Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Сторінка 4

попередню розповідь про твір, його автора, історію написання тощо;

первинне слухання музики в запису або безпосередньому, ,,живому" виконанні вчителем;

евристичне обговорення та різноманітні види „опрацювання" твору за поданими в підручнику завданнями (з використанням повторного - цілісного або фрагментарного - сприймання).

Сучасні погляди на проблему формування музичного сприймання молодших школярів представлено в сучасних нормативних документах, а саме в програмах з предмету „Музика”.

Лобова О. В. розробила програму «Музика» для 1 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, де музичне сприймання за програмою є провідним видом музично – естетичної діяльності школярів. В основу репертуару для слухання покладено високохудожні фольклорні, сучасні та класичні твори. Для активізації музичного сприймання передбачено використання відповідних літературних і живописних творів, елементів пластичного інтонування музичних настроїв, імпровізування ритмічного супроводу, інших евристичних і творчих видів діяльності.

Разом з формуванням слухацького досвіду відбувається ознайомлення учнів з життям і творчістю видатних представників музичного мистецтва, а також оволодіння термінологією, необхідною для свідомого аналізу характеру, засобів виразності музики і розвитку музичного мислення учнів.

Навчальна програма з музики для 1 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена доктором педагогічних наук, профессором О. Я. Ростовським в якій підхід до музичного сприймання як основи музичної освіти учнів виводить на перший план завдання аналізу й інтерпретації музичних творів. Поглиблення сприймання у власне музичну сферу має відбуватися природним шляхом – від комплексного жанрово – ситуативного враження до диференційованого сприймання музичних творів. Музичне сприйманя як основа всіх інших видів музичної діяльності, у цій діяльності й розвивається, забезпечуючи загальний музичний розвиток учнів[программ ростовс].

Аналіз означених нормативних документів та музично-педагогічної літератури доказав надзвичайну вагомість музичного сприймання для повноцінного музичного розвитку молодших школярів. Для ефективного розвитку слухацької культури учнів науковці пропонують з відповідальністю відноситися до змісту репертуару для слухання. Зокрема, О. Лобова вважає, що його зміст повинні складати високохудожні фольклорні, сучасні та класичні твори: зразки народної музики (календарно-обрядові пісні, колискові, танці - українські та інших народів світу); пісні, доступні дітям за змістом, але складні для виконання у вокально-технічному плані; яскраво-образні та виразні за музичною мовою, невеликі за тривалістю звучання програмні твори; фрагменти класичних і сучасних творів крупної форми (опер, симфоній, сонат, варіацій; музика з кінофільмів); фрагменти дитячих опер, музичних казок тощо [лобова форм муз кур мол шк].

На думку О. Ростовського, становлення основ слухацької культури молодших школярів якнайефективніше відбуватиметься за умов використання творів народного і професійного музичного мистецтва (інструментальної та вокальної музики).

Л. Масол вважає, що виховання здатності сприймати, інтерпретувати та оцінювати художні твори відбувається на основі використання доступних і захоплюючих зразків інструментальної та вокальної музики, програмної і непрограмної музики. Важливим для нашого дослідження є те, що в переліку орієнтовних творів для сприймання (слухання) музики вагоме місце у всіх проаналізованих програмах займають інструментальні твори, а саме їх різновид – фортепіанні твори (як програмні, так і непрограмні). Наприклад, серед програмної музики – твори з „24 дитячих п'єс для фортепіано” В.Косенка, „Дитячого альбому" П.Чайковського, „Картинок з виставки" М.Мусоргського, програмні твори Р.Шумана, Е. Гріга, В.Сильвестрова; серед непрограмної музики – інструментальні твори з яскравою музичною мовою (наприклад, фрагменти сонат В.Моцарта, Л.Бетховена, Й.Гайдна та ін.

Підтвердження значущості використання інструментальної музики для розвитку музичного сприймання молодших школярів знаходимо в працях С. Науменко. Дослідниця обстоює думку про те, що музичні твори для слухання переважно мають бути інструментальними. Це зумовлено на її думку тим, що учнів треба з самого початку привчати вслухатися в звуковий образ, переживати його виразну сутність. Тобто намагатися, щоб звук (звукова інформація) став для них таким же зрозумілим і доступним, як слово.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Експериментальна перевірка розробленої методики навчання метанню малого м'яча
Для оцінки ефективності розробленої методики навчання техніки виконання метальних рухів молодших школярів на уроках фізичної культури в загальноосвітній школі використовувався паралельний порівняльни ...

Розвиток у молодших школярів навичок музичного сприймання за допомогою методу моделювання
У процесі ознайомлення з твором у слухача складається загальне перцептивно-емоційне враження від сприйнятого. Дослідження психологів (О. Леонтьев, Б. Теплов) показали, що вже на стадії безпосередньог ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net