплекс пізнавальних завдань для самостійної роботи учнів з курсу «Основи здоров'я »
Аналіз педагогічних джерел дав нам змогу з’ясувати, що організація самостійної роботи молодших школярів на уроках курсу «Основи здоров'я» потребує дотримання певних методичних вимог: самостійне засво ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net