Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Сторінка 1

Справжнє, пережите і продумане сприймання

– основа всіх форм залучення до музики.

Д.Кабалевський

Уміння слухати і чути музику не є вродженою рисою. Пізнавально творчі можливості учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, в процесі цілеспрямованого аналізу музичних творів. Адже власна діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків[6, 38].

Особлива ефективність впливу музики полягає в тому, що у різних дітей актуалізуються різні, суттєві переживання. Дитина не просто виховується, а розвивається у най значущому для неї напрямі. Тому виховання музикою має найточніше, найдоцільніше спрямування на розвиток духовного світу кожного школяра. Воно не є ізольованим процесом, а пов'язується із загальним розвитком учня, здійснюється у контексті становлення цілісної особистості.

Музичне сприймання – основний вид музичної діяльності, оскільки саме воно передує всім іншим. Навіть коли діти на уроках зайняті здебільшого хоровим співом, то перш ніж розучувати пісню, її треба сприйняти.

Поряд з терміном “ сприймання музики ” вживають словосполучення “слухання музики”, яке використовують у двох значеннях: як синонім сприймання музики і як компонент уроку музики (на відміну від співів). Втім, якщо його застосовують у другому значенні, все одно “вбирає в себе” й перше.

Слід враховувати, що вплив музики на особистість складається з численних слухацьких вражень, які накладаються одне на одне, поступово збагачуючись і поглиблюючись. Робота над кожним твором має вводити школярів у світ глибоких почуттів і роздумів: про добро і зло, любов і ненависть тощо.

Треба пам’ятати, що на музичний розвиток учнів благотворно діють два чинники: багатство музичних вражень, з одного боку, та повторність вражень – з другого.

Особливість сприймання музики полягає в тому, щоб у поєднанні звуків різної висоти, тривалості, сили, тембру відчути красу звучання, виразність, почути цілісні художні образи, що викликають у слухача певні настрої, почуття і думки.

Процес слухання музики можна будувати по-різному, тому ми виділили 3 основні етапи:

ввідно – мотиваційний;

операційно – пізнавальний;

контрольно – підсумковий.

Ввідно – мотиваційний етап на уроці музики ми представили такими методами та прийомами. Підготовча розповідь учителя має бути лаконічною, емоційною, зрозумілою, у формі бесіди чи гри. Бесіда – це форма, спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Бесіда сприяє також активізації зусиль партнерів для забезпечення співробітництва та впливу одне на одного.

Як відомо, молодші школярі залюбки беруть участь в іграх, які використовують у навчанні. Ігровий метод застосовують й під час слухання музики. Так, перед виконанням п’єси “Ранок” Е.Гріг (з симфонічної сюїти “Пер Гюнт”) учитель говорить:

- Діти, уявіть собі, що ми з вами, мандруючи, потрапили на казкову галявину, де звучать кожний кущик, кожна квітка. Хмарки на небі й сонечко також співають свою пісеньку. Спробуйте заплющити очі й уявити чарівну галявинку, на якій звучить чарівна музика. Персоніфікована дидактична гра(див. додаток Д) найкоротшим шляхом введе учнів у коло музичних образів, продовжить розвиток їхнього творчого спілкування з музикою, а нелегка праця опанування музичною мовою в кожній такій грі перетвориться на цікаву подію. Синкретичний характер сприйняття молодших школярів заважає їм розібратись у власних враженнях та виразити їх. Допоможуть у цьому такі ігри, як "Критики", "Репортери", "Хто це?", "Якби я був композитором". Вони активізують аналітичну діяльність учнів і, знову ж таки, спонукають їх до передачі своїх вражень від музики не лише засобами мови, а й за допомогою жестів, рухів, малюнків, ліплення, ритмічного супроводу та інших активних форм самовираження.

Учитель повинен володіти прийомами активізації інтересу й уваги до учнів. Основні з них: – емоційний контраст і діалогізація мономовлення (учителі-початківці схильні до монологу). Наприклад:

Слухання“ Баби Яги” з “Дитячого альбому” П.Чайковського доцільно розпочати бесідою такого змісту: яких героїв казок ви знаєте? (діти називають відомих їм казкових героїв).

Усі, кого ви назвали: Івасик-Телесик, Іван-царевич, Котигорошко, Снігуронька, Дід Мороз – робили добрі справи, допомагали людям. А хто їм заважав? – Баба Яга. – Ось як про неї розповідається в одній казці:

“Вранці прокинулася Баба Яга – кістяна нога у своїй хатиночці на курячих ніжках. Дивиться – немає Івана-царевича. Кинулася навздогін з усіх сил. На залізній ступі скаче, тичкою поганяє, мітлою слід замітає – тільки вітер свистить, хмари розганяє… ”

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Діагностика рівня вихованості учня і учнівського колективу
Під вихованістю розуміється комплексна властивість особистості, яка характеризується наявністю і рівнем сформованості суспільно-значимих якостей, що відображають всебічність розвитку особистості. Вих ...

Основні положення експериментальної методики навчання метанню малого м'яча молодших школярів
У розробці експериментальної методики навчання метанню молодших школярів ми спиралися на положення даної концепції. У зв'язку з цим, в процесі навчання техніки метання молодших школярів використовува ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net