Педогогічні умови формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Педогогічні умови формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Сторінка 4

На думку Д. Н. Узнадзе, установка ґрунтується на потребах, як джерелі активності людини, і ситуації (завнішнього середовища), в умовах якої можлива діяльність із задоволення цих потреб. Свою визначеність потреби дістають лише у предметі діяльності, вони ніби знаходять себе в цьому.

На основі знання й урахування потреб школярів, особливостей середовища створюється установка на естетичне сприймання музичного твору, як специфічне настроювання слухачів на те, щоб вони виявили саме ті психічні і моторні акти, які забезпечують адекватне ситуації споглядальне або дійове його відображення.

Забезпечення взаємозв'язку різних видів мистецтва на уроках музики

Виділяючи взаємозв'язок різних видів мистецтва на уроках музики як одну з основних умов керування музичного сприйманням школярів, ми виходили з того, що доцільне використання художніх творів різких видів мистецтва дасть можливість учителю вирішувати складні завдання наведення учнів на естетичне осягнення і переживання змісту музики з опорою на увесь художній досвід дітей, без нав'язливого або грубого втручання у цю тонку сферу художньої діяльності людини.

З найдавніших часів внутрішня єдність мистецтва є основною тенденцією розвитку художньої культури. Усі види мистецтва споріднені й покликані дожиття духовними потребами людей, немає мистецтва головного або другорядного, жоден вид мистецтва не може бути замінений іншим, а всі разом вони утворюють динамічну систему художнього свату людини, суспільства в цілому. Тому ідея взаємозв’язку мистецтв, яка ґрунтується на цілісності сприймання навколишнього світу та творів мистецтва, має стати однією з провідних у музичному навчанні та вихованні школярів. Наприклад, музика це може, як живопис, прямо зображати видимий предметний світ. Вона це може, подібно до літератури, безпосередньо передавати зміст певних понять і уявлень, але здатна з досконалістю, недоступною іншим видам мистецтва, прямо і безпосередньо відтворювати духовне життя людини, виражати характер і динаміку її переживань, втілювати найтонші нюанси її почуттів.

Учні мають усвідомити, що різні види мистецтва не тільки не відокремлені одне від одного, а навпаки, тісно пов’язані між собою й знання одного з них допомагає глибшому сприйманню й розумінню іншого.

На уроці музики художньою домінантою, яка визначає педагогічну доцільність використання творів інших видів мистецтва, має виступити саме музика.

Порівнюючи музичні твори з творами інших видів мистецтва, доцільно простежувати зі школярами ті зв’язки між ними, які кореняться в їх спільному походженні, в синтетичних функціях. Слід поступово підводити учнів до думки, що взаємодія музики з іншими мистецтвами можлива тому, що сфери вираження мистецтв не змикаються в колі своєї своєрідності, а взаємозбагачують одна одну.

Співдружність різних видів мистецтва буде доцільною і дійсно творчою лише тоді, коли кожен вид мистецтва збереже свою специфіку, свою форму художнього мислення. Коли ж ця специфіка не враховується, то взаємодія мистецтв порушується і втрачає педагогічну доцільність.

Як відомо, головними відмінами музичного та образотворчого мистецтва є: а) їхній вплив через різні аналізатори: музичне – через слуховий, образотворче – через зоровий; б) динамічність музики, для розгортання якої має значення часовий чинник, і статичність образотворчого мистецтва; в) конкретність образотворчого мистецтва і абстрактність музики.

Відомо, що будь-який вид мистецтва не тільки зображає, а й виражає. Так, в одному малюнку знайомий казковий персонаж може бути веселий, в іншому сумний, у третьому – схвильований тощо. Ще більшою мірою виразність властива музиці. Та якщо зміну настрою живої істоти на одному малюнку показати неможливо (для цього потрібно виконати кілька малюнків), то музичні образи змінюються так, що в одному й тому самому творі зайчик може бути спочатку веселим, потім схвильованим, боягузливим, сміливим і знову веселим.

Між видами мистецтва існує не лише сюжетний або хронологічний зв'язок, а й внутрішній, творчий і життєвий. Бо усі види мистецтва народжуються з єдиного джерела — реального життя, яке однаковою мірою живить творчість і композитора, і письменника, і художника. Отже, взаємозв'язок між видами мистецтва означає не лише знаходження внутрішніх зв'язків між музикою, літературою й живописом, а й між цими видами мистецтва й життям.

Світ мистецтва розшарований у шкільних програмах трьома його видами — літературою, музикою, образотворчим мистецтвом, які займають центральне місце у художній культурі. Це пояснюється їх роллю в духовному житті людини, що визначається синтезом трьох головних сфер психіки — раціональної, емоційно – почуттєвої й вольової.

Страницы: 1 2 3 4 5



Орієнтовна програма складання характеристики учня
І. Загальні відомості Вік, особливості фізичного розвитку, стан здоров'я. Склад сім'ї. Як характеризується ставлення до дитини в сім'ї (турботливість, дружба, рівноправність, повна самостійність, гіп ...

Значення прикладних знань і навчань в удосконалюванні педагогічної майстерності
Доведено, що вчитель тим більше успішно здійснює професійну діяльність, тим легше опановує дитячим колективом, завойовує в нього довіру, чим більше в нього знань, навичок, умінь, що безпосередньо не ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net