Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості музичного сприймання молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості музичного сприймання молодших школярів

Сторінка 3

Діагностування здатності до диференціації звучання, тобто виділення « фігури» мелодії як ключової категорії змістової сутності музики з фону, виокремлення інших музичних засобів, здійснювалось за допомогою такого завдання: дітям пропонувалося уважно послухати твір Г. Левдокімова « Три настрої ( Сумно. Спокійно. Весело)» чи Л. Ван Бетховен « Весела. Сумна» і вибрати малюнок, який відповідає характеру музики (діти отримували три картинки, на яких зображений хлоплик з сумним, спокійним і веселим виразом обличчя або на вибір дається дві хмарки сумна і весела).

Діагностування спроможності визначення характеру, настрою, темпу, динаміки музики, структури музичного твору, розпізнавання за видами та жанрами здійснювалось за допомогою бесіди, розповіді. Щоб діти краще розуміли художньо-образний матеріал подавався дітям у вигляді музичних казочок, (легенд, розповідей тощо). Для того, щоб побачити рівень сприйняття, розпочинала свій переказ тільки-но прослуханої розповіді одна дитина, а далі продовжувала інша і т.д. Крім цього, діти мали розказати , яке в них склалося ставлення до того чи іншого героя казки. Використовували питання, які могли нам допомогти визначити рівень сприйняття. Наприклад: пригадуючи казку, діти повинні були відповісти на ряд запитань (кого з героїв ви б намалювали лагідним, а кого ні? Яку б музику ви підібрали б на початок тієї казки, якщо б робили “мультик”? і т.д.). Після прослуханої казки ставили два музичних фрагменти для того, щоб діти вибрали, який до цієї казки підходить краще і пояснили чому? Наприклад, перед тим як прослухати п‘єсу Сокальського “Пташка”, ми, не повідомляючи заздалегідь назву, дали дітям завдання розповісти, що вони могли собі уявити з живої природи, слухаючи цю музику. Крім цього, діти мали придумати назву і пояснити, чому саме таку назву вони вибрали. Виконуючи це завдання, окремі діти досить швидко виявили, що це має бути якась маленька жива істота (метелик, пташка, зайчик, білочка), але більшість дітей давали відповіді, неадекватні музичному образу (людина -павук, поїзд, політ Бетмена). Для більшості дітей труднощі викликало завдання пояснити, чому вони так думають. Адже потрібно було порівняти образи різних тварин, птахів з характером прослуханого музичного твору. Коли за допомогою запитань та підказок вчителя клас прийшов до висновку, що цю п‘єсу можна назвати “Пташка”. Так діти самі охарактеризували твір, виявити характер, темп, настрій. Можна сказати, що більшість дітей правильно відчуває характер сприйнятих нескладних художніх творів, з відносно-конкретними образами.

Діагностування знання назв і авторів музичних творів, засобів музичної виразності й музичних термінів, уміння зіставляти елементи музичної мови зі змістом музики здійснювалось за допомогою різних видів діяльності: розгадування кросвордів, ребусів, музичних вікторин, музичних загадок, портретів видатних композиторів, гри «Музична палітра», в якій діти уважно слухають різнохарактерну музику і намагаються з'ясувати, який настрій вона викликає під час звучання. Були запропоновані два варіанти завдань: 1 – й варіант – висловитися про характер музики у відповідності до її змісту; 2 –й варіант –висловитись про образи, які виникають під час прослуховування цієї музики. Діти дуже гарно запам'ятали П. І. Чайковського, Е. Гріга, бо саме ці композитори відклалися в їхній пам'яті, як геніальні творці.

Критерій «Повнота сформованого образу музичного твору» діагностувалась за допомогою таких показників.

Таблиця 1.4

Діагностика повноти сформованого образу музичного твору

Рівні

Показники

Розуміння ролі засобів музичної виразності у створенні художнього образу

Наявність особистісного ставлення до сприйнятого

Низький

не усвідомлюють зв’язок засобів музичної виразності зі створюваним музичним образом

відсутність бажання висловити свої враження про музичний твір, дати йому естетичну оцінку

Середній

частково розуміють відповідність засобів музичної виразності певному музичному образу

іноді висловлюють свої враження про музичний твір, дають йому естетичну оцінку, часто повторюють сказане учнями й вчителем

Відносно високий

усвідомлюють зв’язок між основними засобами музичної виразності та створюваним художнім образом

виявляють бажання висловити свої враження про музичний твір, дати йому естетичну оцінку

Страницы: 1 2 3 4 5



Теоретичні засади прояву інтуїції в педагогічні діяльності
Педагогіка багато століть розвивалася переважно як наука нормативна і являла собою збирання більш-менш корисних практичних рекомендацій і правил виховання та навчання. Одні з них стосуються елементар ...

Підходи до визначення типів уроків
У педагогіці існують різні підходи до визначення типів уроків. Так, вчений С.В.Іванов за основу класифікації уроків узяв основні етапи навчального процесу і виділив наступні типи уроків: вступні; пер ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net