Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості музичного сприймання молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості музичного сприймання молодших школярів

Сторінка 4

Діагностування розуміння ролі засобів музичної виразності у становленні художнього образу у молодших школярів здійснювалось за допомогою творчого завдання: дітям пропонується уважно прослухати твір Л. вана Бетховена «Бабак». Тоді вчитель починає змінюти темп, ритм і діти повинні сказати, що саме змінилось в звучанні. Музика вже має маршовий, танцювальний, ліричний характер. Вчитель опирається на три кити музики за Д. Кабалевським – пісня ,танець, марш. Молодші школярі ще недостатньо володіють названими розумовими операціями, їх треба цьому навчати. У тих випадках, коли вчитель допомагає дітям розібратися в музиці, вони краще справляються із завданням. Виявляється, що вони чують і розрізняють окремі елементи музичної мови і розуміють їхнє виразне значення. Однак самостійно виконувати розумові операції вони не вміють. Важливо вчити дітей способам мислення. Привчати спочатку виділяти головне в музиці (її емоційний зміст, загальний характер), потім аналізувати використані композитором засоби музичної виразності.

Діагностування наявності особистісного ставлення до сприйнятого здійснювалось за допомогою попереднього життєвого досвіду дітей. На це звертає увагу Б.Асаф‘єв О.Апраксіна, М.Румер, Д.Кабалевський, Б.Неменський, А.Щербо та ін. Тобто, мова йде про залежність повноцінності художньо-мисленєвих процесів від запасу накопичених життєвих і художніх образів, які складають особистісну систему ціннісних орієнтацій дитини. Безумовною цінністю виступають моральні якості, засвоєні дитиною, через призму яких і відбувається диференціація сприйнятих образів - і життєвих, і художніх. Емоційний досвід дітей характеризується інтенсивністю, адекватністю емоційного сприйняття художнього твору, переживання та співпереживання музичному образу.

Протягом декількох уроків музики використовувалися завдання, на яких діти мали можливість активно проявити свою емоційну чуйність. Наприклад, перед тим, як розучувати пісню Я.Степового “Зоре моя вечірня” у третьому класі, розповіддю вчителя діти були введені в ту обстановку, при якій людина, дивлячись на зорю, пригадує собі образи природи: як гарно виглядає веселка над Дніпром, яка незабутня картина заходу сонця і д. т. Цю пісню, можливо, створила людина, яка знає, що більше ніколи в житті не побачить цієї краси.

Саме в той момент, коли звучить сама пісня, велося спостереження за емоційною чутливістю дітей: за тим, як вони співпереживають, уявляючи собі цю картину. Дітям були поставлені запитання: які обставини життя можуть бути у людини, щоб їй в цей момент захотілося заспівати саме цю пісню?

В подальшому розучуванні цієї пісні велося спостереження за тим, які діти і в якій мірі намагаються передати образ цього твору, кому з них це вдається, а кому ні.

Було визначено три умовні рівні сформованості музичного сприймання молодших школярів – низький, середній та умовно високий.

Діти з низьким рівнем сформованості музичного сприймання характеризуються неуважним й розсередженим сприйманням, що характеризується побіжним спогляданням; емоційною байдужістю, інертним ставленням до музичних творів; переважають мляві, байдужі рухи; нездатні до диференціації звучання; нездатні до визначення характеру, настрою, темпу, динаміки музики, структури музичного твору, розпізнавання за видами та жанрами; вони не в змозі визначити основні музично-теоретичні поняття, факти; превалює механічне заучування й відтворення навчального матеріалу; не усвідомлюють зв’язок засобів музичної виразності зі створюваним музичним образом; відсутнє бажання висловити свої враження про музичний твір, дати йому естетичну оцінку.

Середній рівень притаманний групі дітей, які відзначаються малоемоційнм відгуком на музику; сприйманням, що характеризується частковою здатністю концентрувати увагу на музику, що звучить; іноді вони адекватно передають рухами емоційний „тон” музики; інколи вирізняють фігуру мелодії з фону, інші музичні засоби; інколи визначають характер, настрій, темп, динаміку музики, структуру музичного твору, розпізнають за видами та жанрами; частково розуміють основні музично-теоретичні поняття, факти; частково розуміють відповідність засобів музичної виразності певному музичному образу;іноді висловлюють свої враження про музичний твір, дають йому естетичну оцінку, часто повторюють сказане учнями й вчителем.

Страницы: 1 2 3 4 5



Соціально-педагогічні умови ефективності профорієнтації старшокласників
Проведене нами дослідження показало, що сучасні старшокласники стикаються з множиною проблем при професійному самовизначенні. Ці проблеми пов'язані з недостатніми знаннями учнів про світ професій, пр ...

Специфіка процесу навчання
Визначення суті процесу навчання припускає виявлення його логіки. Для визначення логіки процесу навчання важливо визначити зміст понять "Логіка учбового предмету" і "логіка учбового пр ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net